- •1. Визначення ф-ції двох незалежних змінних. Геометричне зображення ф-ції двох змінних.
- •2.Повний приріст. Повний диференціал ф-ції 2-х незалежних змінних;його застосування в наближених обчисленнях.
- •3.Частинні похідні вищих порядків.
- •4.Екстремум ф-ї 2х змінних. Необхідна і достатня умови екстремуму.
- •5.Умовний екстремум ф-ї 2х змінних. Метод множників Лагранжа.
- •6. Найбільше і найменше значення функції 2-ох змінних у замкнутій області
- •7.Похідні за напрямками. Градієнт ф-ї декількох змінних.
- •8. Метод найменших квадратів
- •9.Поняття про подвійні інтеграли та методи їх обчислення.
- •10. Диференціальні рівняння. Основні поняття і означення. Задача Коші.
- •13.Лінійні однорідні диф. Р-ня 2-го пор. Зі сталими коефіцієнтами
- •18.Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку. Метод варіації довільних сталих.
- •15. Системи диференціальних рівнянь 1-го порядку. Метод виключення змінних.
- •17. Ряди з додатними членами. Достатні умови збіжності рядів: ознаки порівняння збіжності ряду. Приклади
- •29. Степеневі ряди. Інтервал збіжності.
- •20.Ряд Тейлора і Маклорена.
- •21.Предмет теорії ймовірностей. Поняття «випробування» та «подія». Класифікація подій.
- •22. Елементи комбінаторики. Перестановки. Перестановки, розміщення,
- •23.Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірностей
- •24.Теорема додавання ймовірностей сумісних подій.
- •25.Залежні і незалежні події. Умовна ймовірність. Теореми множення для залежних і незалежних подій.
- •26.Формула повної ймовірності.
- •27.Формула Бернуллі.
- •28. Граничні випадки формули Бернуллі: локальна теорема Муавра-Лапласа.
- •29.Формула Пуассона .
- •30.Формула обчислення ймовірності відхилення відносної частоти від заданої ймовірності в незалежних випробуваннях.
- •31.Поняття випадкової величини. Класифікація випадкових величин. Функція розподілу ймовірностей випадкових величин, її властивості.
- •Класифікація випадкових величин
- •32. Дискретні випадкові величини. Закони розподілу дискретних випадкових величин.
- •33.Числові характеристики дискретної випадкової величини m(X),d(X), ∂(X) та їх властивості .
- •34. Приклади законів розподілу дискретних випадкових величин: біноміальний розподіл, розподіл Пуассона, геометричний розподіл
- •35. Неперервні випадкові величини. Інтегральна та диференціальна функції розподілу неперервної випадкової величини.
- •36. Числові характеристики неперервної випадкової величини
- •37. Приклади законів розподілу неперервних випадкових величин: рівномірний, показниковий,нормальний розподіл.
- •38. Двовимірні випадкові величини. Функції розподілу. Залежні і незалежні випадкові величини. Умовні закони розподілу.
- •39. Числові характеристики двовимірних випадкових величин. Коефіцієнт кореляції.
- •8.8 Лекция
29. Степеневі ряди. Інтервал збіжності.
Ряд виду а0+а1х+а2х2+.... називається степеневим рядом, а числа а0,а1,а2,....- коефіцієнтами степеневого ряду.
Теорема Абеля:1)якщо степеневий ряд збігається при значенні х=х0≠0, то він збігається і , причому абсолютно, при всіх значеннях х таких, що |x|<|x0|.2)Якщо степеневий ряд розбігається при х=х1, то він розбігається при всіх значеннях х таких, що |x|>|x1|.
Доведення
1)За умовою степеневий ряд збігається при х=х0≠0, значить виконується необхідна умова збіжності
lim un=lim anx0n=0
n∞ n∞
Звідси випливає, що послідовність |anx0n| обмежена, т.е. існує таке число М>0, що для всіх n виконується нерівність
|anx0n|<M.(1)
Розглянемо ряд, складений із абсолютних величин членів ряду. ∑(от n=1 до ∞ )|anx0n|, який представимо у вигляді |a0|+|a0x0||x/x0|+….+|anx0n||x/x0|n+….
Члени цього ряду згідно нерівності (1) менші відповідних членів ряду М+М|x/x0|+....+М|x/x0|n +..., який являє собою геометричний ряд, який збігається, коли його знаменник q=|x/x0|<1, тобто |x|<|x0|, значить на основі умови порівняння ряд а0+а1х+а2х2+.... збігається.
2)За умовою ряд а0+а1х+а2х2+.... розбігається при х=х1. Покажемо, що він розбігається для усіх х, задовольняючих умові |x|>|x1|. Припустимо зворотне, тобто при |x|>|x1| ряд збігається. Тоді за доведеним вище він повинен збігатися і в точці х1(бо |x|<|x0|), щ оне задовольняє умові. Таким чином, для всіх х таких, що |x|>|x1|, ряд а0+а1х+а2х2+.... розбігається.
20.Ряд Тейлора і Маклорена.
Якщо ф-ція y= f(x) неперервна в деякому інтервалі, що містить точку х = а і в цьому інтервалі має неперервні похідні від 1-го до n-го порядку включно, то вона може бути представлена у вигляді многочленна n-го порядку і залишкового члена Rn(x) по формулі Тейлора Припустимо, що ф-ціяf(x) має похідні до (n+1)-го порядку включно в околі точки х=а, тоді залишковий член Rn(x) можна записати у Формі Лагранжа а<с<х (х<с<а)
Якщо в формулі Тейлора покласти а=0, то одержимо формулу Маклорена:
Якщо ф-ція f(x) має в деякому інтервалі, що містить точку х=а похідні любого порядку і якщо залишковий член Rn(x) в формулі Тейлора прямує до 0 при необмеженему зростанні n, то одержимо ряд Тейлора Зокрема, якщо а=0 одержимо ряд Маклорена(1) Ф-ціяf(x) може бути розвинена в ряд Маклорена, якщо вона має похідні любого порядку, тобто нескінченно диференційована в точці х=а. Для розвинення в ряд Маклорена необхідно і досить, щоб залишковий член ряду Rn(x)→0, тобто (2) Якщо умова 6 не виконується, то степеневий ряд в правій частині формули 1 не є ф-цієюf(x). Якщо умова 6 виконується на деякому проміжку, то на цьому ж проміжку складений ряд Маклорена збігається до ф-ції f(x). Умову 6 записати у вигляді Так як є заг. член ряду, який збіг-я при любому знач. Х. А отже за необх умовою збіж ряду , а значить умова 6 буде вик-ся на любому проміжку, на якому величина f(n+1)(c) 0<c<x є обмеженою.
Роскладання функції в степеневий ряд
Найближче обчислення інтегралів за допомогою рядів
Можливість розвинення функції у степеневий ряд дозволяє спростити багато математичних операцій: обчислення наближених значень даної функції, диференціювання, інтегрування, оскільки степеневий ряд можна замінити многочленом ( з урахуванням того, що оцінка залишку ряду не перевищує заданого значення похибки). Зокрема, можна наближено обчислювати інтеграли, що не «беруться», знаходити наближені рішення диференціальних рівнянь.