2.2 Вибір архітектури та технології

Виходячи з наведених вимог до автоматизованої системи обліку заробітної плати працівникам відділення банку, можна перейти до вибору інструментів для реалізації прототипу. У якості інструментарію для вирішення поставленої задачі та задоволення всіх вимог було прийнято рішення про доцільність створення власної конфігурації у системі «1С: Бухгалтерія».

«1С: Бухгалтерія 8.3» – універсальна програма для застосування в усіх сферах комерційної діяльності, що представляє собою комплект «1С: Бухгалтерія 8.3» і конфігурації «1С: Підприємство 8.3». Ця програма дозволяє вести всі типи бухгалтерського та податкового обліку. Саме тому більшість як великих, так і малих підприємств користуються саме нею. [5]

«1С: Бухгалтерія 8.3» для України увібрала в себе все найкраще, що було реалізовано в попередніх версіях, і те нове, що створено з урахуванням досвіду спільної роботи з численними користувачами та партнерами фірми «1С».

За допомогою «1С: Бухгалтерія 8.3» автоматизується робота не тільки бухгалтерії підприємства, а й інших служб, наприклад, відділу кадрів. Конфігурація «1С: Бухгалтерія 8.3» забезпечує універсальність до підходу вирішення управлінських завдань, що стоять перед аналітиками та економістами.

Серед основних переваг «1С: Бухгалтерії 8» потрібно виділити факт, що в одній інформаційній базі можна вести облік діяльності декількох організацій і індивідуальних підприємців.

Варто відзначити, що при заповненні документів в «1С: Бухгалтерія 8.3» значна частина даних заповнюється автоматично, а введену інформацію просто перенести з одного документа в іншій. «1С: Бухгалтерія 8.3» автоматично формує різні форми бухгалтерської і податкової звітності, які можна надрукувати або зберегти у файл для передачі. У конфігурацію включені обов’язкові (регламентовані) звіти, призначені для представлення власникам організації і контролюючим органам.

Таким чином, створивши окрему конфігурацію для прототипу системи автоматизації обілкіу зарплати робітникам банку на базі «1С: Бухгалтерія 8.3» можна не лише автоматизувати роботу працівника банку, пов’язану з його безпосередньою діяльністю, але й полегшити ведення обліку вхідної інформації.

Крім того, варто зазначити й інші переваги використання «1С: Бухгалтерія 8.3». Так архітектура даної системи націлена на те, щоб значно прискорити та уніфікувати як саму розробку прикладних рішень, так і їх супровід. Підвищення рівня абстракції, чіткий поділ на платформу і прикладне рішення, побудова прикладного рішення на основі метаданих – усе це дозволяє перейти від технічних і низькорівневих понять до більш змістовних і високорівневих, а значить наблизити їх до мови користувачів і фахівців у предметній області. Завдяки тому, що всі прикладні рішення будуються на основі певної моделі, вирішуються і традиційні завдання, пов’язані з продуктивністю, ергономікою та функціональністю. Склад прикладних механізмів платформи орієнтований на вирішення завдань автоматизації обліку та управління, використання проблемно-орієнтованих об’єктів дозволяє розробнику вирішувати широке коло завдань. [6]

Дуже важливим для реалізації системи автоматизації обілку заробітної плати працівникам банку є можливість «1С: Бухгалтерія 8.3» створювати документи.

Документи – це прикладні об’єкти конфігурації. Вони дозволяють зберігати в прикладному рішенні інформацію про здійснені операції або про події, що відбулися протягом діяльності банку. Система підтримує режим автоматичної нумерації документів, при якому вона самостійно може генерувати номер для нового документа. Крім цього система дозволяє здійснювати контроль унікальності номерів документів, не дозволяючи створювати документи з однаковими номерами. [6]

В «1С: Бухгалтерія 8.3» реалізований сучасний дизайн інтерфейсу і підвищена комфортність роботи користувачів при роботі з системою протягом тривалого часу.

Технологічна платформа забезпечує різні варіанти роботи прикладного рішення: від персонального однокористувацького до роботи в масштабах великих робочих груп. Ключовим моментом масштабованості є те, що підвищення продуктивності досягається засобами платформи, і прикладні рішення не вимагають доробки при збільшенні кількості одночасно працюючих користувачів.

«1С: Бухгалтерія 8.3» є відкритою системою. У ній надається можливість для інтеграції практично з будь-якими зовнішніми програмами та устаткуванням на основі загальновизнаних відкритих стандартів і протоколів передачі даних.

У системі «1С: Бухгалтерія 8.3» є цілий набір засобів, за допомогою яких можна створювати, обробляти та обмінюватися даними різних форматів, здійснювати доступ до всіх об’єктів системи «1С: Бухгалтерія 8.3».

Система прав доступу дозволяє надавати доступ користувачів тільки до тих даних, які необхідні їм для виконання певних функцій в прикладному рішенні. Розробник може створювати набори прав, що відповідають посадам користувачів або виду діяльності.

Потужні засоби формування звітів і друкованих форм забезпечують широкі можливості оформлення та інтерактивної роботи: інтелектуальна побудова ієрархічних, багатомірних і крос-звітів, отримання будь-яких аналітичних даних з довільною налаштуванням користувачем без зміни прикладного рішення, групування і розшифровки в звітах, деталізація і агрегація інформації, зведені таблиці для аналізу багатовимірних даних, динамічна зміна структури звіту, різні типи діаграм для графічного представлення економічної інформації. [6]

Сучасний дизайн інтерфейсу забезпечує легкість освоєння для початківців і високу швидкість роботи для досвідчених користувачів: значне прискорення масового введення інформації завдяки функції «введення по рядку» і ефективному використанню клавіатури, полегшення роботи непідготовлених користувачів, швидке освоєння системи, зручні засоби роботи з великими динамічними списками, управління видимістю і порядком колонок, настройка відбору і сортування, різноманітні сервісні можливості, універсальні інструменти для створення звітів будь-якої складності.

Адміністратору прикладного рішення надаються широкі можливості для управління роботою користувачів і контролю дій, які вони виконують. Також система надає розвинені механізми оновлення прикладного рішення з використанням різних протоколів обміну даними, у тому числі і через Інтернет.

Для забезпечення автоматизації обліку зарплати робітникам банку усі зазначені вище можливості системи «1С: Бухгалтерія 8.3»є суттєвими. Тож для реалізації поставленої задачі було обрано дану систему.

Побудова інформаційної системи нерозривна з такими поняттями як джерела інформації та користувачі. Значна кількість інформації, можлива віддаленість місця її збереження від джерел інформації – все це зумовлює необхідність розподілу введення даних. Водночас значна кількість користувачів,які територіально розкидані,вимагає багатьох місць доступу до обробленої інформації. Це спричиняє широке використання інформаційних мереж в інформаційних системах. Їх можна поділити на персональні та для роботи у мережі. Персональна ІС розрахована на одночасну роботу з даними лише одного користувача,тобто кожен набір даних може використовуватись у певний час лише одним користувачем. Головна відмінність інформаційної системи для роботи в мережі – можливість одночасного доступу до даних декількох користувачів або застосувань. Такі системи можуть реалізуватися на базі файл-сервера та технології «клієнт-сервер». Саме на базі даних технологій реалізується побудова системи в «1С: Бухгалтерія».

Сімейство програм «1С: Підприємство» має власну мову програмування. Дана мова є попередньо компільованою високого рівня.

Середовищем виконання мови є програмна платформа «1С: Підприємство». Візуальне середовище розробки («Конфігуратор») є невід'ємною частиною пакету програм «1С: Підприємство».

Вбудована мова 1С: 8 найбільш подібний за своїм синтаксису мови Visual Basic. Платформою надається фіксований набір базових класів, орієнтованих на вирішення типових завдань прикладної області:

• константа;

• довідник;

• документ;

• журнал документів;

• перерахування;

• звіт;

• обробка;

• план рахунків і ін..

На підставі базових класів засобами візуального конфігурування можна створювати будь-яку кількість породжених класів (можливість визначити новий клас програмно відсутня). Допускається тільки одна явна щабель наслідування класів. Як правило, об`єкти породжених класів представляють собою записи (або деякі набори записів) в базі даних. Такі класи утворюють «Дерево метаданих». У термінах вбудованої мови програмування 1С такі класи називаються об`єктами метаданих.

Основними видами об`єктів метаданих є довідники, документи, звіти, обробки, плани видів характеристик, плани рахунків, плани видів розрахунку, регістри відомостей, регістри накопичення, регістри розрахунку, бізнес-процеси, завдання. [1]

Підтримуються російська та англійська синтаксис команд.

Проекти на вбудованій мові «1С: Підприємство» називаються конфігураціями.

Робоча назва мови 1Сік» («одінесік») дуже швидко зникло з офіційних джерел. Зараз при згадці цієї мови в письмових документах потрібно писати «1С: Мова програмування». Зараз мова не має ніякої назви, яке можна було б вимовити усно. Втім, часто ця мова називають «вбудована мова», в контексті обговорення «1С: Підприємство» [1]

У випадку реалізації інформаційної системи на базі файл-сервера сервер, на якому лежить база даних, є виключно сховищем і не має будь-якого функціоналу, що дозволяє робити математичні та логічні обчислення. Тому у файл-серверної архітектурі формування звіту виглядає так: вся таблиця за весь період, якою б великою вона не була, по мережі копіюється на комп’ютер, що запитав формування звіту. Коли передача цього файлу закінчена, безпосередньо комп’ютер користувача приступає до первинної фільтрації таблиці і подальшого підсумовування потрібної колонки. Логічно припустити, що файл-серверна технологія застосовна виключно при роботі з невеликими об’ємами даних, оскільки якщо обсяг даних буде великий, то це загрожує суттєвими затримками роботи мережі і безпосередньо комп’ютерів користувачів, які, як відомо, спочатку не припускають великих навантажень, і мають досить таки невисоку продуктивність. У результаті комп’ютери користувачів будуть банально виснути, загальна продуктивність праці впаде.

Технологію файл-сервер використовують всі програми 1С версії 7.7 і раніше, а так само деякі версії 8.х [6]

При використанні клієнт-серверної технології, на самому сервері, що містить базу даних, функціонує деяке програмне забезпечення, яке називається «сервером баз даних» або «сервером БД». Завдяки технології клієнт-сервер, формування звіту виглядає більш зручно: сервер БД отримує запит на формування звіту, сам фільтрує таблицю, сам підсумовує колонку і користувачеві по мережі віддається вже готовий результат. Таким чином, архітектура клієнт-сервер адаптована для роботи з великими обсягами даних – мережа навантажується менше, вимоги до призначених для користувача комп’ютерів, з точки зору продуктивності, мінімізується. Однак зростають вимоги до сервера, який містить базу даних, оскільки тепер він один тягне навантаження всіх користувачів. За технологією клієнт-сервер працюють програми 1С 8.х, що використовують в якості сервера БД MS SQL Server.

Архітектура клієнт-сервер є одним із архітектурних шаблонів програмного забезпечення та домінуючою концепцією у створенні розподілених мережних застосувань. Вона передбачає взаємодію та обмін даними між ними.

Архітектура клієнт-сервер включає такі основні компоненти:

• набір серверів, які надають інформацію або інші послуги програмам, які звертаються до них;

• набір клієнтів, які використовують сервіси, що надаються серверами;

• мережа, яка забезпечує взаємодію між клієнтами та серверами.

Модель клієнт-серверної взаємодії визначається перш за все розподілом обов'язків між клієнтом та сервером. Логічно можна виокремити три рівні операцій:

• рівень представлення даних, який по суті являє собою інтерфейс користувача і відповідає за представлення даних користувачеві і введення від нього керуючих команд;

• прикладний рівень, який реалізує основну логіку застосування і на якому здійснюється необхідна обробка інформації;

• рівень управління даними, який забезпечує зберігання даних та доступ до них.

Однією з найважливіших переваг клієнт-серверної архітектури є зниження мережного трафіку при виконанні запитів. Другою перевагою архітектури є можливість зберігання бізнес-правил на сервері, що дозволяє уникнути дублювання коду в різних додатках, що використовують загальну базу даних. Крім того, в цьому випадку будь-яке редагування даних, в тому числі і редагування позаштатними засобами, може бути зроблено тільки в рамках цих правил. Крім того, для опису серверних бізнес-правил у найбільш типових ситуаціях існують дуже зручні інструменти - так звані CASE-засоби (Computer-Aided System Engineering), що дозволяють просто описати подібні правила, і створювати об’єкти бази даних, що їх реалізують (індекси, тригери). У цьому випадку клієнтський додаток буде позбавлено від значної частини коду, пов’язаного з реалізацією бізнес-правил безпосередньо в додатку. Відзначимо також, що частина коду, пов’язаного з обробкою даних, також може бути реалізована у вигляді збережених процедур сервера, що дозволяє ще більше спростити клієнтський додаток, а це означає, що вимоги до робочих станцій можуть бути не такими високими. Це в кінцевому підсумку здешевлює вартість інформаційної системи навіть при використанні дорогої серверної СУБД і могутнього сервера баз даних. Крім перерахованих можливостей, сучасні серверні СУБД мають широкі можливості управління призначеними для користувача привілеями і правами доступу до різних об’єктів бази даних, резервного копіювання та архівації даних, а нерідко й оптимізації виконання запитів. Вони також, як правило, надають можливість паралельної обробки даних, особливо у разі використання багатопроцесорних комп’ютерів в якості сервера баз даних. [10]

Як бачимо, архітектура клієнт-сервер надає створюваній системі ряд переваг, тому для реалізації прототипу системи обліку зарплати робітника банку була обрана дана архітектура. Наочне представлення дворівневої клієнт-серверної архітектури подане на рисунку 2.3.

Рисунок 2.1 – Дворівнева клієнт-серверна архітектура

Дворівнева клієнт-серверна архітектура передбачає взаємодію двох програмних модулів – клієнтського та серверного. В залежності від того, як між ними розподіляються наведені вище функції, розрізняють:

• модель тонкого клієнта, в рамках якої вся логіка застосування та управління даними зосереджена на сервері. Клієнтська програма забезпечує тільки функції рівня представлення.

• модель товстого клієнта, в якій сервер тільки керує даними, а обробка інформації та інтерфейс користувача зосереджені на стороні клієнта.

Тонкими клієнтами часто також називають пристрої з обмеженою потужністю: кишенькові комп’ютери, мобільні телефони та ін.

Товстий або Rich-клієнт в архітектурі клієнт-сервер – це додаток, що забезпечує (на противагу тонкому клієнтові) розширену функціональність незалежно від центрального сервера. Часто сервер у цьому випадку є лише сховищем даних, а вся робота з обробки та подання цих даних переноситься на машину клієнта. [10]

Переваги товстого клієнта:

• товстий клієнт володіє широким функціоналом на відміну від тонкого;

• підтримує режим роботи багатьох користувачів;

• надає можливість роботи навіть при обривах зв’язку з сервером;

• має можливість підключення до банків без використання мережі Інтернет;

• висока швидкодія.

З огляду на всі зазначені переваги товстого клієнта для реалізації поставленої задачі був обраний саме він.