Тема 9вивчення зв’язків соціально-економічних явищ в правовій статистиці

Студенти повинні розуміти, що усі явища в природі та суспільстві відбуваються у взаємозалежності та взаємообумовленості, оскільки вони формуються під впливом багатьох взаємопов’язаних факторів. Суспільні явища органічно і пов’язані між собою, залежать одне від одного і обумовлюють одне одного.

Одним із найважливіших завдань правової статистики є вивчення взаємозв’язків соціально-правових явищ, виявлення та вимір причин­них залежностей. Практична правова діяльність та наукові досліджен­ня сфери правових відносин ставлять безліч конкретних завдань, які можуть бути реалізовані лише аналітичним підходом, використанням широкого спектра методів статистичного аналізу.

Статистичні закономірності взаємозв’язків між ознаками є причинно-наслідковими. Для виникнення певного наслідку необхідні причини та умови, які називають факторами. Ознака, яка характеризує наслідок дії фактора або факторів, має назву результативної. Відповідно, ознака, яка характеризує причину або умову називається факторною.

Усі багаточисельні взаємозв’язки між ознаками, котрі характеризують соціально-економічні явища і процеси, можна поділити на дві групи:

• функціональні (детерміновані) зв’язки

• стохастичні (ймовірносні або кореляційні) зв’язки.

В правових явищах функціональна залежність, як правило, не зус­трічається.

При стохастичному (кореляційному) зв’язку одному значенню факторної ознаки (Х) може відповідати декілька значень результативної ознаки (Y). Важливою особливістю цих зв’язків є те, що вони мають риси статистичної закономірності та проявляються у масі спостережень, при достатньо великій чисельності сукупності.

Слід знати, що за напрямком зміни факторної та результативної ознак зв’язки поділяються на прямі та обернені; за аналітичним виразом зв’язки поділяються на прямолінійні та криволінійні; в залежності від числа факторних ознак розрізняють однофакторні (парні) та багатофакторні (множинні) зв’язки.

Студенти повинні розуміти сутність таких прийомів виявлення щільності зв’язку між показниками досліджуваних явищ як: балансовий метод, метод порівняння паралельних рядів, метод статистичних групувань, графічний метод, кореляційний метод аналізу зв’язків.

Кореляційний аналіз зв’язку, як правило, здійснюють після встановлення його наявності і характеру (прямий чи обернений) в процесі інших видів статистичного аналізу.

Найважливішою характеристикою кореляційного зв’язку є лінії регресії, тобто функція, котра пов’язує середні значення факторної та результативної ознаки (Х та Y). Як відомо, більшість соціально-економічних показників формується під впливом не одного, а багатьох факторів. Метод побудови моделі такого зв’язку має назву багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу. В цьому випадку результативна ознака (Y ) пов’язується з допомогою рівняння множинної регресії з двома або більше факторними ознаками (Х1, Х2, Х3, . . . , Хm). Найважливішими умовами побудови багатофакторної моделі зв’язку є достатня кількість одиниць у сукупності

Запитання для самоконтролю:

Оберіть правильний варіант відповіді:

1. При кореляційному зв’язку:

а) одному значенню факторної ознаки може відповідати декілька значень результативної ознаки;

б) одному значенню факторної ознаки відповідає одне строго визначене значення результативної ознаки.

2. З наведених залежностей кореляційними є:

а) кількість злочинів та стан алкогольного сп’яніння;

б) кількість злочинів та вік осіб, що скоїли злочин.

Відповідь: 1) а; 2) б; 3) а, б; 4) відповіді немає.

4. Кореляційне відношення використовують для оцінки щільності зв’язку, якщо варіаційними ознаками є:

а) лише результативна ознака;

б) лише факторна ознака;.

в) обидві ознаки.

Відповідь: 1) а; 2) б; 3) в; 4) -.

5. З наведених пар ознак результативними є:

а) тривалість діяльності злочинних груп;

б) кількість зареєстрованих злочинів, скоєних організованими зло­чинними групами;

в) кількість осіб, що входять до злочинних груп;

г) кількість потерпілих.

Відповідь: 1) а, б; 2) б, в; 3) в, г; 4) а, г.

Література: 7, С. 167-180; 8, С. 142-203; 9, С. 308-337.