Література

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред.. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-прес, 2012, - 615 с.

2. Мочерний С.В., Мочерна Я.С. Політична економія : Навч. посіб. – К: Знання, 2007- 684с.

3. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.: За ред. К.Т. Кривенка, - К.: КНЕУ, 2005. – 508 с.

4. Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. / За ред. В. О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. – К.: Академвидав, 2007. – 672 с.

5. Мельник Л.Ю., Макаренко Л.М.: Економічна теорія – політекономічний контекст – Навчальний посібник . К .: Кондор, 2008-524 с.

6. Федоренко В.Г., Діденко О.М., Руженський М.М., Іткін О.Ф. Політична економія: Підручник/ За науковою ред.. доктора економічних наук, проф. В.Г. Федоренка – К.- Алерта.2008-487 с

7.Щетинін А.І. Політична економія. Підручник.-К.: Центр учбової літератури, 2011.-480с

Тема 9. Домогосподарство в системі економічних відносин

Навчальна мета:

• визначити сутність та роль домогосподарства як первісного суб’єкта ринкової економіки;

• з’ясувати основні функції домогосподарства;

• проаналізувати доходи домогосподарств, їх джерела та розподіл;

• ознайомитись з проблемою заощаджень в домогосподарствах.

План

1. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин: сутність, функції, двоїста роль в економіці.

2. Доходи домогосподарств, їх джерела та розподіл .

3. Витрати на споживання. Заощадження домогосподарств.

1. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин: сутність, функції,

двоїста роль в економіці

Основними суб’єктами ринкової економіки є: домогосподарства, підприємства, держава.

Первинним (базовим), одним з найактивніших суб’єктів економічних відносин суспільства є домашнє господарство, бо саме в ньому виникають первинні економічні потреби, формуються первинні економічні інтереси, які стимулюють розвиток суспільного виробництва. Домогосподарство – це основна одиниця соціального і біологічного відтворення. Термін «домогосподарство» об’єднує всіх споживачів: найманих працівників підприємств, власників капіталів, природних ресурсів, осіб, що зайняті і незайняті в суспільному виробництві; прислугу, вихованців дитбудинків та інтернатів, військовослужбовців, інвалідів в будинках інвалідів, ув’язнених і ін.

За матеріалами ООН:

Домогосподарство – це «особа або група осіб, поєднаних з метою забезпечення всім необхідним для життя», тобто об’єднаних спільним веденням господарства.

Поняття «домогосподарство» не слід ототожнювати із поняттям «сім’я», бо сім’я – це сукупність осіб, що живуть разом, пов’язаних родинністю та спільним бюджетом.

Термін «домогосподарства» більш чітко прив’язаний до територіальних меж окремої господарської одиниці, включає членів господарства, що не є родичами і передбачає існування економічних відносин власності всередині домогосподарства та виробничих відносин (якщо вони існують).

Функції домогосподарств:

1. споживча – домогосподарства виступають основним споживачем товарів і послуг на ринку. Попит домогосподарств визначає обсяги та асортимент внутрішнього виробництва та імпорту, є рушійною силою функціонування та розвитку всієї економіки.

2. постачальницька – поставляють на ринок такі важливі виробничі ресурси як працю (робочу силу), капітал, землю, підприємницькі здібності, одержуючи за це доходи в грошовій чи натуральній формі. Ці ресурси попадають до підприємств, які поєднують їх певним чином, створюючи товари чи послуги. Останні потрапляють на ринок та купуються домогосподарствами, що забезпечує кругообіг ресурсів у державі. Скорочення доходів домогосподарства негативно впливає на попит: зменшуються обсяги виробництва, зростає безробіття. Розірвати це коло можна лише збільшенням маси трудових доходів домогосподарств.

3. виробнича та посередницька функції. Частина домогосподарств (зокрема в с/г) виробляють та поставляють на ринок певні товари і послуги. Деякі займаються торгівлею, наданням послуг (наприклад зелений туризм).

4) Соціальна та виховна функції. За ринкової економіки сім’я є основним осередком формування і нагромадження людського капіталу. В ній створюється фізіологічна основа даного капіталу, що розвивається, адаптуючись до існуючої соціально – економічної системи життєдіяльності. Таким чином домогосподарство – це основна одиниця біологічного і соціального відтворення пов’язана з соціальною інфраструктурою. З економічної точки зору діти є не тільки суб’єктом споживання, а й об’єктом інвестицій.

Двоїста роль домогосподарств в економіці виявляється перш за все в їх відносинах з підприємствами: тут вони виступають як постачальники і як споживачі благ.

Що стосується відносин з державою, то тут теж домогосподарства з однієї сторони виступають як платники податків, поповнюючи державний бюджет, утримуючи апарат влади, забезпечуючи державне фінансування освітніх, медичних послуг, а з іншого – одержують трансферти (виплати) з пенсійного фонду, фонду зайнятості, страхових, тощо.