- •Серія «Вища освіта в Україні»
- •Від авторів
- •Передмова
- •Таблиця 1. Розподіл смертельних випадків по галузях виробництва
- •Таблиця 2. Розподіл нещасних випадків загального травматизму по областях України
- •Таблиця 2. Розподіл нещасних випадків зі смертельними наслідками по областях України
- •Частина і. Правові та організаційні питання охорони праці розділ 1. Законодавча та нормативна база україни з охорони праці
- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •1. 6. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці
- •2.1. Управління охороною праці
- •2.2. Служба охорони праці підприємства
- •2.3. Служба охорони праці об'єднання підприємств
- •2.4. Служба охорони праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом
- •2.5. Служба охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади
- •2.6. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •2.7. Планування та фінансування робіт з охорони праці
- •2.8. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Навчання працівників з питань охорони праці
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •3.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •3.5. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці
- •? Контрольні запитання
- •Розділ 4. Оцінка стану охорони праці та пільги і компенсація за несприятливі умови праці
- •4.1. Оцінка стану охорони праці па підприємстві
- •4. 2. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 5. Соціальні та економічні питання охорони праці
- •5.1. Соціальне значення охорони праці
- •5.2. Економічне значення охорони праці
- •5.3. Витрати на покращення умов і охорону праці
- •Основні витрати, що призначені на поліпшення умов і охорону праці
- •5.4. Методика оцінки соціальної і соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці
- •5.5. Економічна оцінка заходів з охорони праці
- •Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці
- •5.6. Спрощена методика визначення ефективності витрат на охорону праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Травматизм та професійні захворювання. Заходи щодо їх запобігання
- •6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •6.2. Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •6.3. Дослідження виробничого травматизму
- •6.4. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань
- •Контрольні запитання
- •Частина II. Фізіологія та психологія праці
- •Розділ 7. Праця та її фізіолого-психолопчні особливості
- •7.1. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини
- •7.2. Значення адаптації в трудовому процесі
- •7.3. Показники тяжкості та напруженості трудового процесу
- •Контрольні запитання
- •Розділ 8. Небезпечні психофізіологічні та шкідливі виробничі чинники
- •8.1. Характеристика небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників
- •8.2. Вплив втоми на безпеку праці
- •8.3. Вплив стресу на безпеку праці
- •Розділ 9. Психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці
- •9.1. Мотивація безпеки праці
- •9.2. Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці
- •9.3. Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці
- •Контрольні запитання
- •Частина III. Гігієна праці та виробнича санітарія
- •Нормативні величини виробничих приміщень
- •Контрольні запитання
- •Розділ 10. Повітря робочої зони
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Гігієнічне нормування параметрів повітря робочої зони
- •Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами (гост 12.1.005-88)
- •10.3. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату та практичне їх визначення
- •10.4. Заходи по нормалізації мікроклімату
- •Контрольні запитання
- •Розділ 11. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони, їх нормування та визначення
- •11.1. Поняття "чисте повітря"
- •11.2. Шкідливі речовини та їх небезпека
- •11.3. Гігієнічне нормування шкідливих речовин
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •Гдк шкідливих газів, пари та пилу
- •11.4. Особливості газового та парового забруднення повітря
- •11.5. Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари
- •11.6. Пилове забруднення повітря
- •11.7. Методи визначення запиленості повітря
- •11.8. Методи боротьби з шкідливими речовинами, що потрапляють в повітря робочої зони
- •Контрольні запитання
- •Розділ 12. Освітлення виробничих приміщень
- •12.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини. Види освітлення
- •12.2. Основні світлотехнічні характеристики
- •12.3. Природне освітлення, його нормування та розрахунок
- •12.4. Штучне освітлення, нормування та розрахунок
- •Значення коефіцієнта, к3
- •Таблиця 12.1. Нормоване природне освітлення (сНиП іі-4-79)
- •Таблиця 12.2. Значення коефіцієнта світлового клімату, т
- •Таблиця 12.3. Значення коефіцієнта сонячності клімату, с
- •Таблиця 12.4. Нормована освітленість робочих поверхонь при штучному освітленні за зоровими параметрами джерела (газорозрядні лампи)
- •Таблиця 12.5. Нормована освітленість на робочих місцях допоміжних будівель та приміщень
- •Контрольні запитання
- •Розділ 13. Шум, вібрація, ультразвук та інфразвук
- •13.1. Шум. Загальні поняття та визначення
- •13.2. Гігієнічне нормування шуму
- •13.3. Вібрація
- •13.4. Захист від шуму та вібрації
- •13.5. Ультразвук
- •13.6. Інфразвук
- •Контрольні запитання
- •Розділ 14. Іонізуюче випромінювання
- •14.1. Визначення та природа іонізуючого випромінювання
- •14.2. Основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •14.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •14.4. Норми радіаційної безпеки
- •Гдд та мд для трьох груп органів
- •Норми радіаційної безпеки
- •14.5. Захист від радіаційного випромінювання
- •Контрольні запитання
- •Розділ 15. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •15.1. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- •Номенклатура діапазонів частот емп
- •15.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- •Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону
- •15.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •15.4. Електромагнітні випромінювання комп'ютера
- •Результати впливу пк на користувачів
- •15.5. Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів
- •15.6. Безпечні рівні випромінювань
- •Допустимі рівні випромінювань моніторів пк
- •Контрольні запитання
- •16. Випромінювання оптичного діапазону
- •16.1. Інфрачервоне випромінювання
- •16.2. Ультрафіолетове випромінювання
- •Допустима густина потоку енергії
- •16.3. Лазерне випромінювання
- •Небезпека випромінювань лазерів в залежності від їх класу
- •Контрольні запитання
- •Розділ 17. Охорона праці користувачів пк
- •1. Загальні положення
- •2. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації вдт
- •3. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з вдт
- •Норми мікроклімату для приміщень з втд еом та пем*
- •Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на вдт*
- •Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот*
- •Допустимі параметри електромагнітних випромінювань і електростатичного поля*
- •17.1. Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з вдт
- •17.2. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з вдт
- •17.3. Вимоги до профілактичних медичних оглядів
- •Контрольні запитання
- •Частина IV. Безпека процесів праці розділ 18. Електробезпека
- •18.1. Основні визначення і актуальність проблеми електробезпеки
- •18.2. Особливості електротравматизму. Електричний струм як чинник небезпеки
- •18.3. Дія електричного струму на організм людини
- •18.4. Види електротравм
- •18.5. Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом
- •18.6. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
- •18.7. Причини електротравм
- •18.8. Земля як елемент електричної мережі. Напруга кроку
- •18.9. Фізичні основи електробезпеки
- •18.10. Системи засобів і заходів щодо електробезпеки
- •Основні електрозахисні засоби для роботи в електроустановках
- •Додаткові електрозахисні засоби для роботи в електроустановках
- •Види, терміни та параметри експлуатаційних випробувань ізолюючих електрозахисних засобів
- •Безпечні відстані до струмовідних частин, що перебувають під напругою, м
- •18.11. Опосвідчення стану безпеки та експертиза електроустановок споживачів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 19. Системи, що працюють під тиском. Правила безпеки
- •19.1. Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- •Робочий та пробний тиск при гідравлічних випробуваннях обладнання
- •19.2. Правила безпеки при експлуатації парових котлів
- •19.3. Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок
- •19.4. Правила безпеки при експлуатації стаціонарного обладнання, що працює під тиском
- •19.5. Правила безпеки при експлуатації балонів
- •Маркування балонів
- •19.6. Правила безпеки при резервуарному зберіганні газів
- •19.7. Правила безпеки при експлуатації газового господарства
- •? Контрольні запитання
- •Розділ 20. Правила безпеки при виконанні вантажних та транспортувальних робіт
- •20.1. Правила безпеки при монтажі та експлуатації транспортних машин та транспортних засобів
- •20.2. Підйомно-транспортувальні машини, механізми та пристрої. Вимоги безпеки
- •20.3. Автонавантажувачі, електронавантажувачі та електрокари. Правила безпеки при їх експлуатації
- •20.4. Підіймальні пристрої - особливості безпеки при їх експлуатації
- •? Контрольні запитання
- •Частина V. Пожежна безпека розділ 21. Основні поняття та складові пожежної безпеки
- •21.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки
- •21.2. Складові та загальна схема забезпечення пожежної безпеки
- •21.3. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки (блок 1 рис. 21.1)
- •Контрольні запитання
- •Розділ 22. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
- •22.1. Процес горіння, його форми та види
- •22.2. Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •Основні показники, що характеризують пожежонебезпечні властивості речовин різного агрегатного і дисперсного стану
- •22.3. Самозаймання
- •Контрольні запитання
- •Розділ 23. Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •Контрольні запитання
- •Розділ 24. Системи забезпечення вибухопожежної безпеки об'єкта
- •? Контрольні запитання
- •Частина VI. Перша долікарська допомога при нещасних випадках розділ 25. Надання першої долікарської допомоги
- •25.1. Загальні принципи надання першої медичної долікарської допомоги
- •Ознаки життя або клінічної смерті
- •Медикаменти і засоби для надання медичної допомоги
- •25.2. Надання першої долікарської допомоги при порушенні дихання і серцевої діяльності
- •25.3. Надання долікарської допомоги при опіках та відмороженні
- •Контрольні запитання
- •Розділ 26. Допомога при інших видах травм та нещасних випадках
- •26.1. Допомога при утопленні
- •26.2. Допомога при ураженні блискавкою
- •26.3. Допомога при ураженні електричним струмом
- •26.4. Допомога при сонячному ударі
- •26.5. Допомога при тепловому ударі
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Серія «Вища освіта в Україні» Заснована в 1999 р.
17.1. Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з вдт
У цьому розділі вказано, якими документами необхідно користуватися при обладнанні робочих місць користувачів ПК, як правильно і на якій відстані необхідно знаходитися користувачу ПК від екрану ВДТ.
Обладнання і організація робочого місця з ВДТ мають забезпечувати відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і особливостей трудової діяльності (ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 22.269-76, ГОСТ 21.889-76).
Конструкція робочого місця користувача ВДТ має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози.
Робочі місця з ВДТ слід так розташовувати відносно світових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.
При розміщенні робочих столів з ВДТ слід дотримуватись таких відстаней: між бічними поверхнями ВДТ - 1,2 м; від тильної поверхні одного ВДТ до екрана іншого - 2,5 м.
Екран ВДТ має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600...700 мм, але не ближче ніж за 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів. Розташування екрана ВДТ має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +30° до нормальної лінії погляду працюючого.
Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100...300 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури має передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 5... 15°.
Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп'ютерних випромінювань необхідно застосовувати приекранні фільтри, локальні світлофільтри (засоби індивідуального захисту очей) та інші засоби захисту, що пройшли випробування в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат.
При оснащенні робочого місця з ВДТ лазерним принтером параметри лазерного випромінювання повинні відповідати вимогам СанПіН № 5804-91.
17.2. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з вдт
При організації праці, що пов'язана з використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності передбачаються внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку.
Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку містять додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення і зниження працездатності.
При виконанні робіт, що належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ВДТ слід вважати таку, що займає не менше 50% робочого часу. Впродовж робочої зміни мають передбачатися:
перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);
перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);
додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.
За характером трудової діяльності виділено три професійні групи, згідно з діючим класифікатором професій (ДК-003-95 і Зміна №1 до ДК-003-95):
розробники програм (інженери-програмісти; озонують роботу переважно з відеотерміналом та документацією при необхідності інтенсивного обміну інформацією з ЕОМ і високою частотою прийняття рішень. Робота характеризується інтенсивною розумовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, вимушеною робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок. Робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу;
оператори електронно-обчислювальних машин виконують роботу, яка пов'язана з обліком інформації, одержаної з ВДТ за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи і характеризується напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі;
оператор комп'ютерного набору виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечастими нетривалими переключеннями погляду на екран дисплея, з введенням даних з високою швидкістю. Робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії з напруженням зору (фіксація зору переважно на документи), нервово-емоційним напруженням.
Правилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:
для розробників програм із застосуванням ЕОМ слід призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи за ВДТ;
для операторів із застосуванням ЕОМ, слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;
для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ.
У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.
При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годиннїй робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.
Для зниження нервово-емоційного напруження, втомлення зорового аналізатору, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, які наведені у Державних санітарних правилах і нормах роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98.
Психофізіологічне розвантаження
При проведенні сеансів психофізіологічного розвантаження рекомендується використовувати деякі елементи методу аутогенного тренування, який ґрунтується на свідомому застосуванні комплексу взаємопов'язаних прийомів психічної саморегуляції й виконанні нескладних фізичних вправ із словесним самонавіюванням. Головна увага при цьому приділяється набуванню й закріпленню навичок м'язового розслаблення (релаксації).
У рекомендованому сеансі, який має проводитися в кімнаті психофізіологічного розвантаження з відповідним інтер'єром та кольоровим оформленням, виділяються три періоди, що відповідають фазам відновлювального процесу.
Перший період - абстрагування працівників від виробничої обстановки - відповідає фазі залишкового збудження. Лунають повільна мелодійна музика, пташиний спів. Обравши зручну позу, працівники адаптуються і психологічно готуються до наступних періодів.
Другий - заспокоєння - відповідає фазі відновлювального гальмування. Пропонується показ фотослайдів із зображеннями квітучого лугу, березового гаю, гладенької поверхні ставка тощо. Через навушники транслюється спокійна музика, а на її фоні негучно,
повільно висловлюються заспокійливі формули аутогенного тренування (тричі):
"Я повністю розслаблений, спокійний";
"Моє дихання рівне, спокійне";
"Моє тіло важке, гаряче, розслаблене, я абсолютно розслаблений, лоб холодний, голова легка".
Як функціональне освітлення застосовують зелене світло. Яскравість світла має поступово знижуватись протягом періоду, а наприкінці його світло вимикається зовсім на 1-2 хвилини. Екран теж гасне.
Третій період - активізація - відповідає фазі підвищеної збудженості.
На початку періоду світло вимкнене, через певний час на екрані з'являється червона пряма, розміри і яскравість якої поступово збільшуються. Наприкінці періоду лунає бадьора музика. Вимовляються тричі мобілізуючі формули аутогенного тренування, яким мають передувати глибоке вдихання та довге глибоке видихання:
"Я бадьорий, свіжий, веселий, у мене гарний настрій";
"Я повний енергією, я готовий діяти".
Сеанси психологічного розвантаження можуть проводитись за єдиною програмою через індивідуальні навушники і складатись із двох періодів по 5 хвилин кожний: 1) повне розслаблення; 2) активізація працездатності.
У разі потреби, на фоні музичних програм можуть вимовлятися окремі фрази навіювання відпочинку, гарного самопочуття і, на заключному етапі, бадьорості.
Після сеансів психофізіологічного розвантаження у працівників зменшується відчуття втоми, з'являються бадьорість, гарний настрій. Загальний стан відчутно поліпшується.