- •1. Вступ
- •2. Загальні методичні рекомендації
- •3. Конструювання моста
- •3.1. Визначення місця мостового переходу
- •3.2. Складання розрахункової схеми моста
- •Картка інженерної розвідки району будівництва моста
- •3.3. Улаштування підходів до моста
- •4. Розрахунок елементів моста
- •4.1. Підбір конструктивних елементів моста
- •Перерізи елементів пальових і рамних опор з дерев'яними і металевими прольотними будовами одноколійних мостів
- •4.1.3. З’єднання моста з берегом
- •4.2. Підбір перерізів елементів моста
- •Дані про розрахункові вертикальні рухомі навантаження
- •Розрахункове постійне навантаження g (тс/м) від маси прольотної будови одноколійного моста основної вантажопідйомності
- •Розрахунковий опір, об'ємна маса та модуль пружності при вигині деревини
- •Кількість дощок настилу, що сприймають тиск колеса
- •Площа (f), моменти опору (w) та моменти інерції (I) поперечного перерізу колод
- •Формули для визначення згинального моменту Мрух у прогонах від рухомого навантаження
- •Допустимий тиск на палю різного діаметру
- •5. Основні положення з організації будівництва моста
- •5.1. Підрахунок сил та засобів, необхідних для будівництва моста
- •Склад розрахунку і оснащення мостобудівельної установки усм
- •5.2. Складання графіка будівництва моста
- •Орієнтовні норми на будівництво моста
- •Список літератури
- •Додатки
- •Перелік креслень на аркуші ватману формату а3
- •Приклад складання розрахункової схеми моста
- •Військово-інженерна підготовка
Допустимий тиск на палю різного діаметру
Допустимий тиск на палю, тс |
14 |
16 |
18 |
20 |
22 |
24 |
27 |
Діаметр дерев’яної палі в тонкому кінці d0, см |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
Найменший допустимий діаметр стійки рамної опори в її тонкому кінці визначають за формулою
d0 = 3,5h, але не менше 16 см,
де h – висота стійки рамної опори, м.
Остаточно діаметр стійки d0 установлюється перевіркою насадки (лежня) на зминання в місцях примикання стійок.
Розглянемо числовий приклад розрахунку.
Приклад. Розрахувати палю плоскої проміжної опори висотою h = 4 м з урахуванням гусеничного навантаження (див. табл. 4.3) P = 55 т, розрахункової довжини опорної поверхні гусениці S = 5 м та повної ширини навантаження Bн = 3,4 м. Міст – одноколійний, основної вантажопідйомності, ширина проїзної частини Вп.ч = 4,2 м, прольот l = 6 м з блоками дерев’яних прогонів. Кількість паль в опорі п = 4. Відстань між осями крайніх паль b1 = 4,2 м.
Розв’язання. 1. По табл. 4.9 при S < 2l обираємо розрахункову формулу і визначаємо тиск на опору від гусеничного навантаження:
.
2. Знаходимо найбільше зміщення центра ваги гусеничного навантаження відносно осі моста:
.
3. Знаходимо коефіцієнт нерівномірності розподілу тиску на палі:
.
4. За даними табл. 4.4 для l = 6,0 м встановлюємо g = 1,3 тс/м і підраховуємо тиск на опору від постійного навантаження:
.
5. Розрахунковий тиск на крайню найбільш навантажену палю опори з урахуванням гусеничного та постійного навантаження:
.
6. За даними табл. 4.10 підбираємо діаметр палі d0 = 17 см.
4.2.4. Розрахунок насадки
Переріз дерев’яної насадки підбирається за умови міцності на вигин від тимчасового та постійного навантаження із наступною перевіркою на зминання під торцями паль або стійок.
Дерев’яно-металеві насадки розраховуються тільки на вигин.
Згинальний момент (тс·м) в насадці визначають у відповідності до розрахункової схеми (рис. 4.18) за формулами
при ;
при ,
де b – відстань між осями сусідніх паль, м; Aрух – тиск на опору від розрахункового рухомого навантаження, тс; Aпост – тиск на опору від постійного навантаження, тс; Bп.ч — ширина проїзної частини моста, м; λ – довжина ділянки розподілу тиску розрахункового рухомого навантаження (гусеничної або колісної) у метрах, яку обчислюють з використанням залежності
;
t – ширина гусениці або колеса, м; hб – будівельна висота прольотної будови на опорі, м.
Рис. 4.18. Розрахункова схема для визначення згинального моменту в насадці
Необхідний момент опору насадки (см3) визначають за формулою
,
де Мн – згинальний момент, тс·м; Rв – розрахунковий опір вигину дерев’яних насадок, кгс/см2, приймається за даними табл. 4.5.
Дерев’яні елементи, що закладають у металеву насадку, при розрахунку її на міцність не враховуються.
Розрахунковий діаметр насадки d (см) за умови міцності на вигин підбирається за даними табл. 4.7 так, щоб момент опору прийнятого перерізу був не менше й можливо ближче до значення необхідного моменту опору.
Діаметр насадки (см) в тонкому кінці визначають за формулою
.
Необхідний діаметр насадки або лежня в тонкому кінці d0 (см) за умови міцності на зминання приймається рівним двом ширинам канта bн, тобто d0 = 2bн.
Ширину канта (см) визначають з використанням залежностей:
для пальової опори ;
для рамної опори ,
де Ас – тиск на палю або стійку, тс; dв – діаметр кінця палі (стійки), що примикає до насадки, см; d0 – діаметр тонкого кінця стійки, см; Rзм – розрахунковий опір зминання деревини поперек волокон, кгс/см2, приймається за даними табл. 4.5.
Товщину насадки визначають за формулою
.
Діаметр dв кінця палі (стійки), що примикає до насадки, визначають у відповідності до схем їх улаштування (рис.4.19) з використанням таких формул:
для суцільної (не нарощеної) палі
;
для стійки і нарощеної палі
,
де d0 – діаметр стійки або палі в тонкому кінці, см; dв – діаметр стійки або палі у місці обпирання насадки, см; h – висота стійкі, м; h0 – глибина забивання палі в ґрунт, м; h1 – відстань від ґрунту до низу насадки, м; h2 – відстань від ґрунту до низу стійки, м.
Рис. 4.19. Улаштування паль і стійок плоскої проміжної опори моста:
а – стійки; б – суцільні палі; в – нарощені палі
Розглянемо числовий приклад розрахунку.
Приклад. Визначити діаметр насадки плоскої проміжної опори одноколійного моста з шириною проїзної частини Bп.ч = 4,2 м за такими вихідними даними: дерев’яний матеріал – сосна; тиск на опору від гусеничного навантаження Aрух = 43,5 тс; тиск на опору від постійного навантаження Aпост = 7,8 тс; тиск на крайню найбільш навантажену палю опори з урахуванням гусеничного та постійного навантаження Ас = 16,5 тс; ширина гусениці t = 0,7 м; відстань між осями сусідніх паль b = 1,2 м; висота прогону hпр = 0,29 м; товщина дощок робочого і захисного настилів δд = 0,05 м; глибина забивання палі в ґрунт h0 = 2,5 м; відстань від ґрунту до низу насадки h1 = 4,0 м. Ілюстрація позначень розрахункових величин наведена на рис. 4.17 – рис. 4.19.
Розв’язання. 1. За даними табл. 4.10 з урахуванням тиску на крайню найбільш навантажену палю Ас = 16,5 тс встановлюємо діаметр тонкого кінця палі d0 = 17 см.
2. Підраховуємо діаметр кінця палі, що примикає до насадки:
dв = d0 + h0 + h1 = 17 + 2,5 + 4,0 = 23,5 см.
3. Знаходимо довжину ділянки розподілу тиску розрахункового рухомого навантаження:
λ = t + 2hб = t + 2 (hпр + 2δд) = 0,7 + 2 (0,29 + 2·0,05) = 1,48 м > b = 1,2 м.
4. Визначаємо згинальний момент в насадці:
.
5. За даними табл. 4.5 для соснових окантованих колод приймаємо розрахунковий опір вигину Rв = 170 кгс/см2 і підраховуємо необхідний момент опору насадки:
.
6. За даними табл. 4.7 по отриманому необхідному моменту опору насадки W = 1795 см3 для обпиленої колоди на два канти шириною знаходимо d = 27 см за умови міцності на вигін.
7. Обчислюємо діаметр насадки в її тонкому кінці:
d0 = d – 1 = 27 – 1 = 26 см.
8. За даними табл. 4.5 для сосни встановлюємо розрахунковий опір при зминанні поперек волокон Rзм = 60 кгс/см2 і підраховуємо ширину канта насадки:
.
9. Визначаємо діаметр тонкого кінця насадки за умови міцності на зминання в місці примикання до торця палі:
,
що менше діаметра насадки, визначеного за умови міцності на вигин.
10. Остаточно приймаємо діаметр тонкого кінця насадки d0 = 26 см.