3.3 Оцінка очікуваних ефектів від впровадження автоматизованої системи

Використання автоматизованої системи обліку заробітної плати працівникам відділення банку дає змогу вирішити відносно вузьку, але існуючу проблему для невеликих банків.

Як відомо продуктивність та ефективність від провадження автоматизованої системи визначають порівнянням результатів її роботи і затрат всіх видів ресурсів, необхідних для її створення і розвитку.

Вкладення ресурсів у створення програмного продукту розраховуються за наступною формулою:

, (3.1)

де К₁ – витрати на устаткування, грн.;

К₂ – витрати на ліцензійні програми, грн.;

К₃ – витрати на створення програми, грн.

Приймаємо К₁ = 0, оскільки у відділеннях банків вже встановлено комп’ютери, К₂ = 1000 грн., так як необхідні ліцензійні програмні продукти потрібно закупити, а саме «1С: Підприємство 8.3» базової версії з конфігуратором без додаткових модулів системи.

Витрати на створення програмного продукту К₃ розраховуємо за наступною формулою:

, (3.2)

де З₁ – витрати праці програмістів, грн.;

З₂ – витрати комп'ютерного часу, грн.;

З₃ – непрямі (накладні) витрати, грн.

Витрати праці програмістів (З₁) розраховуються за наступною формулою:

, (3.3)

де – N – – кількість розробників, чол;

r – годинна зарплати розробника, грн.;

T – трудомісткість розробки (кількість витраченого розробником часу), год.;

К_зар – коефіцієнт відрахувань до фонду заробітної плати. (K_зар = 1,3685)

Оскільки розроблений прототип конфігурації автоматизованої системи відносно легкий в реалізації, то одного програміста буду достатньо для створення такого рішення, тобто приймаємо N = 1.Обчислимо його годинну заробітну плату:

, (3.4)

де М – місячна зарплата розробника, грн.;

Fміс – місячний фонд часу його роботи, год.

Приймаємо місячну заробітну плату програміста рівну середній по Сумській області, 4200 грн., тоді маємо, що кількість календарних днів на 2014 рік – 365, кількість святкових днів – 10, кількість вихідних днів – 104, кількість днів, робота в які не проводиться – 114, кількість робочих днів – 251, кількість днів, що передують святковим, в які робочий день коротший на 1 годину в день рівна 4. Враховуючи це, розрахуємо кількість робочих годин у місяць:

(3.5)

Тоді, годинна зарплата розробника буде розраховуватись як:

, (3.6)

Трудомісткість розробки (Т) включає час виконання робіт і в даному випадку є рівним 105 годин.

Тепер можемо розрахуємо витрати на оплату праці програміста

, (3.7)

Витрати комп'ютерного часу розраховуються за наступною формулою:

, (3.8)

де С_k – вартість комп’ютерної години, грн.;

F₀ – витрати комп'ютерного часу на розробку програми, год.

У свою чергу вартість комп’ютерної години розраховується за наступною формулою:

, (3.9)

де С_А – амортизаційні відрахування, грн.;

С_Е – – енерговитрати, грн.;

С_ТО – – витрати на техобслуговування, грн.

Амортизаційні відрахування знайдемо за наступною формулою:

, (3.10)

де С – балансова устаткування, яке використовувалося для реалізації програмного рішення , грн.; (С = 6200 грн.)

N_A – річна норма амортизації i-го устаткування, %;

F_год – річний фонд часу роботи i-го устаткування, год.

Відповідно до чинного законодавства квартальна норма амортизації основних фондів 4 групи, які були задіяні у розробці складає 15%, тоді річна норма амортизації N₄ = 60% = 0,6.

Річний фонд часу роботи устаткування приймаємо рівним річній кількості робочих годин на рік, так як програміст зайнятий роботою за комп’ютерною технікою весь робочий час, тобто F_год = 2004 год.

Тоді амортизаційні відрахування будуть наступними:

, (3.11)

Перейдемо до розрахунку енерговитрат за наступною формулою:

, (3.12)

де Р_Е – кількість спожитої комп’ютером електроенергії, кВт/год;

С_кВт – вартість одного кіловату спожитої енергії, грн./кВт.

Комп’ютер сучасної моделі в середньому затрачає 850 Вт за годину, тоді Р_Е = 0,085 кВт/год.

Вартість споживання одного кіловату на годину для споживачів другого класу (не промислові підприємства) разом з НДС становить 136,07 коп. (на 10.06.2014 р.), тобто С_кВт = 1,3607 грн./кВт.

Тоді розрахуємо енерговитрати:

, (3.13)

Далі визначимо витрати на обслуговування:

, (3.14)

де r_ТО – середня годинна зарплата працівника обслуговуючого устаткування, грн., r_ТО = 13,3 грн./год.;

λ – періодичність обслуговування.

, (3.15)

де N_ТО – кількість обслуговувань устаткування в місяць, N_ТО  = 1.

F_міс – місячний фонд часу його роботи, год., Fміс = 167 год.

Тоді:

, (3.16)

Витрати на техобслуговування складуть:

, (3.17)

Загальна вартість комп’ютерної години:

, (3.18)

А, отже, витрати комп’ютерного часу складуть:

, (3.19)

Приймемо, що непрямі витрати З₃ = 200 грн./міс., тоді можемо розрахувати витрати на створення програми:

, (3.20)

Після розрахунку усіх складових можна розрахувати витрати на створення прототипу конфігурації системи автоматизації обліку заробітної плати працівникам відділення банку:

К = 0 + 1000 + 4104,72 = 5104,72 грн. (3.21)

Тепер можна розрахувати річний ефект від впровадження автоматизованої системи та термін окупності системи.

Внаслідок впровадження системи автоматизації обліку заробітної плати спрощується весь процес нарахування платежів по оплаті праці, а також зменшується час на обробку інформації.

Якщо до використання такої автоматизованої системи підготовкою інформації, обліком та процесом нарахування заробітної плати у відділі бухгалтерії займалося дві людини, то для виконання подібних процесів із впровадженням системи достатньо одного кваліфікованого фахівця.

Середня заробітна плата робітника бухгалтерії складає 2500 грн., тобто, аби платити двом таким робітникам банк витрачає 5400 грн./міс. А для утримання одного кваліфікованого фахівця для роботи з автоматизованою системою потрібно 3500 грн./міс.

Тобто, у такому випадку річна економія буде становити:

(3.22)

Розрахуємо термін окупності капіталовкладень – період часу, протягом якого окупаються витрати на автоматизовану систему визначаються по формулі:

Т_р = К/E_р, (3.23)

Т_р = 5101,72/18000 = 0,28 (3.24)

Отже, як бачимо розробка і використання програмного продукту є економічно доцільною, так як річна економія складе 18000 грн. за рік, а термін окупності капіталовкладень в розробку автоматизованої системи обліку заробітної плати складає 0,28 року, тобто проект окупиться досить швидко. Низькі витрати на створення прототипу, пов’язані з його простотою, а також дешевим програмним середовищем розробки.