- •Регіональна економіка Модуль 2. Екологія
- •Б.А. Дадашев, в.В. Обливанцов, в.П. Гордієнко
- •Практичне заняття 1 антропогенне забруднення та інженерна оцінка стану навколишнього природного середовища за методом в.Г. Гмошинського
- •Таблиця 1.1 Оцінка стану навколишнього середовища
- •Таблиця 1.2 Загальна екологічна таблиця
- •Таблиця 1.3 Оціночна шкала потреб у здійсненні природоохоронних заходів
- •Завдання 1.1
- •Висновки
- •Завдання 1.2
- •Приклад розв’язання
- •Висновки
- •Практичне заняття 2 визначення економічної оцінки природного ресурсу за рентним підходом
- •Завдання 2.1
- •Висновки
- •Висновки
- •Практичне заняття 3 Екологічне нормування. Визначення граничнодопустимих викидів (гдв) шкідливих речовин в атмосферу
- •Таблиця 3.1 Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
- •3.1. Визначення граничнодопустимих викидів
- •Таблиця 3.2 Значення коефіцієнта температурної стратифікації атмосфери
- •Таблиця 3.3 Значення коефіцієнта, що враховує швидкість осідання забруднень
- •Розрахунки коефіцієнта m
- •Розрахунки коефіцієнта n
- •3.2. Розрахунок системи пилогазовловлювання
- •Завдання 3.1
- •Таблиця 3.4 Фонова концентрація та температура зовнішнього повітря
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 4 визначення еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища
- •Таблиця 4.1 Значення величини Аі для деяких речовин, умов. Т/т
- •Продовження табл. 4.1
- •Таблиця 4.2 Значення Аі для деяких видів пилу, умов. Т/т
- •Таблиця 4.3 Значення показника, який враховує регіональні особливості території активного забруднення
- •Значення показника відносної небезпечності забруднення водогосподарських ділянок
- •Таблиця 4.5. Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Таблиця 4.6 Питомі збитки сільському господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн. Грн. Фондів) залежно від концентрації пилу та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Таблиця 4.7 Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту
- •Таблиця 4.8 Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
- •Таблиця 4.9 Регіональні (басейнові) коефіцієнти l
- •Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти*
- •Таблиця 4.11
- •Таблиця 4.15 Шкала еколого-господарського значення земель
- •Таблиця 4.16 Індекс поправки
- •Завдання 4.1
- •Висновки
- •Завдання 4.3
- •Таблиця 4.17 Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.4
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 5 визначення ефективності природоохоронних заходів
- •Завдання 5.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант) Таблиця 5.1 Умова задачі
- •Висновки
- •Завдання 5.2
- •Таблиця 5.2 Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.3
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Таблиця 5.5 Показники відносної небезпечності деяких забруднюючих речовин
- •Висновки
- •Завдання 5.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.6
- •Таблиця 5.6 Значення поправочного коефіцієнта λі
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.7
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 6 розрахунок зборів за забруднення природного середовища
- •6.1. Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •Таблиця 6.1 Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*
- •Таблиця 6.3 Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
- •Таблиця 6.4 Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами залежно від класу небезпечності
- •Таблиця 6.6 Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального
- •Таблиця 6.7 Значення маси шкідливих речовин, які поступають в атмосферу
- •6.2. Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище
- •Таблиця 6.8 Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Продовж. Табл. 6.8
- •Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •6.3. Визначення платежів за розміщення відходів
- •Таблиця 6.10
- •Завдання 6.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Додаток а Фактичний вміст забруднюючих речовин, мг/м3
- •Додаток б Вихідні дані для завдання 2.1 Частка відведених угідь за варіантами розподілу
- •Характеристика ділянки
- •Вихідні дані для завдання 2.2
- •Додаток в Вихідні дані для завдання 3.1
- •Додаток д Вихідні дані для завдання 4.1*
- •Вихідні дані для завдання 4.2
- •Вихідні дані для завдання 4.3
- •Вихідні дані для завдання 4.4
- •Вихідні дані для завдання 4.5*
- •Додаток е Вихідні дані для завдання 5.1
- •Вихідні дані для завдання 5.2
- •Вихідні дані для завдання 5.3
- •Вихідні дані для завдання 5.4* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин у стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.5* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин в стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.6
- •Вихідні дані для завдання 5.7
- •Додаток ж Вихідні дані для завдання 6.1
- •Список рекомендованої літератури
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
Продовження табл. 4.1
Речовина |
Аі |
Ацетальдегід |
41,6 |
3,4 – бензопирен |
12,6 · 105 |
Ціаністий водень |
282 |
Пари газоподібних з’єднань фтору |
980 |
Хлор молекулярний |
89,4 |
Окиси алюмінію |
33,8 |
Двоокис кремнію |
83,2 |
Сажа без домішок (пил без врахування домішок) |
41,5 |
Окиси натрію, магнію, калію, заліза, стронцію, вольфраму, вісмуту |
15,1 |
Дров’яний пил |
19,6 |
П’ятиокис ванадію |
1225 |
Марганець та його окиси |
7070 |
Нікель та його окиси |
5475 |
Окис цинку |
245 |
Окис миш’яку |
1581 |
Неорганічні з’єднання ртуті |
22400 |
Неорганічні з’єднання свинцю |
22400 |
Таблиця 4.2 Значення Аі для деяких видів пилу, умов. Т/т
Вид пилу |
Аі |
Зола вугілля |
70 |
Коксівний пил та агломераційний пил, що викидається підприємствами чорної металургії |
100 |
Кам’яновугільний пил |
40 |
Цементний пил |
45 |
Пил тальку |
35 |
Пил гіпсу, вапна |
25 |
Пил слюди |
70 |
Таблиця 4.3 Значення показника, який враховує регіональні особливості території активного забруднення
Тип території |
σj |
Курорти, санаторії, заповідники, заказники |
10 |
Приміські зони відпочинку, садові та дачні кооперативи і товариства |
8 |
Населені місця із щільністю населення п чол./га |
0,1 (чол./га) · п |
Центральна частина міст з населенням понад 300 тис. чол. |
8 |
Території промислових підприємств (з врахуванням захисних зон промислових вузлів) |
4 |
Ліси | |
Група 1 |
0,2 |
Група 2 |
0,1 |
Група 3 |
0,025 |
Сільськогосподарські землі | |
Рілля в Південній зоні |
0,25 |
Рілля ЦЧР |
0,15 |
Сади, виноградники * |
0,5 |
Пасовища, сінокоси * |
0,05 |
*Для пасовищ, садів, виноградників та сінокосів, що зрошуються, вказані значення необхідно помножити на 2.
Таблиця 4.4
Значення показника відносної небезпечності забруднення водогосподарських ділянок
№ ділянки |
Басейни рік |
Адміністративний склад |
σj |
1 |
Дністер, устя |
Львівська (південь), Івано-Франківська (без південної частини), Тернопільська (південь та центр), Чернівецька (північ), Вінницька (південно-західна частина), Хмельницька (південь) області |
1,84 |
2 |
Дніпро |
Рівненська, Волинська, Хмельницька (північ), Житомирська, Чернігівська (без півдня), Київська (північ), Тернопільська (північ), Сумська (північ) області |
1,75 |
3 |
Дніпро, Каховський гідровузол |
Київська (південний схід), Черкаська (північ та схід), Полтавська, Сумська (південь), Харківська (захід), Дніпропетровська (без західної частини), Запорізька (північ), Херсонська (північ), Донецька (захід) області |
2,33 |
4 |
Дніпро |
Херсонська (захід), Дніпропетровська (захід) області |
0,99 |
5 |
Сіверський Донець, устя |
Харківська (схід та центр), Луганська, Донецька (північ) області |
3,79 |
Якщо вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин, то обсяг економічних збитків (За) визначається за формулою:
За =∑ Зз.н. · R + ∑Зк.г · R + ∑Зс.г · S + ∑Зпр · Ф, (4.6)
де Зз.н – питомі збитки, завдані здоров’ю населення, грн. на 1 особу (табл. 4.5);
Зк.г – питомі збитки комунальному господарству, грн. (табл. 4.5);
R – кількість населення в зоні впливу підприємства;
Зс.г – питомі збитки сільському і лісовому господарству, грн. (табл. 4.6);
S – площа сільськогосподарських і лісових угідь, га;
Зпр – питомі збитки промисловості, грн. на 1 млн. грн. фондів (табл. 4.6);
Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів, млн. грн.