- •Серія «Вища освіта в Україні»
- •Від авторів
- •Передмова
- •Таблиця 1. Розподіл смертельних випадків по галузях виробництва
- •Таблиця 2. Розподіл нещасних випадків загального травматизму по областях України
- •Таблиця 2. Розподіл нещасних випадків зі смертельними наслідками по областях України
- •Частина і. Правові та організаційні питання охорони праці розділ 1. Законодавча та нормативна база україни з охорони праці
- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •1. 6. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці
- •2.1. Управління охороною праці
- •2.2. Служба охорони праці підприємства
- •2.3. Служба охорони праці об'єднання підприємств
- •2.4. Служба охорони праці міністерства, державного комітету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом
- •2.5. Служба охорони праці обласних, міських та районних органів державної виконавчої влади
- •2.6. Відповідальність працівників служби охорони праці
- •2.7. Планування та фінансування робіт з охорони праці
- •2.8. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Навчання працівників з питань охорони праці
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Навчання та перевірка знань посадових осіб і спеціалістів
- •3.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •3.5. Забезпечення ефективності навчання з питань охорони праці
- •? Контрольні запитання
- •Розділ 4. Оцінка стану охорони праці та пільги і компенсація за несприятливі умови праці
- •4.1. Оцінка стану охорони праці па підприємстві
- •4. 2. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 5. Соціальні та економічні питання охорони праці
- •5.1. Соціальне значення охорони праці
- •5.2. Економічне значення охорони праці
- •5.3. Витрати на покращення умов і охорону праці
- •Основні витрати, що призначені на поліпшення умов і охорону праці
- •5.4. Методика оцінки соціальної і соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці
- •5.5. Економічна оцінка заходів з охорони праці
- •Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці
- •5.6. Спрощена методика визначення ефективності витрат на охорону праці
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Травматизм та професійні захворювання. Заходи щодо їх запобігання
- •6.1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •6.2. Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •6.3. Дослідження виробничого травматизму
- •6.4. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійних захворювань
- •Контрольні запитання
- •Частина II. Фізіологія та психологія праці
- •Розділ 7. Праця та її фізіолого-психолопчні особливості
- •7.1. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини
- •7.2. Значення адаптації в трудовому процесі
- •7.3. Показники тяжкості та напруженості трудового процесу
- •Контрольні запитання
- •Розділ 8. Небезпечні психофізіологічні та шкідливі виробничі чинники
- •8.1. Характеристика небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників
- •8.2. Вплив втоми на безпеку праці
- •8.3. Вплив стресу на безпеку праці
- •Розділ 9. Психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці
- •9.1. Мотивація безпеки праці
- •9.2. Організація безпечної поведінки працівника в процесі праці
- •9.3. Роль трудового колективу у створенні безпечних умов праці
- •Контрольні запитання
- •Частина III. Гігієна праці та виробнича санітарія
- •Нормативні величини виробничих приміщень
- •Контрольні запитання
- •Розділ 10. Повітря робочої зони
- •10.1. Загальні відомості
- •10.2. Гігієнічне нормування параметрів повітря робочої зони
- •Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами (гост 12.1.005-88)
- •10.3. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату та практичне їх визначення
- •10.4. Заходи по нормалізації мікроклімату
- •Контрольні запитання
- •Розділ 11. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони, їх нормування та визначення
- •11.1. Поняття "чисте повітря"
- •11.2. Шкідливі речовини та їх небезпека
- •11.3. Гігієнічне нормування шкідливих речовин
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •Гдк шкідливих газів, пари та пилу
- •11.4. Особливості газового та парового забруднення повітря
- •11.5. Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари
- •11.6. Пилове забруднення повітря
- •11.7. Методи визначення запиленості повітря
- •11.8. Методи боротьби з шкідливими речовинами, що потрапляють в повітря робочої зони
- •Контрольні запитання
- •Розділ 12. Освітлення виробничих приміщень
- •12.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини. Види освітлення
- •12.2. Основні світлотехнічні характеристики
- •12.3. Природне освітлення, його нормування та розрахунок
- •12.4. Штучне освітлення, нормування та розрахунок
- •Значення коефіцієнта, к3
- •Таблиця 12.1. Нормоване природне освітлення (сНиП іі-4-79)
- •Таблиця 12.2. Значення коефіцієнта світлового клімату, т
- •Таблиця 12.3. Значення коефіцієнта сонячності клімату, с
- •Таблиця 12.4. Нормована освітленість робочих поверхонь при штучному освітленні за зоровими параметрами джерела (газорозрядні лампи)
- •Таблиця 12.5. Нормована освітленість на робочих місцях допоміжних будівель та приміщень
- •Контрольні запитання
- •Розділ 13. Шум, вібрація, ультразвук та інфразвук
- •13.1. Шум. Загальні поняття та визначення
- •13.2. Гігієнічне нормування шуму
- •13.3. Вібрація
- •13.4. Захист від шуму та вібрації
- •13.5. Ультразвук
- •13.6. Інфразвук
- •Контрольні запитання
- •Розділ 14. Іонізуюче випромінювання
- •14.1. Визначення та природа іонізуючого випромінювання
- •14.2. Основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •14.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини
- •14.4. Норми радіаційної безпеки
- •Гдд та мд для трьох груп органів
- •Норми радіаційної безпеки
- •14.5. Захист від радіаційного випромінювання
- •Контрольні запитання
- •Розділ 15. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •15.1. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань
- •Номенклатура діапазонів частот емп
- •15.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
- •Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону
- •15.3. Захист від електромагнітних випромінювань
- •15.4. Електромагнітні випромінювання комп'ютера
- •Результати впливу пк на користувачів
- •15.5. Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів
- •15.6. Безпечні рівні випромінювань
- •Допустимі рівні випромінювань моніторів пк
- •Контрольні запитання
- •16. Випромінювання оптичного діапазону
- •16.1. Інфрачервоне випромінювання
- •16.2. Ультрафіолетове випромінювання
- •Допустима густина потоку енергії
- •16.3. Лазерне випромінювання
- •Небезпека випромінювань лазерів в залежності від їх класу
- •Контрольні запитання
- •Розділ 17. Охорона праці користувачів пк
- •1. Загальні положення
- •2. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації вдт
- •3. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з вдт
- •Норми мікроклімату для приміщень з втд еом та пем*
- •Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на вдт*
- •Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот*
- •Допустимі параметри електромагнітних випромінювань і електростатичного поля*
- •17.1. Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з вдт
- •17.2. Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з вдт
- •17.3. Вимоги до профілактичних медичних оглядів
- •Контрольні запитання
- •Частина IV. Безпека процесів праці розділ 18. Електробезпека
- •18.1. Основні визначення і актуальність проблеми електробезпеки
- •18.2. Особливості електротравматизму. Електричний струм як чинник небезпеки
- •18.3. Дія електричного струму на організм людини
- •18.4. Види електротравм
- •18.5. Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом
- •18.6. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
- •18.7. Причини електротравм
- •18.8. Земля як елемент електричної мережі. Напруга кроку
- •18.9. Фізичні основи електробезпеки
- •18.10. Системи засобів і заходів щодо електробезпеки
- •Основні електрозахисні засоби для роботи в електроустановках
- •Додаткові електрозахисні засоби для роботи в електроустановках
- •Види, терміни та параметри експлуатаційних випробувань ізолюючих електрозахисних засобів
- •Безпечні відстані до струмовідних частин, що перебувають під напругою, м
- •18.11. Опосвідчення стану безпеки та експертиза електроустановок споживачів
- •Контрольні запитання
- •Розділ 19. Системи, що працюють під тиском. Правила безпеки
- •19.1. Класифікація, реєстрація та технічне опосвідчення посудин, що працюють під тиском
- •Робочий та пробний тиск при гідравлічних випробуваннях обладнання
- •19.2. Правила безпеки при експлуатації парових котлів
- •19.3. Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок
- •19.4. Правила безпеки при експлуатації стаціонарного обладнання, що працює під тиском
- •19.5. Правила безпеки при експлуатації балонів
- •Маркування балонів
- •19.6. Правила безпеки при резервуарному зберіганні газів
- •19.7. Правила безпеки при експлуатації газового господарства
- •? Контрольні запитання
- •Розділ 20. Правила безпеки при виконанні вантажних та транспортувальних робіт
- •20.1. Правила безпеки при монтажі та експлуатації транспортних машин та транспортних засобів
- •20.2. Підйомно-транспортувальні машини, механізми та пристрої. Вимоги безпеки
- •20.3. Автонавантажувачі, електронавантажувачі та електрокари. Правила безпеки при їх експлуатації
- •20.4. Підіймальні пристрої - особливості безпеки при їх експлуатації
- •? Контрольні запитання
- •Частина V. Пожежна безпека розділ 21. Основні поняття та складові пожежної безпеки
- •21.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки
- •21.2. Складові та загальна схема забезпечення пожежної безпеки
- •21.3. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки (блок 1 рис. 21.1)
- •Контрольні запитання
- •Розділ 22. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів
- •22.1. Процес горіння, його форми та види
- •22.2. Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів
- •Основні показники, що характеризують пожежонебезпечні властивості речовин різного агрегатного і дисперсного стану
- •22.3. Самозаймання
- •Контрольні запитання
- •Розділ 23. Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта
- •Контрольні запитання
- •Розділ 24. Системи забезпечення вибухопожежної безпеки об'єкта
- •? Контрольні запитання
- •Частина VI. Перша долікарська допомога при нещасних випадках розділ 25. Надання першої долікарської допомоги
- •25.1. Загальні принципи надання першої медичної долікарської допомоги
- •Ознаки життя або клінічної смерті
- •Медикаменти і засоби для надання медичної допомоги
- •25.2. Надання першої долікарської допомоги при порушенні дихання і серцевої діяльності
- •25.3. Надання долікарської допомоги при опіках та відмороженні
- •Контрольні запитання
- •Розділ 26. Допомога при інших видах травм та нещасних випадках
- •26.1. Допомога при утопленні
- •26.2. Допомога при ураженні блискавкою
- •26.3. Допомога при ураженні електричним струмом
- •26.4. Допомога при сонячному ударі
- •26.5. Допомога при тепловому ударі
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Серія «Вища освіта в Україні» Заснована в 1999 р.
Частина і. Правові та організаційні питання охорони праці розділ 1. Законодавча та нормативна база україни з охорони праці
В Україні діють закони, які визначають права і обов'язки її мешканців, а також організаційну структуру органів влади і промисловості. Конституція - основний закон держави - була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Вона декларує рівні права і свободи всім жителям держави: на вільний вибір праці, що відповідає безпечним і здоровим умовам, на відпочинок, на соціальний захист у разі втрати працездатності та у старості й деякі інші. Всі закони і нормативні документи повинні узгоджуватися, базуватися і відповідати статтям Конституції.
Законодавча база охорони праці України налічує ряд законів, основними з яких є Закон України "Про охорону праці" та Кодекс законів про працю (КЗпП). До законодавчої бази також належать Закони України: "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", "Про охорону здоров'я", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про дорожній рух", "Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установами і працівниками України.
1.1. Закон України "Про охорону праці"
Закон "Про охорону праці", прийнятий Верховною Радою України 14 жовтня 1992 р., був переглянутий і затверджений Президентом України в новій редакції 21 листопада 2002 р. Він складається з преамбули та 9 розділів. Відзначимо деякі важливі моменти, занотовані в законі. Так, у розділі І "Загальні положення" (стаття 1) наводяться визначення понять: "охорона праці", "роботодавець", "працівник", та окреслюється дія цього Закону (стаття 2), який поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб. У статті 3 йдеться про те, що при укладанні міжнародних договорів, на обов'язковість яких надала згоду Верховна Рада України, в яких встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору. Основними принципами державної політики в галузі охорони праці (стаття 4) є пріоритет життя та здоров'я людини перед будь-якими результатами виробничої діяльності, її соціальний захист та відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці шляхом суцільного контролю та ін.
У розділі II "Гарантії прав громадян на охорону праці" передбачено, що роботодавець зобов'язаний інформувати працівника про умови праці; виплачувати компенсацію за шкідливі умови праці або в разі смерті; забезпечувати соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювань (оплата з Фонду соціального страхування від нещасних випадків); відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові на виробництві; письмово, не пізніше як за 2 місяці, інформувати працівника про зміни виробничих умов або пільг; забезпечувати спецодягом та засобами індивідуального захисту згідно колективного договору; зафіксовано право працівника відмовитись від виконання робіт, якщо це загрожує його здоров'ю та життю та ін.
У законі є статті про охорону праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
У розділі III "Організація охорони праці" йдеться про те, що роботодавець обов'язково створює органи управління охороною праці на підприємстві і забезпечує їх функціонування для виконання керівництвом та досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці. В розділі наведені обов'язки працівників: дбати про здоров'я і безпеку як особисту, так і оточуючих; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці; проходити встановлені законодавством медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
У статті 15 йдеться про створення на підприємстві служби охорони праці при кількості працюючих - 50 і більше осіб, при меншій Чисельності - очолює службу охорони праці сумісник або сторонній спеціаліст на договірних засадах (відповідно до Типового Положення про службу охорони праці). Служба охорони праці підпорядковується роботодавцю, а її керівники та спеціалісти за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб. Працівники служби мають право видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи, зупиняти роботу виробництва, дільниці, машини або устаткування в разі порушень правил безпеки, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих та ін. Ліквідація служби охорони праці можлива тільки V разі ліквідації підприємства. Для допомоги службі охорони праці на підприємстві, згідно з Типовим положенням, може бути створена комісія з питань охорони праці. Рішення комісії мають рекомендаційний характер.
Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці та правил надання першої медичної допомоги потерпілим і правил поведінки у разі виникнення аварії (стаття 18). Навчання та перевірка знань повинна здійснюватись один раз на рік для працівників, зайнятих на роботах із підвищеною небезпекою, і один раз на 3 роки для всіх посадових осіб (відповідно до типового положення, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом нагляду за охороною праці).
У статті 19 говориться, що фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Для підприємств, незалежно від форми власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять 0,5% від суми реалізованої продукції. Для підприємств, що фінансуються з державного або місцевого бюджетів, на охорону праці передбачається витрачати не менше 0,2% від фонду оплати праці. Фінансування загальнодержавних, галузевих, регіональних програм та профілактичних заходів з охорони праці здійснюється з державних і місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, визначених законодавством. Законом передбачено вносити в колективний договір, угоду соціальні гарантії для працівників підприємства з питань охорони праці (стаття 20) з визначенням їх фінансування. Будівлі, споруди, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці і, перед введенням у дію, повинні пройти експертизу (стаття 21). Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій організовує роботодавець (стаття 22) відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України. У статті 23 передбачається надання інформації роботодавцем Фонду соціального страхування від нещасних випадків про стан охорони праці. Ця інформація повинна доводитись до всіх працівників підприємства, а також направлятися до органів державного управління і державного нагляду. Відповідно до Закону (стаття 24), можуть створюватися добровільні об'єднання (асоціації, товариства) громадян, працівників і спеціалістів з метою поліпшення охорони праці.
У розділі IV - "Стимулювання охорони праці" йдеться про економічне стимулювання працівників (стаття 25) за активну участь та ініціативу у запровадженні заходів щодо підвищення рівня безпеки праці, яке здійснюється згідно з колективним договором, угодою та законодавством. Відшкодування збитків (стаття 26) за порушення правил охорони праці - державі, юридичним і фізичним особам - згідно з діючим законодавством. Витрати на рятування потерпілих під час аварії та ліквідацію її наслідків, на розслідування її причин, а також інші витрати, передбачені законодавством, відшкодовує роботодавець.
Розділ V - "Нормативно-правові акти з охорони праці". До них належать правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання. Вони переглядаються за необхідністю, але не рідше одного разу на 10 років. Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси повинні містити вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці. Дія нормативно-правових актів з охорони праці поширюється на сферу трудового й професійного навчання.
Розділ VI - "Державне управління охороною праці" (стаття 32) - визначає органи державного управління охороною праці та їх компетенцію - Кабінет Міністрів (забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці); спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади; Рада міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці створюється Національна рада з питань безпеки життєдіяльності населення, яку очолює віцепрем'єр-міністр України. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади проводять єдину науково-технічну політику з питань охорони праці, розробляють і реалізують галузеві програми, здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі, здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці, укладають із галузевими профспілками угоди з питань охорони праці та ін. (стаття 33).Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці здійснює контроль та комплексне управління охороною праці на державному рівні, займається нормотворчою діяльністю та ін. Рішення, прийняті спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами.
Статті 34, 35, 36 містять положення про повноваження Ради міністрів АР Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. Наукові дослідження з проблем охорони праці (стаття 37) проводяться науково-дослідними інститутами, проектно-конструкторськими установами та організаціями, в межах загальнодержавної та інших програм із цих питань - науково-дослідними інститутами, проектно-конструкторськими установами та організаціями, вищими навчальними закладами та фахівцями.
Розділ VII - "Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці." Державний нагляд (стаття 38) здійснюють: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці - Держнаглядохоронпраці: спеціально уповноважений державний орган із питань радіаційної безпеки - Державний комітет України із ядерної та радіаційної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки - Управління пожежної охорони МНС України; спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці - Санітарно-епідеміологічна служба МОЗ України. В статтях 39 і 40 визначаються права і відповідальність, а також соціальний захист посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці (стаття 41) здійснюють профспілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників. У разі відсутності профспілки, громадський контроль здійснює уповноважена найманими працівниками особа, яка наділена правом перевіряти стан охорони праці (стаття 42) і діє відповідно до типового положення.
Розділ VIII - "Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці". За порушення законодавства про охорону праці передбачено штраф (стаття 43), максимальний розмір якого становить 5% місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка використовує найману працю. Кошти від штрафів нараховуються до Державного бюджету. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці (стаття 44) передбачається дисциплінарна, адміністративна, матеріальна та кримінальна.
Розділ IX. "Прикінцеві положення". Закон набирає чинності з дня його опублікування, а частина четверта статті 19 - з 1 січня 2003 р.
Для практичної реалізації закону "Про охорону праці" був прийнятий 15 грудня 1993 року Закон України "Про внесення змін і доповнень, що стосуються охорони праці, до Кодексу законів про працю України", а також Закон України "Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України" від 15 січня 1995 року і ряд підзаконних актів, затверджених постановою Кабінету Міністрів: Положення про створення Національної Ради з питань безпеки життєдіяльності населення, Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, Правила відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, Положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і Організації за порушення нормативних актів про охорону праці та ін. Держнаглядохоронпраці розробив ще цілий ряд положень, спрямованих на практичну реалізацію Закону України "Про охорону праці".