- •Серія «Вища освіта в Україні»
- •Від авторів
- •Передмова
- •Таблиця 1. Розподіл смертельних випадків по галузях виробництва
- •Таблиця 2. Розподіл нещасних випадків загального травматизму по областях України
- •Таблиця 2. Розподіл нещасних випадків зі смертельними наслідками по областях України
- •Частина і. Правові та організаційні питання охорони праці розділ 1. Законодавча та нормативна база україни з охорони праці
- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •1. 6. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці
- •2.1. Управління охороною праці
- •2.2. Служба охорони праці підприємства
- •2.3. Служба охорони праці об'єднання підприємств
- •2.4. Служба охорони праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом
- •2.5. Служба охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади
- •2.6. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •2.7. Планування та фінансування робіт з охорони праці
- •2.8. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Навчання працівників з питань охорони праці
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •3.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •3.5. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці
- •? Контрольні запитання
- •Розділ 4. Оцінка стану охорони праці та пільги і компенсація за несприятливі умови праці
- •4.1. Оцінка стану охорони праці па підприємстві
- •4. 2. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 5. Соціальні та економічні питання охорони праці
- •5.1. Соціальне значення охорони праці
- •5.2. Економічне значення охорони праці
- •5.3. Витрати на покращення умов і охорону праці
- •Основні витрати, що призначені на поліпшення умов і охорону праці
- •5.4. Методика оцінки соціальної і соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці
- •5.5. Економічна оцінка заходів з охорони праці
- •Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці
- •5.6. Спрощена методика визначення ефективності витрат на охорону праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Травматизм та професійні захворювання. Заходи щодо їх запобігання
- •6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •6.2. Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •6.3. Дослідження виробничого травматизму
- •6.4. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань
- •Контрольні запитання
- •Частина II. Фізіологія та психологія праці
- •Розділ 7. Праця та її фізіолого-психолопчні особливості
- •7.1. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини
- •7.2. Значення адаптації в трудовому процесі
- •7.3. Показники тяжкості та напруженості трудового процесу
- •Контрольні запитання
- •Розділ 8. Небезпечні психофізіологічні та шкідливі виробничі чинники
- •8.1. Характеристика небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників
- •8.2. Вплив втоми на безпеку праці
- •8.3. Вплив стресу на безпеку праці
- •Розділ 9. Психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці
- •9.1. Мотивація безпеки праці
- •9.2. Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці
- •9.3. Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці
- •Контрольні запитання
- •Частина III. Гігієна праці та виробнича санітарія
- •Нормативні величини виробничих приміщень
- •Контрольні запитання
- •Розділ 10. Повітря робочої зони
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Гігієнічне нормування параметрів повітря робочої зони
- •Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами (гост 12.1.005-88)
- •10.3. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату та практичне їх визначення
- •10.4. Заходи по нормалізації мікроклімату
- •Контрольні запитання
- •Розділ 11. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони, їх нормування та визначення
- •11.1. Поняття "чисте повітря"
- •11.2. Шкідливі речовини та їх небезпека
- •11.3. Гігієнічне нормування шкідливих речовин
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •Гдк шкідливих газів, пари та пилу
- •11.4. Особливості газового та парового забруднення повітря
- •11.5. Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари
- •11.6. Пилове забруднення повітря
- •11.7. Методи визначення запиленості повітря
- •11.8. Методи боротьби з шкідливими речовинами, що потрапляють в повітря робочої зони
- •Контрольні запитання
- •Розділ 12. Освітлення виробничих приміщень
- •12.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини. Види освітлення
- •12.2. Основні світлотехнічні характеристики
- •12.3. Природне освітлення, його нормування та розрахунок
- •12.4. Штучне освітлення, нормування та розрахунок
- •Значення коефіцієнта, к3
- •Таблиця 12.1. Нормоване природне освітлення (сНиП іі-4-79)
- •Таблиця 12.2. Значення коефіцієнта світлового клімату, т
- •Таблиця 12.3. Значення коефіцієнта сонячності клімату, с
- •Таблиця 12.4. Нормована освітленість робочих поверхонь при штучному освітленні за зоровими параметрами джерела (газорозрядні лампи)
- •Таблиця 12.5. Нормована освітленість на робочих місцях допоміжних будівель та приміщень
- •Контрольні запитання
- •Розділ 13. Шум, вібрація, ультразвук та інфразвук
- •13.1. Шум. Загальні поняття та визначення
- •13.2. Гігієнічне нормування шуму
- •13.3. Вібрація
- •13.4. Захист від шуму та вібрації
- •13.5. Ультразвук
- •13.6. Інфразвук
- •Контрольні запитання
- •Розділ 14. Іонізуюче випромінювання
- •14.1. Визначення та природа іонізуючого випромінювання
- •14.2. Основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •14.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •14.4. Норми радіаційної безпеки
- •Гдд та мд для трьох груп органів
- •Норми радіаційної безпеки
- •14.5. Захист від радіаційного випромінювання
- •Контрольні запитання
- •Розділ 15. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •15.1. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- •Номенклатура діапазонів частот емп
- •15.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- •Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону
- •15.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •15.4. Електромагнітні випромінювання комп'ютера
- •Результати впливу пк на користувачів
- •15.5. Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів
- •15.6. Безпечні рівні випромінювань
- •Допустимі рівні випромінювань моніторів пк
- •Контрольні запитання
- •16. Випромінювання оптичного діапазону
- •16.1. Інфрачервоне випромінювання
- •16.2. Ультрафіолетове випромінювання
- •Допустима густина потоку енергії
- •16.3. Лазерне випромінювання
- •Небезпека випромінювань лазерів в залежності від їх класу
- •Контрольні запитання
- •Розділ 17. Охорона праці користувачів пк
- •1. Загальні положення
- •2. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації вдт
- •3. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з вдт
- •Норми мікроклімату для приміщень з втд еом та пем*
- •Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на вдт*
- •Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот*
- •Допустимі параметри електромагнітних випромінювань і електростатичного поля*
- •17.1. Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з вдт
- •17.2. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з вдт
- •17.3. Вимоги до профілактичних медичних оглядів
- •Контрольні запитання
- •Частина IV. Безпека процесів праці розділ 18. Електробезпека
- •18.1. Основні визначення і актуальність проблеми електробезпеки
- •18.2. Особливості електротравматизму. Електричний струм як чинник небезпеки
- •18.3. Дія електричного струму на організм людини
- •18.4. Види електротравм
- •18.5. Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом
- •18.6. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
- •18.7. Причини електротравм
- •18.8. Земля як елемент електричної мережі. Напруга кроку
- •18.9. Фізичні основи електробезпеки
- •18.10. Системи засобів і заходів щодо електробезпеки
- •Основні електрозахисні засоби для роботи в електроустановках
- •Додаткові електрозахисні засоби для роботи в електроустановках
- •Види, терміни та параметри експлуатаційних випробувань ізолюючих електрозахисних засобів
- •Безпечні відстані до струмовідних частин, що перебувають під напругою, м
- •18.11. Опосвідчення стану безпеки та експертиза електроустановок споживачів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 19. Системи, що працюють під тиском. Правила безпеки
- •19.1. Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- •Робочий та пробний тиск при гідравлічних випробуваннях обладнання
- •19.2. Правила безпеки при експлуатації парових котлів
- •19.3. Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок
- •19.4. Правила безпеки при експлуатації стаціонарного обладнання, що працює під тиском
- •19.5. Правила безпеки при експлуатації балонів
- •Маркування балонів
- •19.6. Правила безпеки при резервуарному зберіганні газів
- •19.7. Правила безпеки при експлуатації газового господарства
- •? Контрольні запитання
- •Розділ 20. Правила безпеки при виконанні вантажних та транспортувальних робіт
- •20.1. Правила безпеки при монтажі та експлуатації транспортних машин та транспортних засобів
- •20.2. Підйомно-транспортувальні машини, механізми та пристрої. Вимоги безпеки
- •20.3. Автонавантажувачі, електронавантажувачі та електрокари. Правила безпеки при їх експлуатації
- •20.4. Підіймальні пристрої - особливості безпеки при їх експлуатації
- •? Контрольні запитання
- •Частина V. Пожежна безпека розділ 21. Основні поняття та складові пожежної безпеки
- •21.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки
- •21.2. Складові та загальна схема забезпечення пожежної безпеки
- •21.3. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки (блок 1 рис. 21.1)
- •Контрольні запитання
- •Розділ 22. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
- •22.1. Процес горіння, його форми та види
- •22.2. Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •Основні показники, що характеризують пожежонебезпечні властивості речовин різного агрегатного і дисперсного стану
- •22.3. Самозаймання
- •Контрольні запитання
- •Розділ 23. Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •Контрольні запитання
- •Розділ 24. Системи забезпечення вибухопожежної безпеки об'єкта
- •? Контрольні запитання
- •Частина VI. Перша долікарська допомога при нещасних випадках розділ 25. Надання першої долікарської допомоги
- •25.1. Загальні принципи надання першої медичної долікарської допомоги
- •Ознаки життя або клінічної смерті
- •Медикаменти і засоби для надання медичної допомоги
- •25.2. Надання першої долікарської допомоги при порушенні дихання і серцевої діяльності
- •25.3. Надання долікарської допомоги при опіках та відмороженні
- •Контрольні запитання
- •Розділ 26. Допомога при інших видах травм та нещасних випадках
- •26.1. Допомога при утопленні
- •26.2. Допомога при ураженні блискавкою
- •26.3. Допомога при ураженні електричним струмом
- •26.4. Допомога при сонячному ударі
- •26.5. Допомога при тепловому ударі
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Серія «Вища освіта в Україні» Заснована в 1999 р.
11.5. Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари
Контроль проби повітря виконується в зоні дихання людини з урахуванням місць утворення шкідливих речовин і шляхів, якими вони потрапляють в робочу зону. Кількість проб та метод контролю визначається санітарними нормами та органами санітарного нагляду.
У приміщеннях, де присутні речовини 1-го класу небезпеки та де може бути аварійний викид, повинен запроваджуватись безперервний контроль. Для інших випадків - періодичний.
Методи контролю вмісту хімічних речовин в повітрі поділяються на три групи:
Індикаторні методи хімічного аналізу з використанням газоаналізаторів УГ-1, УГ-2, ГХ-4 та подібних до них аналізаторів, що працюють на принципі кольорової реакції між індикаторним порошком і досліджуваним газом або парою, які прокачуються ралом з повітрям через індикаторну трубку, заповнену реагентом. За інтенсивністю зміни кольору або за об'ємом прореагованого порошку визначають концентрацію досліджуваної речовини. Для аналізів деяких речовин застосовують папір, змочений реагентом, що змінює свій колір під дією хімічної реакції. Більшість цих методів є експресними і не потребує дорогих приладів та обладнання і спеціальних знань. Цим визначається їх поширення в практиці. Недоліки методів - низька точність визначення (похибка ± 10%), але цього буває досить, щоб орієнтуватись у небезпеці загазованості повітря.
Санітарно-хімічні методи - колориметричний, фотоколориметричний, хроматографічний, нефелометричний та ін. Здебільшого вони є лабораторними, потребують спеціальних знань і підготовки, коштовні. їх перевага - точність визначення концентрації вимірюваної речовини.
Безперервно-автоматичні методи - автоматично контролюють і сигналізують про наявність в повітрі відповідних концентрацій шкідливої речовини. Для цього призначені газоаналізатори і газосигналізатори. Вони працюють на принципі зміни електричних властивостей речовини (електричного опору, електропровідності, електричної ємності) при хімічній реакції або при розчиненні в ній шкідливої речовини, яка контролюється. По зміні електричних властивостей встановлюються значення концентрації шкідливої речовини. До цієї групи відносяться прилади: ФЛ-5501 (універсальний газоаналізатор), ПГФ-1 (для визначення СО), КУ-1,3 (для визначення пари бензину), ФК-560 (для визначення сірчаного водню), ФК-450,4502 (оксиди азоту), ГПК-1 (сірчаний газ) та ін.
Взагалі існує дуже багато різних методик визначення шкідливих речовин в повітряному середовищі (більше 200) і класифікувати їх важко, бо вони можуть одночасно відповідати різним вимогам класифікації. Застосовуються і непрямі методи визначення деяких речовин, наприклад, за вмістом кисню в середовищі, що досліджується та інші.
11.6. Пилове забруднення повітря
Пил - основний шкідливий фактор на багатьох промислових підприємствах, обумовлений недосконалістю технологічних процесів. Природний пил знаходиться в повітрі в звичайних умовах мешкання людини в межах концентрацій 0,1-0,2 мг/м3, в промислових центрах, де діють великі підприємства він не буває нижче 0,5 мг/м3, а на робочих місцях запиленість повітря іноді сягає 100 мг/м3. Значення ГДК для нейтрального пилу, що не має отруйних властивостей, дорівнює 10 мг/м3.
Основні фізико-хімічні властивості пилу: хімічний склад, дисперсність (ступінь подрібнення), будова частинок, розчинність, щільність, питома поверхня, нижня та верхня концентраційна границя вибуховості суміші пилу з повітрям, електричні властивості та ін. Знання усіх цих показників дає можливість оцінити ступінь небезпечності та шкідливості пилу, його пожежо- та вибухонебезпечність.
Промисловий пил може бути класифікований за різними ознаками:
за походженням - органічний (рослинний, тваринний, штучний пил) і неорганічний (мінеральний, металевий пил) та змішаний (присутність часток органічного та неорганічного походження);
за способом утворення - дезінтеграційний (подрібнення, нарізання, шліфування і т.п.), димовий (сажа та частки речовини, що горить) та конденсаційний (конденсація в повітрі пари розплавлених металів).
за отруюючою дією на організм людини - нейтральний (не токсичний для людини пил) та токсичний (отруюючий організм людини);
Дисперсний склад характеризує пилові частки за розміром і, значною мірою, обумовлює властивості пилу. Для організму людини найбільш небезпечний пил, що складається з часток розміром до 0,015 мкм, тому що погано затримується слизовими оболонками верхніх дихальних шляхів і потрапляє далеко в легеневу тканину. Також має значення форма частинок пилу. Частинки зазубреної колючої форми небезпечніші за сферичні, бо подразнюють шкіру, легеневі тканини та слизові оболонки, даючи змогу просмоктуватися в організм інфекційним мікроорганізмам, що супроводжують пил або знаходяться у повітрі. Це призводить до атрофічних, гіпертрофічних, гнійних, виразкових та інших змін слизових оболонок, бронхів, легень, шкіри; веде до катару верхніх дихальних шляхів, виразковому захворюванню носової перетинки, бронхіту, пневмонії, коньюктивіту, дерматиту та інших захворювань. Довгострокове вдихання пилу, що попадає в легені, визиває пневмоконіоз. Найбільш небезпечна його форма - силікоз - розвивається при систематичному вдиханні пилу, що містить вільний диоксид кремнію SіО2. Борошняний, зерновий пил та деякі інші можуть спричинити хронічний бронхіт.
Деякі види пилу (свинцевий, миш'яковий, марганцевий і т.п.) обумовлюють отруєння і ведуть до функціональних змін ряду органів і систем. Отрути, що надходять до організму через дихальні шляхи, створюють підвищену небезпеку, тому що безпосередньо потрапляють у кров.
Побічна дія пилу на людину полягає в тому, що при підвищеній запиленості повітря змінюється спектр інтенсивності сонячної радіації (поглинання та розсіювання ультрафіолетового випромінювання), знижується освітленість.
Пилові частки здатні сприймати електричний заряд безпосередньо із газового середовища (пряма адсорбція іонів із повітря), так і в результаті тертя часток пилу між собою або безпосереднього контакту з якою-небудь зарядженою поверхнею. Встановлено, що із загальної кількості пилових часток, які заносяться з повітрям в дихальні шляхи, затримуються слизовими оболонками переважно заряджені частки.
Задимленість повітря робочої зони несе особливу загрозу здоров'ю людини за рахунок того, що в легені потрапляють окрім димового пилу ще й токсичні гази СО та СО2, про небезпеку яких зазначалося вище.
Небезпека пилу може бути для людини дуже великою, якщо пил містить радіоактивне забруднення, яке можна встановити тільки вимірюванням спеціальними приладами. Запиленість повітря шкідлива також для обладнання, яке швидко спрацьовується і виходить із ладу.