3.2 Реалізація алгоримічного забезпечення та створення інтерфейсу користувача

Кожен алгоритм передбачає існування початкових (вхідних) даних та в результаті роботи призводить до отримання певного результату. Робота кожного алгоритму відбувається шляхом виконання послідовності деяких елементарних дій. Ці дії називають кроками, а процес їхнього виконання називають алгоритмічним процесом. В такий спосіб відзначають властивість дискретності алгоритму. Важливою властивістю алгоритмів є масовість, або можливість застосування до різних вхідних даних. Тобто, кожен алгоритм покликаний розв'язувати клас однотипних задач.

Необхідною умовою, яка задовольняє алгоритм, є детермінованість, або визначеність. Це означає, що виконання команд алгоритму відбувається у єдиний спосіб та призводить до однакового результату для однакових вхідних даних.

На рисунку 3.2 представлено блок-схему алгоритму роботи прототипу конфігурації автоматизованої системи обліку заробітної плати працівникам відділення комерційного банку..

Рисунок 3.2 – Блок-схема алгоритму роботи прототипу системи

Реалізований прототип конфігурації автоматизації обліку зарплати працівникам відділення банку представляє собою систему, яка надає можливість користувачу провести безпосереднє нарахування основних та додаткових заробітків, штрафів і вирахувань та сформувати відповідні звіти. В ході реалізації створеної конфігурації було реалізовано відповідний інтерфейс до складу якого входять декілька вікон та функціональних кнопок. Строчки програмного коду, які були використані для створення необхідних зв’язків та розрахунків представлено у лістингах, які у додаток А та міститять код реалізації всього програмного рішення.

Одним із головних етапів при розробці програмного забезпечення є розробка інтерфейсу користувача. Автоматизована система обліку заробітної плати працівників відділення комерційного банку орієнтована на відносно не широке коло користувачів. Тобто, відповідно інтерфейс користувача має бути простим та доступним навіть для людини без спеціальних знань у даній сфері.

Слід зазначити, що дана версія програмного продукту поки що є прототипом системи автоматизації обліку заробітної плати для співробітників невеликого відділення комерційного банку.

Для початку роботи необхідно здійснити вхід в систему, використовуючи власний обліковий запис. Таким чином ми можемо не лише захистити дані, якими оперує створена конфігурація від несанкціонованого доступу, а й ідентифікувати користувача.

Вікно авторизації користувача зображено на рисунку 3.3.

Рисунок 3.3 – Вікно входу до інформаційної бази

Для коректної роботи необхідно, щоб в базі був принаймні один користувач, інакше неможливим буде здійснити вхід до системи. Настройка списку користувачів та їх прав відбувається у середовищі конфігурації системи.

Перелік прав облікового запису адміністратора представлено на рисунку 3.4.

Рисунок 3.4 – Права облікового запису адміністратору

Перейдемо до опису головного вікна програми, за допомогою якого відбувається реалізація алгоритму обліку заробітної плати. (рис. 3.5)

Рисунок 3.5 – Головне вікно прототипу програми

На формі головного вікна користувачу доступні опції автоматичного заповнення таблиці з відомостями про нарахування заробітної плати (кнопка «Начисление зарплаты»), автоматичне створення календарного графіку роботи («График работы»), перегляд відомостей про співробітників з усіма відомостями із зв’язаних з ними таблиць («Сведения о сотрудниках»), визначення розмірів преміювання та бонусів («Шкала премий»), а також здійснення переводів на картку («Перевод на карточку»).

На головному вікні також представлена можливість перегляду та зміни усіх створених довідників у системі.

Також тут присутні блоки «Отчёты» та «Сервис». За допомогою функцій блоку «Отчёты» користувач може створити стовпчикові діаграми по співробітникам, або ж по підрозділам, також тут відбувається генерація вихідного платіжного документу, який слугує для перерахування заробітної плати на банківські картки працівників. Використовуючи блок «Сервис» відбувається введення назви відділення банку та його юридичної адреси, а також переказ нарахованої заробітної плати на зарплатні картки

Далі розглянемо весь процес роботи із створеним інтерфейсом з самого початку.

Припустиму, що у відділенні банку не заповнені довідники. Цей процес починається із додавання співробітника до відповідної таблиці.

На рисунку 3.6 представлено форму додавання нового співробітника до відповідного довідника.

Рисунок 3.6 – Створення нового співробітника

У вікні, представленому на рисунку 3.6 користувач має заповнити реквізити довідника співробітників, а також обрати значення із зв’язаних з ним інших довідників кардинальністю «один-до-багатьох», тобто довідники посад та підрозділів.

Таблиця довідника з підрозділами представлено на рисунку 3.7.

Рисунок 3.7 – Вміст довідника з підрозділами відділення банку

Також, представимо таблицю довідника з посадами. (рис. 3.8)

Рисунок 3.8 – Вміст довідника з посадами відділення банку

Вигляд таблиці співробітників після заповнення представлено на рисунку 3.9.

Рисунок 3.9 – Таблиця співробітників після заповнення

Після заповнення інформації про співробітників можна переходити до нарахування їм заробітної плати.

Для цього потрібно заповнити форму нарахування заробітної плати працівникам відділення банку на відповідну дату, яка представлена на рисунку 3.10.

Рисунок 3.10 – Форма нарахування заробітної плати

Спочатку додамо основні виплати, а вже потім перейдемо до преміювання та додаткових нарахувань.

Вигляд вікна із заповненими основними нарахуваннями заробітної плати представлено на рисунку 3.11.

Рисунок 3.11 – Нарахування основної заробітної плати

Далі перейдемо до заповнення додаткових нарахувань/відрахувань, тобто бонусів, премій, а також штрафів та депреміювань.

Вигляд заповненої таблиці з додатковими нарахуваннями/ відрахуваннями заробітної плати представлено на рисунку 3.12.

Рисунок 3.12 – Облік додаткових виплат (стягнень)

Після нарахування та проводки заробітної плати створюється відповідний запис у таблиці нарахувань. (рис. 3.13)

Рисунок 3.13 – Таблиця проведених нарахувань

Після обліку усіх нарахувань та відрахувань співробітникам відділення комерційного банку потрібно перерахувати заробітну плату на банківські картки.

Вікно переводу зарплати представлено на рисунку 3.15.

Рисунок 3.14 – Переказ заробітної гроші на картки

Як бачимо з рисунку 3.14, для здійснення переказу необхідно обрати період, за який заробітна плата була нарахована, а повідомлення говорить про успішне виконання операції

У результаті проведення такої операції отримуємо дані, представлені на рисунку 3.15.

Рисунок 3.15 – Переказ на зарплатну картку

Також необхідно створити документ, який би міг бути експортований для подальшого імпорту у систему, яка безпосередньо здійснює переказ на картку.

Платіжний документ, що містить дані про переказ нарахувань зарплати на банківські карткові рахунки працівників представлено на рисунку 3.16.

Рисунок 3.16 – Платіжний документ

Далі можна здійснити експортування даного документу у формат .xml, що є форматом MS Excel. Це необхідно, аби дані, отримані у ході роботи створеного нами прототипу системи, могли бути оброблені у подальшому іншими системами автоматизації банку.

Лист MS Excel, у який відбувся експорт результатів представлено на рисунку 3.17.

Рисунок 3.17 – Експортовані дані у MS Excel

Отже, як бачимо, всі наведені етапи роботи з створеним прототипом конфігурації автоматизованої системи обліку заробітної плати працівникам банку дозволяють нараховувати основні заробітки співробітників, додаткові, такі як премії, бонуси та інші, а також врахувати штрафи та депреміювання і інші відрахувань. Також створена можливість збереження вихідних даних для подальшого процесу виплати заробітної плати, а саме переказу її на карткові рахунки працівників.

Також у створеному прототипі конфігурації автоматизованої системи передбачена можливість графічного аналізу даних у вигляді діаграм.

Діаграма нарахованої заробітної плати по працівникам представлена на рисунку 3.18.

Рисунок 3.18 – Діаграма по співробітникам

Аналіз представленої на рисунку 3.18 діаграми дозволить керівництву відділення комерційного банку слідкувати за витратами на оплату праці конкретному працівнику у порівнянні з іншими.

Крім того, існує можливість створення подібної діаграми, але в розрізі підрозділів. (рис. 3.19)

Рисунок 3.19 – Діаграма по відділенням

Аналіз даної діаграми дозволяє оцінити витрати на оплату праці окремо по кожному відділу (підрозділу).

Використання простих і зрозумілих форм в елементах користувацького інтерфейсу дає змогу досягнути виконання вимог зручності. Дана версія інтерфейсу знаходиться на стадії доробки, проте по результатам тестування, користувачі в цілому задоволені зовнішнім виглядом та функціоналом створеного прототипу конфігурації автоматизованої системи обліку заробітної плати працівникам відділення банку.