
- •1. Визначення ф-ції двох незалежних змінних. Геометричне зображення ф-ції двох змінних.
- •2.Повний приріст. Повний диференціал ф-ції 2-х незалежних змінних;його застосування в наближених обчисленнях.
- •3.Частинні похідні вищих порядків.
- •4.Екстремум ф-ї 2х змінних. Необхідна і достатня умови екстремуму.
- •5.Умовний екстремум ф-ї 2х змінних. Метод множників Лагранжа.
- •6. Найбільше і найменше значення функції 2-ох змінних у замкнутій області
- •7.Похідні за напрямками. Градієнт ф-ї декількох змінних.
- •8. Метод найменших квадратів
- •9.Поняття про подвійні інтеграли та методи їх обчислення.
- •10. Диференціальні рівняння. Основні поняття і означення. Задача Коші.
- •13.Лінійні однорідні диф. Р-ня 2-го пор. Зі сталими коефіцієнтами
- •18.Неоднорідні лінійні диференціальні рівняння 2-го порядку. Метод варіації довільних сталих.
- •15. Системи диференціальних рівнянь 1-го порядку. Метод виключення змінних.
- •17. Ряди з додатними членами. Достатні умови збіжності рядів: ознаки порівняння збіжності ряду. Приклади
- •29. Степеневі ряди. Інтервал збіжності.
- •20.Ряд Тейлора і Маклорена.
- •21.Предмет теорії ймовірностей. Поняття «випробування» та «подія». Класифікація подій.
- •22. Елементи комбінаторики. Перестановки. Перестановки, розміщення,
- •23.Класичне означення ймовірності. Властивості ймовірностей
- •24.Теорема додавання ймовірностей сумісних подій.
- •25.Залежні і незалежні події. Умовна ймовірність. Теореми множення для залежних і незалежних подій.
- •26.Формула повної ймовірності.
- •27.Формула Бернуллі.
- •28. Граничні випадки формули Бернуллі: локальна теорема Муавра-Лапласа.
- •29.Формула Пуассона .
- •30.Формула обчислення ймовірності відхилення відносної частоти від заданої ймовірності в незалежних випробуваннях.
- •31.Поняття випадкової величини. Класифікація випадкових величин. Функція розподілу ймовірностей випадкових величин, її властивості.
- •Класифікація випадкових величин
- •32. Дискретні випадкові величини. Закони розподілу дискретних випадкових величин.
- •33.Числові характеристики дискретної випадкової величини m(X),d(X), ∂(X) та їх властивості .
- •34. Приклади законів розподілу дискретних випадкових величин: біноміальний розподіл, розподіл Пуассона, геометричний розподіл
- •35. Неперервні випадкові величини. Інтегральна та диференціальна функції розподілу неперервної випадкової величини.
- •36. Числові характеристики неперервної випадкової величини
- •37. Приклади законів розподілу неперервних випадкових величин: рівномірний, показниковий,нормальний розподіл.
- •38. Двовимірні випадкові величини. Функції розподілу. Залежні і незалежні випадкові величини. Умовні закони розподілу.
- •39. Числові характеристики двовимірних випадкових величин. Коефіцієнт кореляції.
- •8.8 Лекция
35. Неперервні випадкові величини. Інтегральна та диференціальна функції розподілу неперервної випадкової величини.
Неперервною в.в. назив в.в. , яка приймає всі значення з деякого скінченного або нескінченного інтервалу. До неперервних в.в. можно віднести помилки обчислень , температуру тіла людини та ін.
Н.в.в. можно задати 2-ма способами :
1) функцією розподілу F(x)
2)щільністю розподілу імовірностей f(x)
Неперервну випадкову величину можна задати за допомогою диференціальної функції розподілу.
Диференціальною
функцією розподілу (позначається називається
перша похідна від інтегральної функції
розподілу, тобто
.
Диференціальна функція визначає щільність розподілу ймовірності для кожної точки x і має перелічені нижче властивості.
Властивості диференціальної функції розподіл
1. Диференціальна функція розподілу невід’ємна.
2. Невластивий інтеграл від диференціальної функції розподілу в межах від –¥ до +¥ дорівнює одиниці, тобто
Знаючи
вигляд диференціальної функції ,
можна знайти інтегральну функцію
за
такою формулою:
36. Числові характеристики неперервної випадкової величини
Дуже важливими в теорії імовірностей є окремі числові параметри, що характеризують істотні риси розподілу випадкових величин: математичне сподівання, що є деяким середнім значенням, навколо якого ґрунтуються можливі значення випадкової величини; дисперсія і середнє квадратичне відхилення, які характеризують ступінь розсіювання випадкових величин в околі математичного сподівання.
Математичним сподіванням дискретної випадкової величини називається сума парних добутків всіх можливих значень випадкової величини на відповідні їм імовірності:
=
Дисперсія випадкової величини є математичне сподівання квадрата відхилення випадкової величини від її математичного сподівання.
Середнє
квадратичне
відхилення є характеристикою
розсіювання
(the characteristic scattering) в.
в. x;
розмірність
збігається
з
розмірністю
в.
в.
Модою НВВ Х називають її можливе значення Яке визначається рівністю
37. Приклади законів розподілу неперервних випадкових величин: рівномірний, показниковий,нормальний розподіл.
Рівномірний закон розподілу
Якщо ймовірність потрапляння випадкової величини на інтервал пропорційна до довжини інтервалу і не залежить від розташування інтервалу на осі, то вона має рівномірний закон розподілу. Щільність такого розподілу:
Рівномірний закон розподілу легко моделювати. За допомогою функціональних перетворень із величин, розподілених рівномірно, можна діставати величини з довільним законом розподілу. Числові характеристики розподілу:
Показниковий закон розподілу
Щільність розподілу випадкової величини, розподіленої за показниковим законом, задається формулою:
Випадкові величини з таким законом розподілу широко застосовуються в задачах з теорії надійності та теорії масового обслуговування. Числові характеристики:
Нормальний закон розподілу
Нормальний закон
розподілу задається щільністю
Параметри
,
які входять до виразу щільності розподілу,
є відповідно математичним сподіванням
та середнім квадратичним відхиленням
випадкової величини. Нормальний закон
розподілу широко застосовується в
математичній статистиці. Для обчислення
ймовірності потрапляння випадкової
величини, розподіленої нормально, на
проміжок використовується функція
Лапласа:
Часто застосовується також формула: