- •Регіональна економіка Модуль 2. Екологія
- •Б.А. Дадашев, в.В. Обливанцов, в.П. Гордієнко
- •Практичне заняття 1 антропогенне забруднення та інженерна оцінка стану навколишнього природного середовища за методом в.Г. Гмошинського
- •Таблиця 1.1 Оцінка стану навколишнього середовища
- •Таблиця 1.2 Загальна екологічна таблиця
- •Таблиця 1.3 Оціночна шкала потреб у здійсненні природоохоронних заходів
- •Завдання 1.1
- •Висновки
- •Завдання 1.2
- •Приклад розв’язання
- •Висновки
- •Практичне заняття 2 визначення економічної оцінки природного ресурсу за рентним підходом
- •Завдання 2.1
- •Висновки
- •Висновки
- •Практичне заняття 3 Екологічне нормування. Визначення граничнодопустимих викидів (гдв) шкідливих речовин в атмосферу
- •Таблиця 3.1 Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
- •3.1. Визначення граничнодопустимих викидів
- •Таблиця 3.2 Значення коефіцієнта температурної стратифікації атмосфери
- •Таблиця 3.3 Значення коефіцієнта, що враховує швидкість осідання забруднень
- •Розрахунки коефіцієнта m
- •Розрахунки коефіцієнта n
- •3.2. Розрахунок системи пилогазовловлювання
- •Завдання 3.1
- •Таблиця 3.4 Фонова концентрація та температура зовнішнього повітря
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 4 визначення еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища
- •Таблиця 4.1 Значення величини Аі для деяких речовин, умов. Т/т
- •Продовження табл. 4.1
- •Таблиця 4.2 Значення Аі для деяких видів пилу, умов. Т/т
- •Таблиця 4.3 Значення показника, який враховує регіональні особливості території активного забруднення
- •Значення показника відносної небезпечності забруднення водогосподарських ділянок
- •Таблиця 4.5. Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Таблиця 4.6 Питомі збитки сільському господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн. Грн. Фондів) залежно від концентрації пилу та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Таблиця 4.7 Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту
- •Таблиця 4.8 Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
- •Таблиця 4.9 Регіональні (басейнові) коефіцієнти l
- •Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти*
- •Таблиця 4.11
- •Таблиця 4.15 Шкала еколого-господарського значення земель
- •Таблиця 4.16 Індекс поправки
- •Завдання 4.1
- •Висновки
- •Завдання 4.3
- •Таблиця 4.17 Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.4
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 5 визначення ефективності природоохоронних заходів
- •Завдання 5.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант) Таблиця 5.1 Умова задачі
- •Висновки
- •Завдання 5.2
- •Таблиця 5.2 Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.3
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Таблиця 5.5 Показники відносної небезпечності деяких забруднюючих речовин
- •Висновки
- •Завдання 5.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.6
- •Таблиця 5.6 Значення поправочного коефіцієнта λі
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.7
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 6 розрахунок зборів за забруднення природного середовища
- •6.1. Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •Таблиця 6.1 Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*
- •Таблиця 6.3 Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
- •Таблиця 6.4 Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами залежно від класу небезпечності
- •Таблиця 6.6 Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального
- •Таблиця 6.7 Значення маси шкідливих речовин, які поступають в атмосферу
- •6.2. Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище
- •Таблиця 6.8 Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Продовж. Табл. 6.8
- •Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •6.3. Визначення платежів за розміщення відходів
- •Таблиця 6.10
- •Завдання 6.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Додаток а Фактичний вміст забруднюючих речовин, мг/м3
- •Додаток б Вихідні дані для завдання 2.1 Частка відведених угідь за варіантами розподілу
- •Характеристика ділянки
- •Вихідні дані для завдання 2.2
- •Додаток в Вихідні дані для завдання 3.1
- •Додаток д Вихідні дані для завдання 4.1*
- •Вихідні дані для завдання 4.2
- •Вихідні дані для завдання 4.3
- •Вихідні дані для завдання 4.4
- •Вихідні дані для завдання 4.5*
- •Додаток е Вихідні дані для завдання 5.1
- •Вихідні дані для завдання 5.2
- •Вихідні дані для завдання 5.3
- •Вихідні дані для завдання 5.4* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин у стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.5* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин в стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.6
- •Вихідні дані для завдання 5.7
- •Додаток ж Вихідні дані для завдання 6.1
- •Список рекомендованої літератури
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
Приклад розв’язання (1 варіант) Таблиця 5.1 Умова задачі
|
Вихідні дані |
Концентрація SO3 (до впровадження заходів) |
Концентрація SO3 (після впровадження заходів) |
|
Ф– 200 млн. грн. |
0,8 мг/м3 |
0,5 мг/м3 |
|
R– 400 000 осіб |
0,55 мг/м3 |
0,1 мг/м3 |
|
S – 300 га |
0,6 мг/м3 |
0,3 мг/м3 |
|
К– 20 000 000 грн. |
|
|
|
С– 5 000 000 грн. |
|
|
|
Er – ? |
|
|
Вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин. Обсяг економічних збитків (За) визначаємо за формулою 4.6 і табл. 4.5-4.6:
Зф =∑ Зз.н · R + ∑Зк.г · R + ∑Зс.г · S + ∑Зпр · Ф,
де Зз.н – питомі збитки, завдані здоров’ю населення у грн. на 1 особу, знаходимо у табл. 4.5, у стовпчику SO3, у рядку 0,55 мг/м3. Вони дорівнюють 55 грн.;
Зк.г – питомі збитки комунальному господарству знаходимо в тому ж самому рядку. Вони становлять 53 грн.;
R – кількість населення в зоні впливу підприємства становить 400 тис. осіб;
Зс.г – питомі збитки сільському і лісовому господарству у грн. на 1 га сільськогосподарських угідь, над якими підвищена концентрація сірчаного ангідриду, знаходимо в табл. 4.6, у стовпчику концентрація SO3, у рядку 0,6 мг/м3. Вони дорівнюють 135 грн. на 1 га;
S – площа сільськогосподарських і лісових угідь, де підвищена концентрація SO3 становить 300 га;
Зпр – питомі збитки промисловості в грн. на 1 млн. грн. основних промислово-виробничих фондів знаходимо в табл. 4.6 у стовпчику концентрація SO3, у рядку 0,8 мг/м3. Вони становлять 1000 грн.;
Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів становить 200 млн. грн.
Розраховуємо фактичні збитки:
Зф = 55 · 400000 + 53 · 400000 + 135 · 300 + 1000 · 200 = = 43,440 млн. грн.
Аналогічно знаходимо можливі збитки за цією ж формулою, але використавши концентрацію, яка буде після впровадження сіркопоглинаючої установки:
Зм = 20 · 400000 + 5 · 400000 + 90 · 300 + 600 · 200 = 10,147 млн. грн.
Розраховуємо еколого-економічний результат за формулою 5.2:
Р = Зф – Зм = 43,440 – 10,147 = 33,293 млн. грн.
Щоб визначити витрати на впровадження природоохоронного заходу, спочатку розрахуємо нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень за формулою 5.5:
Ен = 1/ Тн = 1/ 8 = 0,12.
Використовуючи формулу 5.4, визначаємо витрати:
В = С + ЕнК = 5000000 + 0,12 20000000 = 7,4 млн. грн.
Визначаємо ефективність від впровадження природоохоронного заходу за формулою 5.1:
Е = Р – В = 33,293 – 7,4 = 25,893 млн. грн.
Висновки
Упровадження сіркопоглинаючої установки буде економічно вигідним.
Завдання 5.2
Завод з виробництва хімічного волокна, який знаходиться в обласному центрі з кількістю населення 300 тис. осіб, викидає в атмосферу на висоту 300 м щороку 7 тис. т ацетону, 5 тис. т фенолу та 8 тис. т формальдегіду. Зниження викидів можна досягти спорудженням очисних пристроїв: до 2 тис. т ацетону, 1 тис. т фенолу та 3 тис. т формальдегіду. Визначити економічну ефективність природоохоронних заходів, якщо вартість впровадження очисного пристрою 1,5 млн. грн., експлуатаційні витрати – 0,5 млн. грн., термін окупності витрат – 7 років (1 варіант).
Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Е.