2.4 Інформаційне забезпечення

Для вирішення задачі автоматизації обліку заробітної плати працівникам банку інформація буде переміщуватись за схемою, що представлена на рис. 2.2.

Рисунок 2.2 – Модель інформаційних потоків обліку заробітної плати

У блоці «Умовно-постійна інформація» містяться дані відділу кадрів відділення банку. Це ті документи, які оформлюються при прийнятті робітника на роботу. До них відносяться різні форми первинного обліку, алфавітні картки, тощо. В таких документах міститься загальна інформація про робітника(рік і місце народження, стать, національність та інші паспортні дані).

Окремо виділені документи для обліку праці. До них відносяться трудова книжка та табель обліку робочого часу. У таких документах містяться дані про освіту робітника, його досвід, вчені звання, спортивні звання та інші здобутки конкретного робітника, за які законодавством України визначені доплати. Сюди також відноситься табель, який містить інформацію про фактичний фонд робочого часу, режим праці, тощо. Отже, записи, що містяться в цих документах служать для розрахунку нарахувань, відрахувань та премій працівника.

Внутрішньобанківське положення містить інформацію про систему заохочень та штрафів через систему преміювання та депреміювання.

На виході маємо отримати графік видачі зарплати, у якому відображено всі нарахування для працівників за конкретний період.

Також на виході системі, після заповнення усіх необхідних форм та проведення розрахунків отримуємо зведений документ, який містить у собі інформацію про всі обов’язкові та додаткові нарахування заробітної плати по кожному співробітнику. Даний документ експортується у комп’ютерний файл бази даних, для того, щоб у подальшому його можна було імпортувати та використати у модулі виплати заробітної плати, тобто перевести на зарплатні картки працівників.

Загалом можна зробити висновок, що процес обліку зарплати робітникам комерційного банку відображається відносно простою моделлю інформаційних потоків, що викликано перш за все вузькою спеціалізацією даної задачі. Проте це не робить даний процес простим у виконанні тому, що відсутність складних потоків інформації компенсується відносно великими масивами вхідної інформації.

3 Реалізація прототипу автоматизованої системи

3.1 Реалізація інформаційного забезпечення

Інформаційне забезпечення для розроблюваної конфігурації представлене у вигляді довідників, що міститиме всю інформацію, необхідну для обліку нарахування заробітної плати.

Довідник є списком можливих значень того чи іншого реквізиту. Довідники використовуються в тих випадках, коли необхідно виключити неоднозначне введення інформації.

Система «1С: Підприємство» дозволяє вести практично необмежену кількість необхідних довідників. Кожен довідник являє собою список однорідних об’єктів: співробітників, організацій, фінансових показників, коефіцієнтів і т. д. Кожен такий об’єкт називається елементом довідника. З точки зору користувача, слід мати на увазі, що у конфігураторі 1С створюється не сам довідник, як список значень, а розробляється заготівля довідника, його шаблон. У процесі конфігурування описується структура інформації, яка зберігатиметься в довіднику, розробляється екранне і, якщо необхідно, друковане подання довідника, задаються різні особливості його «поведінки».

У даній реалізації створено 7 довідників:

• «Співробітники» –. містить загальну інформацію про робітника, його посаду, відділ в якому він працює та ставку заробітної плати;

• «Підрозділи» – підрозділи відділення баку де працюють його співробітники;

• «Посада» – інформація про посади у відділах банку;

• «Графік роботи» – інформація про режим роботи та кількість відпрацьованих годин.

• «Додаткові нарахування» – премії, бонуси та інші виплати понад ставкою;

• «Штрафи» – інформація про відрахування, дереміювання співробітників;

• «Зарплатна картка» – інформація про банківські рахунки працівників, на який виплачується заробітна плата.

Розглянемо спочатку довідник «Співробітники». Структура даного довідника представлена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Структура довідника «Співробітники»

№	Назва атрибуту	Тип даних	Обмеження	Призначення атрибуту
1	Код	Число	NOT NULL	Порядковий номер
2	Період	Дата	NOT NULL	Дата прийняття до місця роботи
3	Співробітник	Рядок	NOT NULL	Прізвище та ініціали робітника
4	Підрозділ	Рядок	NOT NULL	Підрозділ відділення банку
5	Посада	Рядок	NOT NULL	Посада у відділі
6	Ставка	Число	NOT NULL	Ставка заробітної плати

Створення такого довідника допоможе зберігати загальні відомості про робітників відділення банку

Структуру довідника «Підрозділи» представлено у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Структура довідника «Підрозділи»

№	Назва атрибуту	Тип даних	Обмеження	Призначення атрибуту
1	Код	Число	NOT NULL	Порядковий номер
2	Підрозділ	Рядок	NOT NULL	Підрозділ(відділ) банку

Довідник, структура якого представлена у таблиці 3.2 мітить інформацію про підрозділи, які діють у відділенні комерційного банку.

Структуру довідника «Посада» представлено у таблиці 3.3

Таблиця 3.3 – Структура довідника «Посада»

№	Назва атрибуту	Тип даних	Обмеження	Призначення атрибуту
1	Код	Число	NOT NULL	Порядковий номер
2	Посада	Рядок	NOT NULL	Посада у відділенні банку
3	Підрозділ	Рядок	NOT NULL	Підрозділ(відділ) банку

Структуру довідника «Графік роботи» представлено у таблиці 3.4

Таблиця 3.4 – Структура довідника «Графік роботи»

№	Назва атрибуту	Тип даних	Обмеження	Призначення атрибуту
1	Код	Число	NOT NULL	Порядковий номер
2	Графік	Рядок	NOT NULL	Режим роботи працівника
3	Період	Дата	NOT NULL	Дата, в яку працівник виконував свої обов’язки
4	Значення	Число	NOT NULL	Кількість відпрацьованих годин на добу
5	Співробітник	Рядок	NOT NULL	Прізвище та ініціали робітника

Довідник «Графік роботи» містить інформацію про режим роботи та кількість відпрацьованих годин на добу. Поле «Графік» відповідає режиму праці співробітника (наприклад: 5 днів у тиждень, 5 через 2), у полі «Значення» зберігається інформація про кількість відпрацьованих годин у конкретний день.

Структуру довідника «Додаткові нарахування» представлено у таблиці 3.5

Таблиця 3.5 – Структура довідника «Додаткові нарахування»

№	Назва атрибуту	Тип даних	Обмеження	Призначення атрибуту
1	Код	Число	NOT NULL	Порядковий номер
2	Нарахування	Рядок	NOT NULL	Назва події, за яку призначене заохочення
4	СумаНарахування	Число	NOT NULL	Сума преміювання
4	Співробітник	Рядок	NOT NULL	Прізвище та ініціали робітника

Структуру довідника «Штрафи» представлено у таблиці 3.6

Таблиця 3.6 – Структура довідника «Додаткові нарахування»

№	Назва атрибуту	Тип даних	Обмеження	Призначення атрибуту
1	Код	Число	NOT NULL	Порядковий номер
1	Відрахування	Рядок	NOT NULL	Назва події, за яку призначене грошове покарання
2	СумаВідрахування	Число	NOT NULL	Сума депреміювання
3	Співробітник	Рядок	NOT NULL	Прізвище та ініціали робітника

Структуру довідника «Зарплатні картки» представлено у таблиці 3.7

Таблиця 3.7 – Структура довідника «Зарплатні картки»

№	Назва атрибуту	Тип даних	Обмеження	Призначення атрибуту
1	Код	Рядок	NOT NULL	Порядковий номер
2	НомерРахунку	Число	NOT NULL	Номер рахунку банківської картки, на яку нараховується зарплата
3	Співробітник	Рядок	NOT NULL	Прізвище та ініціали робітника

Для більш зручного наочного представлення зв’язків описаних довідників побудуємо інформаційну схему. (рис. 3.1)

Рисунок 3.1 – Інформаційна схема зв’язків довідників вхідних даних

Як бачимо на рисунку 3.1 з’явилися дві нових таблиці: «Співробітник_ДодатковіНарахування» та «Співробітник_Штрафи». Дані таблиці мають на меті не зберігання інформації, а носять чисто допоміжний характер.

Створення допоміжних таблиць необхідне для створення зв’язку «багато-до-багатьох».

При відношенні «багато-до-багатьох» одному запису в першій таблиц таблиці A можуть відповідати кілька записів у таблиці Б, а одному запису в таблиці Б кілька записів у таблиці A. Відношення «багато-до-багатьох» по суті справи являє собою два відношення «один-до-багатьох» із третьою таблицею.

Реалізація таких зв’язків описує той факт, що, наприклад, один працівник може мати декілька премій, а в той же час однакова премія може бути притаманна кільком працівникам.

Далі розглянемо відношення «один-до-одного». При такому відношенні запис у таблиці A може мати не більш одного зв'язаного запису в таблиці Б і навпаки.

Подібний тип зв’язку використовується у таблицях «Співробітник» та «Зарплатна картка», так як співробітник може мати тільки одну таку картку у той час, як кожна така картка належить лише одному працівнику.

В усіх інших випадках відношеннях між таблицями описується зв’язком «один-до-багатьох». При такому типу зв’язку кожному запису в таблиці A можуть відповідати кілька записів у таблиці Б, але запис у таблиці Б не може мати більш одного відповідного йому запису в таблиці A.

Наприклад, співробітник може мати лише одну посаду, у той час як таку ж саму посаду можуть мати інші працівники. Або ж працювати людина може тільки в одному відділі, у той час, як в цьому ж відділі працюють інші.

Для представлення таблиці, у який буде показано всі поля створених довідників з огляду на їх зв’язки створимо у конфігурації регістр відомостей.

Регістри відомостей дозволяють зберігати в прикладній конфігурації довільні дані в розрізі декількох вимірювань. Даний об'єкт конфігурації «1С: Підприємство 8.3» призначений для опису структури зберігання даних в розрізі декількох вимірювань.

На основі об'єкта конфігурації «Регістр відомостей» платформа створює в базі даних таблицю, в якій може зберігатися довільна інформація, «прив'язана» до набору вимірювань.

Інформація в регістрі відомостей зберігається у вигляді набору рядків (записів). Кожен рядок містить набір вимірювань і відповідні їм значення ресурсів. Комбінація вимірювань однозначно ідентифікує запис.

Створимо у нашій конфігурації регістр відомостей «Відомості про співробітників», який би представляв інформацію із таблиць «Співробітники», «Посади», «Підрозділи» та «Зарплатні картки». Структура даного регістру наведено у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 – Структура регістру відомостей «Відомості про співробітників»

Атрибут	Опис
Період	Дата прийняття до місця роботи
Співробітник	ПІБ робітника
Підрозділ	Підрозділ
Посада	Підрозділ (відділ) банку, у якому працює робітник
Номер зарплатної картки	Номер рахунку зарплатної картки
Ставка	Розмір місячної ставки оплати праці

Перейдемо до опису вихідної інформації.

Вихідна інформація повинна описувати готовий графік роботи у відділенні та платіжний документ, який містить дані, щодо виплати (переводу на картку) заробітної плати співробітникам за певний період.

Для забезпечення ефективної роботи прототипу системи та для автоматичної генерації календарного графіку створимо ще один регістр відомостей.

Структура регістру відомостей «Календарний графік роботи» представлена у таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 – Структура регістру відомостей «Календарний графік роботи»

№	Назва атрибуту	Тип даних	Обмеження	Призначення атрибуту	Властивість
1	Графік	Рядок	NOT NULL	Режим роботи	Вимір
2	Період	Дата	NOT NULL	Дата	Вимір
3	Значення	Число	NOT NULL	Кількість відпрацьованих годин на добу	Ресурс

Також створимо документ, у який буде записуватись вихідна інформація, щодо нарахувань/відрахувань оплати праці працівникам відділення банку. Цей документ буде слугувати, як платіжне доручення до перерахування суми зарплати на банківську картку співробітників.

Структура документу «Платіжний документ» наведено у таблиці 3.10.

Таблиця 3.10 – Структура платіжного документу

№	Назва атрибуту	Опис
1	Співробітник	Прізвище, ім’я та по-батькові працівника
2	Посада	Посада, яку займає працівник
3	Відділ	Підрозділ (відділ) банку, у якому працює робітник
4	Ставка	Розмір ставки, яку працівник отримує за трудовим договором
5	Премія (штраф)	Розмір премій, бонусів та інших додаткових виплат, або штрафів та відрахувань (у цьому випадку значення буде від’ємне)
6	Сума виплати	Загальна сума до перерахування на рахунок працівника, тобто сума ставки та додаткових нарахувань/відрахувань
7	Номер зарплатної картки	Номер банківського рахунку, на який відбувається переказ зарплати

Для більш наочного представлення інформації у системі передбачено побудову діаграм:

«Діаграма по співробітнику» – дає змогу побудувати стовпчикову діаграму по кожному співробітнику відносно суми його заробітної плати;

«Діаграма по підрозділу» – дає змогу побудувати стовпчикову діаграму окремо по відділах відносно сум, які буду отримані їх працівниками як заробітна плата.

Також передбачене створення звіту у вигляді тривимірної таблиці. Дана таблиця буду включати наступні виміри: «Підрозділ», «Посада» та «Сума нарахувань».