Висновки

Реконструкція підприємства спрямована на впровадження нової системи очистки димових газів і має кращі показники вловлювання. Це дозволить отримати позитивний економічний ефект в обсязі 4235,19 тис. грн. Вагомою складовою зазначеного економічного ефекту є величина відвернених економічних збитків від забруднення, які становлять 7663,19 тис. грн.

Завдання 5.7

Обґрунтувати доцільність здійснення заходів щодо боротьби з розповсюдженням пилу хвостосховища одного із залізорудних гірничодобувних комбінатів. Як засіб запобігання розповсюдженню пилу пропонується нанести на поверхню ділянок складання хвостів бітумну емульсію.

Вихідні дані наведені в додатку Е.

Приклад розв’язання (1 варіант)

Для визначення приведеної маси річного викиду забруднюючих речовин необхідно розрахувати масу річного рознесення пилу за формулою:

m = α · n · t, (5.9)

де α – довжина лінії рознесення пилу, м;

n – питома величина рознесення пилу, кг/год.м;

t – тривалість рознесення пилу, год.

m = 230 · 225 · 130 = 6727500 кг/рік = 6727,5 т/рік.

Відповідно до табл. 4.2 відносна агресивність А_і пилу хвостів підприємств чорної металургії становить 100 умов. т/т.

Приведену масу річних викидів розраховуємо за формулою 5.7.

М_q = 100 · 6727,5 = 672750 умов. т/рік.

Визначимо коефіцієнт розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері f (формули 4.3-4.5), враховуючи, що хвости стеляться по поверхні ґрунту, h = 0.

Для часток із швидкістю осідання менше 1 см/с:

.

Для часток із швидкістю осідання від 1 до 20 см/с:

.

Для часток із швидкістю осідання понад 20 см/с:

f = f₃ = 10.

Визначимо показник питомого збитку σ. Значення даного коефіцієнта визначається за табл. 4.3. Якщо до складу зони активного забруднення входять декілька типів територій, коефіцієнт σ визначається за формулою 5.10:

, (5.10)

де S_заз – загальна площа зони активного забруднення;

S_j – площа j-ої частини зони активного забруднення;

k – загальна кількість типів територій, що потрапили до зони активного забруднення.

Додаткові дані для розрахунку наведені в табл. 4.3.

З_пит = 2,4 (0,1· 20 · 0,2 + 4 · 0,4 + 0,15 · 0,4) = 4,944 грн./умов. т.

Відвернений збиток розраховуємо окремо для кожної фракції забруднюючих речовин за формулою 5.11:

З = З_пит f  М = γ·σ_ј f  М_q , (5.11)

де З_пит – питомий показник збитку, грн./умов. т; відображає у вартісному вираженні величину збитку, завданого навколишньому середовищу при викиданні одиниці приведеної маси або об’єму забруднюючих речовин;

γ – вартісна оцінка збитку від одиниці викиду шкідливих речовин (коефіцієнт переведення обсягів забруднення у грошові одиниці, значення якого дорівнює 2,4 грн./умов. т);

σ_ј – коефіцієнт, що враховує регіональні особливості території зони активного забруднення (табл. 4.4);

f – коефіцієнт, що враховує характер розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері та визначається на підставі інженерно-технічних розрахунків, одн.;

M_q – приведена маса річного викиду забруднюючих речовин, умов. т/рік.

З₁ = 4,944 · 1,21 · 672750 · 0,05 = 201227,598 грн. = 201,227 тис. грн.

З₂ = 4,944 · 4,948 · 672750 · 0,15 = 2468613,606 грн. = 2468,613 тис. грн.

З₃ = 4,944 · 10 · 672750 · 0,8 = 26608608 грн. = 26608,608 тис. грн.

Загальна сума відверненого збитку дорівнює:

З = 201,227 + 2468,613 + 26608,608 = 29278,448 тис. грн.

Визначимо річний економічний ефект:

Е = З – К · Е_н = 29278,448 – 106 · 0,12 = 29265,728 тис. грн.