- •Регіональна економіка Модуль 2. Екологія
- •Б.А. Дадашев, в.В. Обливанцов, в.П. Гордієнко
- •Практичне заняття 1 антропогенне забруднення та інженерна оцінка стану навколишнього природного середовища за методом в.Г. Гмошинського
- •Таблиця 1.1 Оцінка стану навколишнього середовища
- •Таблиця 1.2 Загальна екологічна таблиця
- •Таблиця 1.3 Оціночна шкала потреб у здійсненні природоохоронних заходів
- •Завдання 1.1
- •Висновки
- •Завдання 1.2
- •Приклад розв’язання
- •Висновки
- •Практичне заняття 2 визначення економічної оцінки природного ресурсу за рентним підходом
- •Завдання 2.1
- •Висновки
- •Висновки
- •Практичне заняття 3 Екологічне нормування. Визначення граничнодопустимих викидів (гдв) шкідливих речовин в атмосферу
- •Таблиця 3.1 Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
- •3.1. Визначення граничнодопустимих викидів
- •Таблиця 3.2 Значення коефіцієнта температурної стратифікації атмосфери
- •Таблиця 3.3 Значення коефіцієнта, що враховує швидкість осідання забруднень
- •Розрахунки коефіцієнта m
- •Розрахунки коефіцієнта n
- •3.2. Розрахунок системи пилогазовловлювання
- •Завдання 3.1
- •Таблиця 3.4 Фонова концентрація та температура зовнішнього повітря
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 4 визначення еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища
- •Таблиця 4.1 Значення величини Аі для деяких речовин, умов. Т/т
- •Продовження табл. 4.1
- •Таблиця 4.2 Значення Аі для деяких видів пилу, умов. Т/т
- •Таблиця 4.3 Значення показника, який враховує регіональні особливості території активного забруднення
- •Значення показника відносної небезпечності забруднення водогосподарських ділянок
- •Таблиця 4.5. Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Таблиця 4.6 Питомі збитки сільському господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн. Грн. Фондів) залежно від концентрації пилу та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Таблиця 4.7 Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту
- •Таблиця 4.8 Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
- •Таблиця 4.9 Регіональні (басейнові) коефіцієнти l
- •Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти*
- •Таблиця 4.11
- •Таблиця 4.15 Шкала еколого-господарського значення земель
- •Таблиця 4.16 Індекс поправки
- •Завдання 4.1
- •Висновки
- •Завдання 4.3
- •Таблиця 4.17 Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.4
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 5 визначення ефективності природоохоронних заходів
- •Завдання 5.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант) Таблиця 5.1 Умова задачі
- •Висновки
- •Завдання 5.2
- •Таблиця 5.2 Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.3
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Таблиця 5.5 Показники відносної небезпечності деяких забруднюючих речовин
- •Висновки
- •Завдання 5.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.6
- •Таблиця 5.6 Значення поправочного коефіцієнта λі
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.7
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 6 розрахунок зборів за забруднення природного середовища
- •6.1. Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •Таблиця 6.1 Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*
- •Таблиця 6.3 Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
- •Таблиця 6.4 Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами залежно від класу небезпечності
- •Таблиця 6.6 Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального
- •Таблиця 6.7 Значення маси шкідливих речовин, які поступають в атмосферу
- •6.2. Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище
- •Таблиця 6.8 Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Продовж. Табл. 6.8
- •Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •6.3. Визначення платежів за розміщення відходів
- •Таблиця 6.10
- •Завдання 6.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Додаток а Фактичний вміст забруднюючих речовин, мг/м3
- •Додаток б Вихідні дані для завдання 2.1 Частка відведених угідь за варіантами розподілу
- •Характеристика ділянки
- •Вихідні дані для завдання 2.2
- •Додаток в Вихідні дані для завдання 3.1
- •Додаток д Вихідні дані для завдання 4.1*
- •Вихідні дані для завдання 4.2
- •Вихідні дані для завдання 4.3
- •Вихідні дані для завдання 4.4
- •Вихідні дані для завдання 4.5*
- •Додаток е Вихідні дані для завдання 5.1
- •Вихідні дані для завдання 5.2
- •Вихідні дані для завдання 5.3
- •Вихідні дані для завдання 5.4* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин у стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.5* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин в стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.6
- •Вихідні дані для завдання 5.7
- •Додаток ж Вихідні дані для завдання 6.1
- •Список рекомендованої літератури
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
Висновки
Під час проведення інженерного оцінювання навколишнього середовища за методом В.Г. Гмошинського в трьох населених пунктах отримані такі коефіцієнти забруднення: Q1 = 2,72; Q2 = 4,06; Q3 = 2,03.
Використовуючи для оцінки стану навколишнього середовища табл. 1.1, встановлюємо, що в населених пунктах 1 і 3 – істотне забруднення, а в пункті 2 – інтенсивне.
Отже, потрібно втрутитися в усі три екосистеми, тому що асиміляційний потенціал природи не в змозі самостійно подолати наслідки антропогенного забруднення. Для цього необхідно вжити такі заходи:
Зменшити надходження забруднюючих речовин в навколишнє середовище шляхом вжиття заходів з очищення викидів та скидів, наприклад, із застосуванням очисних споруд та устаткування.
Здійснити заходи щодо збільшення асиміляційного потенціалу навколишнього середовища: насадження рослин, дерев тощо.
В другому населеному пункті взагалі можуть бути закриті підприємства, які мають шкідливі викиди.
Перевагу слід надати першому заходу, тобто зменшенню рівня забруднення навколишнього середовища.
Завдання 1.2
Визначити якісну оцінку заходів щодо оздоровлення навколишнього середовища існування, якщо відомо:
забруднювачі поступово накопичуються, але на людей та домашніх тварин вони безпосередньо не здійснюють шкідливого фізіологічного впливу. За іншими екологічними об’єктами наявні зворотні морфологічні порушення;
забруднюючі речовини поступово накопичуються. Це на людей безпосередньо не впливає, але зафіксовані випадки незворотних порушень у домашніх тварин та культурних рослин. За іншими екологічними об’єктами наявні зворотні морфофізіологічні порушення;
забруднюючі речовини поступово накопичуються. Це безпосередньо не впливає на людей, але навколишнє середовище стає гранично небезпечним для існування екологічних об’єктів, що нейтрально відносно господарської діяльності людини. За іншими екологічними об’єктами наявні зворотні морфофізіологічні порушення;
зафіксовані випадки зворотних морфофізіологічних порушень у людей та домашніх тварин. На інші екологічні об’єкти накопичення забруднюючих речовин у навколишньому середовищі безпосередньо не здійснює негативного впливу.
Рангові оцінки екологічних об’єктів та стану навколишнього середовища відповідають наведеним у табл. 1.2.
Приклад розв’язання
На основі даних табл. 1.2 визначимо критерії нормалізації за екологічними об’єктами, що зазнають негативного впливу довкілля:
γ1 = 4,0; γ2 = 2,0; γ3 = 2,25; γ4 = 1,5; γ5 = 0,93.
Розрахуємо критерії нормалізації середовища для всієї системи:
.
Висновки
Ситуація, що склалася із станом навколишнього середовища, оцінюється за верхнім рівнем третьої категорії складності. Для її ліквідації, тобто створення нормальних умов існування для всіх контрольованих екологічних об’єктів, необхідно застосовувати різноманітні засоби фільтрації викидів та скидів забруднюючих речовин.
Практичне заняття 2 визначення економічної оцінки природного ресурсу за рентним підходом
Інформацію про стан та обсяги природних факторів можна отримати шляхом їх оцінки. Поняття оцінки в економіці пов’язане із філософською категорією “цінність”, що відбиває значення об’єкта, обумовлене людською потребою в ньому та характерними властивостями самого об’єкта. В залежності від виду людських потреб цінність може бути матеріальною, соціально-політичною, естетичною тощо.
Економічна оцінка природних ресурсів в умовах ринкової економіки може здійснюватися за декількома підходами, основні з яких – затратний, результативний, затратно-ресурсний, рентний, відтворюваний.
Рентний підхід заснований на використанні ренти при оцінці природних ресурсів і передбачає облік споживчих властивостей природних ресурсів, тобто їх здатність задовольняти певні потреби. Така оцінка природного ресурсу може здійснюватися двома способами: за величиною ефекту (доходу), одержаного від використання в економіці одиниці даного блага; за витратами на заміщення даних природних благ за рахунок застосування інших видів капіталу (ресурсів, фінансових коштів, трудових факторів). Рентний підхід в економічній оцінці природних ресурсів має свої переваги, а саме: кращі за якістю природні ресурси отримують вищу ціну; затрати на освоєння ресурсу зорієнтовані на певний середній рівень, тому оцінка більш об’єктивна; враховується фактор обмеженості природного ресурсу.
Рентна концепція економічної оцінки природних факторів базується на розрахунку диференційної ренти. За економіко-математичним напрямком дослідження, який найбільш поширений, диференційна рента розраховується як різниця між цінністю продукції, яка отримана під час експлуатації природного ресурсу, та нормальним рівнем індивідуальних приведених витрат на її виробництво. Цінність продукції визначається за допомогою спеціально розрахованих, так званих замикаючих витрат, тобто суспільно виправданих меж витрат на приріст виробництва відповідної продукції – граничнодопустимих витрат, які суспільство готове нести заради отримання одиниці певного ресурсу. На практиці фактичні витрати замикаючого ресурсного джерела можуть не відповідати суспільно необхідним, що є суттєвим недоліком рентного підходу.
Економічна оцінка природних ресурсів (R) за рентною концепцією розраховується за формулою:
, (2.1)
де Z – замикаючі витрати на продукцію, що виробляється шляхом експлуатації природного ресурсу, грн.;
S – індивідуальні витрати на продукцію, яка отримана при експлуатації природного ресурсу, грн.;
q – коефіцієнт продуктивності природного ресурсу (визначається за врожайністю сільськогосподарських культур та розподілом земель між ними, коефіцієнтом утилізації запасів корисних копалин тощо);
a – коефіцієнт, що враховує динаміку в часі показників Z, S, q, а також ефект знецінення майбутніх витрат та результатів (дія фактора часу).
Різниця між замикаючими та індивідуальними фактичними витратами означає розмір доходу суспільства від економії на витратах у розрахунку на одиницю даного виду природного ресурсу.