- •Регіональна економіка Модуль 2. Екологія
- •Б.А. Дадашев, в.В. Обливанцов, в.П. Гордієнко
- •Практичне заняття 1 антропогенне забруднення та інженерна оцінка стану навколишнього природного середовища за методом в.Г. Гмошинського
- •Таблиця 1.1 Оцінка стану навколишнього середовища
- •Таблиця 1.2 Загальна екологічна таблиця
- •Таблиця 1.3 Оціночна шкала потреб у здійсненні природоохоронних заходів
- •Завдання 1.1
- •Висновки
- •Завдання 1.2
- •Приклад розв’язання
- •Висновки
- •Практичне заняття 2 визначення економічної оцінки природного ресурсу за рентним підходом
- •Завдання 2.1
- •Висновки
- •Висновки
- •Практичне заняття 3 Екологічне нормування. Визначення граничнодопустимих викидів (гдв) шкідливих речовин в атмосферу
- •Таблиця 3.1 Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
- •3.1. Визначення граничнодопустимих викидів
- •Таблиця 3.2 Значення коефіцієнта температурної стратифікації атмосфери
- •Таблиця 3.3 Значення коефіцієнта, що враховує швидкість осідання забруднень
- •Розрахунки коефіцієнта m
- •Розрахунки коефіцієнта n
- •3.2. Розрахунок системи пилогазовловлювання
- •Завдання 3.1
- •Таблиця 3.4 Фонова концентрація та температура зовнішнього повітря
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 4 визначення еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища
- •Таблиця 4.1 Значення величини Аі для деяких речовин, умов. Т/т
- •Продовження табл. 4.1
- •Таблиця 4.2 Значення Аі для деяких видів пилу, умов. Т/т
- •Таблиця 4.3 Значення показника, який враховує регіональні особливості території активного забруднення
- •Значення показника відносної небезпечності забруднення водогосподарських ділянок
- •Таблиця 4.5. Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Таблиця 4.6 Питомі збитки сільському господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн. Грн. Фондів) залежно від концентрації пилу та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Таблиця 4.7 Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту
- •Таблиця 4.8 Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
- •Таблиця 4.9 Регіональні (басейнові) коефіцієнти l
- •Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти*
- •Таблиця 4.11
- •Таблиця 4.15 Шкала еколого-господарського значення земель
- •Таблиця 4.16 Індекс поправки
- •Завдання 4.1
- •Висновки
- •Завдання 4.3
- •Таблиця 4.17 Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.4
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 5 визначення ефективності природоохоронних заходів
- •Завдання 5.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант) Таблиця 5.1 Умова задачі
- •Висновки
- •Завдання 5.2
- •Таблиця 5.2 Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.3
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Таблиця 5.5 Показники відносної небезпечності деяких забруднюючих речовин
- •Висновки
- •Завдання 5.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.6
- •Таблиця 5.6 Значення поправочного коефіцієнта λі
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.7
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 6 розрахунок зборів за забруднення природного середовища
- •6.1. Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •Таблиця 6.1 Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*
- •Таблиця 6.3 Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
- •Таблиця 6.4 Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами залежно від класу небезпечності
- •Таблиця 6.6 Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального
- •Таблиця 6.7 Значення маси шкідливих речовин, які поступають в атмосферу
- •6.2. Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище
- •Таблиця 6.8 Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Продовж. Табл. 6.8
- •Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •6.3. Визначення платежів за розміщення відходів
- •Таблиця 6.10
- •Завдання 6.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Додаток а Фактичний вміст забруднюючих речовин, мг/м3
- •Додаток б Вихідні дані для завдання 2.1 Частка відведених угідь за варіантами розподілу
- •Характеристика ділянки
- •Вихідні дані для завдання 2.2
- •Додаток в Вихідні дані для завдання 3.1
- •Додаток д Вихідні дані для завдання 4.1*
- •Вихідні дані для завдання 4.2
- •Вихідні дані для завдання 4.3
- •Вихідні дані для завдання 4.4
- •Вихідні дані для завдання 4.5*
- •Додаток е Вихідні дані для завдання 5.1
- •Вихідні дані для завдання 5.2
- •Вихідні дані для завдання 5.3
- •Вихідні дані для завдання 5.4* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин у стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.5* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин в стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.6
- •Вихідні дані для завдання 5.7
- •Додаток ж Вихідні дані для завдання 6.1
- •Список рекомендованої літератури
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
Приклад розв’язання (1 варіант)
Визначимо фактичні і можливі економічні збитки від забруднення води (Зв) за формулою 4.10:
Зв =∑ l ·Зdв · Мс ,
де l – коефіцієнт, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону, знаходимо в табл. 4.9. Для Сіверського Донця він становить 2,2;
Зdв – питомі збитки від скиду 1 т забруднюючої речовини у воду знаходимо в табл. 4.10. Вони становлять для амонійного азоту 35 грн. за 1 т, нітратів 3 грн. за 1 т, нітритів 172 грн. за 1 т;
Мс – маса викиду у воду, т/рік.
Розраховуємо фактичні збитки:
Зф = 2,2(6000 · 35 + 3000 ·3 + 2000 ·172) = 2,2(210000 + 9000 + 344000) = = 1238600 грн.
Аналогічно знаходимо можливі збитки за цією ж формулою, використовуючи концентрацію, яка буде після впровадження нової технологічної лінії:
Зм = 2,2(2000 ·35 + 500 ·3 + 200 ·172) = 2,2(70000 + 1500 + 34400) = = 232980 грн.
Визначаємо еколого-економічний результат за формулою 5.2:
Р = Зф – Зм = 1238600 – 232980 = 1005620 тис. грн.
Щоб визначити витрати на впровадження природоохоронного заходу, спочатку розрахуємо нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень за формулою 5.5:
Ен = 1/ Тн = 1/ 10 = 0,1.
Витрати визначаємо за формулою 5.4:
В = С + Ен К = 500000 + 0,1 2000000 = 700000 грн.
Ефективність від впровадження природоохоронного заходу визначаємо за формулою 5.1:
Е = Р – В = 1005620 – 700000 = 305620 грн.
Висновки
Впровадження нової технологічної лінії для підприємства є економічно ефективним.
Завдання 5.4
На підставі вихідних даних оцінити економічну ефективність запланованого будівництва водоочисної споруди на підприємстві.
Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Е.
Приклад розв’язання (1 варіант)
Таблиця 5.3
Параметри будівництва
Басейн річки |
Сумська область (північ), 1,75 |
Капітальні витрати, млн. грн. |
8,4 |
Експлуатаційні витрати, млн. грн. |
0,7 |
Річний об’єм стічних вод, млн. м3 |
24 |
Нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, Ен |
0,15 |
Таблиця 5.4
Концентрація шкідливих речовин у стічних водах
Забруднююча речовина |
Аі, умов. т/т |
Концентрація шкідливих речовин в стічних водах, г/м3 | |
до вжиття заходів |
після вжиття заходів | ||
БПК |
0,33 |
380 |
51 |
Зважені речовини |
0,05 |
560 |
32 |
Аміак |
20 |
0,25 |
0,04 |
Стирол |
10 |
1,2 |
0,03 |
Скипидар |
5 |
0,8 |
0,08 |
Оцінку ефективності водоохоронного заходу проводимо шляхом зіставлення еколого-економічного результату і витрат.
Збитки визначаємо за формулою:
З = Зпит Мq = γ·δк Мq , (5.6)
де γ – вартісна оцінка збитку від одиниці викиду шкідливих речовин (коефіцієнт переведення обсягів забруднення у грошові одиниці, значення якого дорівнює 400 грн./умов. т);
σ – коефіцієнт, що враховує регіональні особливості території зони активного забруднення (табл. 4.4);
Mq – приведена маса (приведений об’єм) забруднюючих речовин, усунутих в результаті здійснення водоохоронних заходів, умов. т/рік.
Приведена маса річного скиду є умовною величиною, що дозволяє в порівняльному вигляді, використовуючи нормативи ГДК, відобразити шкідливість забруднюючих речовин, що містяться у стічних водах. Приведена маса визначається за формулою:
, (5.7)
де С'і, Сі – концентрація і-ої забруднюючої речовини в стічних водах відповідно до і після здійснення водоохоронного заходу, г/м3;
ГДКі – граничнодопустима концентрація і-ої забруднюючої речовини у водоймі, г/м3;
Vq – об’єм стічних вод, що очищуються, млн. м3/рік;
n – кількість забруднюючих речовин (i = 1, 2, 3,...,n).
mi – маса і-ої забруднюючої речовини, усунутої в результаті проведення водоохоронних заходів, т/рік, визначається за формулою:
m1 = (С 'і – Сі) Vq , (5.8)
де Аі – показник відносної небезпечності і-ої забруднюючої речовини у водоймі, умов. т/т (табл. 5.5).