Причини безробіття

В економічній теорії є три основні концепції безробіття:

1. класична теорії зайнятості (Рікардо, Д.Мілль, А. Маршалл). Причина безробіття – дуже висока зарплата, що породжує надмірну пропозицію праці;

2. кейнсіанська теорія зайнятості. Ринок не може в довгостроковому періоді забезпечити повну зайнятість через низький попит.

3. монетаристська теорія зайнятості (М. Фрідмен). Держава своєю активністю скувала ринкові регулюючі сили, ринок праці втратив гнучкість, висока зарплата створює проблему зайнятості. Ліки від безробіття - ослаблення втручання держави в економіку, дуже тонка, гнучка політика зайнятості.

Витрати безробіття - це те, в що воно обходиться суспільству, платня за нього: економічна, соціальна, психологічна.

а) індивідуальні втрати від безробіття.

• знижується рівень доходів людей;

• втрачається кваліфікація;

• нова робота часто невигідна порівняно з попередньою;

• з'являються психологічні проблеми: стреси, розлад здоров'я.

б) втрати від безробіття для суспільства.

• недовиробництво ВНП, ВВП. Американський економіст А. Оукен вивів економічний закон, згідно з яким при перевищенні фактичного рівня безробіття над природним на 1% недовиробництво ВНП, ВВП складає 2,5%;

• соціальна напруга в суспільстві;

• ускладнення криміногенної ситуації в країні.

Т.ч. безробіття – серйозна особиста і суспільна проблема. За її вирішення несуть відповідальність працівники, бізнесмени, держава. Ринок праці основний регулятор зайнятості, проте, потрібна і активна роль держави.

В Україні за сучасних умов відбувається звужене відтворення природного базису трудових ресурсів – населення, оскільки низькою є народжуваність та високою – смертність населення. Держава має позитивно впливати на ці процеси своєю демографічною політикою, що є складовою соціально-економічної політики держави. Це: покращення житлових умов, надання відчутної допомоги на дітей, зміцнення сім’ї, розвиток системи охорони здоров’я, зростання реальних доходів сімей.

Довгостроковий характер повинна мати і дієздатна державна політика зайнятості населення. Її найважливішими заходами мають бути:

1. Прискорений розвиток дрібного підприємництва;

2. Активізація державних інвестицій в соціальну і виробничу структуру, зокрема будівництво дитсадків, лікарень, автошляхів тощо.

3. Розширення державного фінансування служб підвищення кваліфікації та підготовки кадрів;

4. Підвищення витрат держави на підтримку молодих матерів, сімей з дітьми;

5. Прискорене зростання реальної зарплати;

6. Впровадження прогресивних законів з оподаткування доходів підприємств з метою стимулювання розширення виробництва;

7. Подолання великої диференціації доходів населення, що негативно впливає на відтворення робочої сили.

4. Інфляція як прояв макроекономічної нестабільності

Інфляція – це підвищення середнього (загального) рівня цін в економіці.

Її показники:

• індекс цін;

• правило величини 70: число 70 ділять на щорічний темп приросту цін: визначають за скільки років ціни подвояться.

Причини інфляції:

1. надмірний або завищений попит (інфляція попиту)

Виникає, коли виробничі потужності завантажені повністю і виробництво не може відреагувати на збільшення витрат споживачів зростанням обсягів, бо виробничі потужності задіяні повністю. Попит тисне на ціни, і вони зростають.

2) зростання середніх витрат (інфляція витрат або пропозиції)

Воно веде до зниження прибутку, скорочує обсяги виробництва, пропозицію, а це викликає зростання цін.