3.3. Улаштування підходів до моста
При улаштуванні підходів для низьководних мостів слід дотримуватися таких правил:
криволінійні у плані ділянки повинні мати радіус заокруглення не менше 25 м при поздовжньому ухилі не більше 3% – на довгих ділянках і не більше 5% – на коротких ділянках з довжиною 10–15 м;
при зростанні значення поздовжнього ухилу найменші допустимі радіуси заокруглення також зростають: при найбільшому допустимому поздовжньому ухилі 5% радіус заокруглення має бути не менше 150 м;
ділянки з глинистим ґрунтом при поздовжньому ухилі більше 3% необхідно зміцнювати покриттями з лісоматеріалів, каменю та ін.;
перед мостом на ділянках довжиною не менше 10 м максимальний поздовжній ухил має бути не більше 2% і не менше 0,5%;
висота насипу має бути не більше 1,5 м навіть за рахунок подовження моста;
ширина насипу має бути на 1,5 м більше ширини моста;
при високих берегах необхідно влаштовувати виїмки ґрунту за шириною автодороги з відриванням обабіч неї канав для відводу поверхневих вод;
відкоси насипів і виїмок повинні мати ухил 1:1,5.
У залежності від місцевих умов улаштування підходів до низьководного моста може бути виконано за різними схемами (рис. 3.3).
Рис. 3.3. Схеми улаштування підходів до моста:
а – без насипу і виїмки; б –у виїмці; в –у насипу
4. Розрахунок елементів моста
4.1. Підбір конструктивних елементів моста
При розрахунках мостів враховується вплив тільки вертикальних навантажень. Вплив горизонтальних навантажень враховано в конструкції типових елементів моста.
4.1.1. Підбір елементів прольотної будови
Підбір елементів несучої частини прольотної будови (прогонів) здійснюється виходячи з розрахункових навантажень і довжини прольоту моста. За даними табл. 4.1 підбираються перерізи прогонів моста.
Несуча частина типових прольотних будов з прольотами до 6 м складається з дерев’яних простих або складних прогонів (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Несуча частина типових прольотних будов:
а – переплетення простих прогонів; б – складний двоярусний прогін
Проїзна частина утворюється із дощатого настилу, який укладається на прогони (інколи на поперечини). В окремих випадках можуть улаштовуватися тротуари і перила.
До типових конструкцій прольотних будов відносяться: блочні прольотні будови – колійні блоки з простими прогонами (рис. 4.2) і блоки простих або складних прогонів із щитами настилу (рис. 4.3), а також прольотні будови із окремих елементів (рис. 4.4).
|
Рис. 4.2. Прольотна будова із колійних блоків: 1 – закладний щит; 2 – колесовідбій; 3 – колійний блок настилу |
Рис. 4.3. Прольотна будова із блоків простих прогонів: 1 – щит настилу: 2 – колесовідбій; 3 – блок простих прогонів |
Рис. 4.4. Прольотна будова із окремих елементів, з настилом із дощок:
1 – прогін; 2 – дошка поперечного робочого настилу; 3 – дошка поздовжнього захисного настилу; 4 – колесовідбій 5 – штир; 6 – цвяхи
В прольотних будовах всіх типів передбачається:
зміна довжини прольотів від 3 до 6 м з шагом 0,5 м;
десять прогонів у поперечному перерізі однопутного моста з єдиною уніфікованою схемою їх розташування;
прогони по ширині моста розташовують на відстанях між ними 60 см – для двох середніх та 45 см для інших;
однаковий переріз прогонів із обпиляних на два канти колод;
однотипна обробка кінців прогонів;
застосування подвійного (робочого і захисного) настилу із необрізаних дощок товщиною 5 см;
об’єднання прогонів у блоки зв’язками із не обрізних дощок товщиною 5 см і шириною у вузькому кінці 18 – 20 см.
В прольотних будовах із окремих елементів допускається рівномірне розташування прогонів. Прогони укладаються з розворотом по ходу годинникової стрілки відносно осі моста і стикуються над опорами суміжних прольотів в перепльот із взаємним зміщенням протилежних кінців прогону на 18 см.
Прогони виготовляють із колод і брусів. Колоди обпилюють на два канти шириною 1/3 d0 у тонкому клині. Довжина прогонів приймається на 50 см більше розрахункового прольоту моста. Кінці прогонів обпилюються на клин з ухилом 1:5 симетрично з обох боків так, щоб мінімальна ширина з торця була 8 см.
Дошки робочого настилу укладають на прогони поперек моста, а захисного – вздовж нього.
Захисний настил на колійному блоці укладається на ширині не менше 180 см. На мостах із суцільним поперечним настилом захисний настил укладається двома окремими коліями шириною не менше 160 см кожна з відстанню між ними не більше 70 см.
Колесовідбої виготовляють із брусів 1616 см і установлюють при завершенні будівництва моста.
Довжину колесовідбоїв приймають на 5 см менше довжини прольоту. Якщо колесовідбій установлюється на блок заздалегідь, то його довжину приймають менше прольоту на 120 см.
4.1.2. Підбір проміжних опор
Проміжні опори можуть бути пальові, рамні, пальово-рамні та кліткові (рис. 4.5).
Рис. 4.5. Схеми проміжних опор:
а – пальової; б – рамної; в – пальово-рамної; г – кліткової; 1 – паля; 2 – насадка; 3 – діагональна схватка; 4 – горизонтальна схватка;5 – стійка; 6 – лежень; 7 – підкладка; 8 – поздовжня колода; 9 – поперечна колода
Пальові опори використовуються в місцях водних перешкод, коли ґрунт дна дозволяє забиття паль. Вони є основними для мостів під вагу 40 – 60 т.
Пальові опори можуть бути плоскими, однорідними або просторово–баштовими. Плоскі пальові опори застосовуються при висоті опор не більше 6 м, баштові – при висоті опор 8 м. Плоскі і баштові опори встановлюються, як правило, з 4 палями в ряду в однопутних мостах і з 6 палями в ряду – в двопутних мостах (рис. 4.6).
Рис. 4.6. Проміжна плоска пальова опора одноколійного моста:
а – при висоті опори менше 2,0 м; б – при висоті опори від 3,5 до 5,0 м і глибині води менше 2,5 м; в – при висоті опори від 3.5 до 5,0 м і глибині води більше 2,5 м
Розміри перерізів елементів плоских і баштових пальових опор визначаються за даними табл. 4.2.
Таблиця 4.2