3.2. Складання розрахункової схеми моста

Складання розрахункової схеми моста виконують на підставі таких даних:

• профіль річки;

• ширина річки;

• глибина води;

• швидкість течії води;

• характер берегів та дна;

• профіль берегів.

Для реального проектування перелічені дані отримують у результаті інженерної розвідки району будівництва моста, під час якої складається спеціальна картка (табл. 3.1). При виконанні курсової роботи вихідні дані, яких не вистачає, студент приймає самостійно, керуючись виданим завданням на проектування і топографічною картою.

Таблиця 3.1

Картка інженерної розвідки району будівництва моста

Місце будівництва моста – річка К, 1 км на півн.-зах. від селища М

(найменування перешкоди, найближчий населений пункт)

Початок розвідки 5⁰⁰ 7.07.2005, кінець розвідки 7⁰⁰ 7.07.2005

№ п/п	Відомості	Графа для заповнення
1	2	3
1.	Характеристика місця будівництва моста: ширина ріки найбільша глибина ріки швидкість течії води	45 м 2,7 м 0,8 м/с
2.	Характер ґрунту: берегів дна	Рослинна земля, щільна Пісок дрібний, щільний
3.	Можливе максимальне коливання обрію води у період експлуатації моста	±0,4 м
4.	Характеристика підходів до ріки і місць, зручних для розгортання мостобудівних засобів і підвозу конструкцій	Береги положисті з ухилом до 5%, дозволяють підхід автомобілів до урізу води. На вихідному березі – майданчик розміром 50120 м
		Продовження табл. 3.1
1	2	3
5.	Дані про матеріали: наявність і місця лісових масивів наявність і місця складів лісоматеріалів і матеріалів від розбирання будівель, які можна використовувати наявність і місця складів металу	Ліс у 5 км на півд.-зах. від селища М Лісосклад селища М Будівельний майданчик, вул. Пушкіна, 10
6.	Характеристика лісового масиву: площа масиву порода лісу висота дерев діаметр дерев на рівні грудей кількість придатних дерев на 1 га	12 га Сосна і ялина До 18 м До 22 см – 30%, до 32 см – 40%, понад 32 см – 30% До 80 од.
7.	Дані про лісоматеріали на складі і одержуваних від розбирання будівель (вид матеріалу, переріз, довжина, кількість)	На лісоскладі селища М виявлено: дошки з перерізом 520 см, довжиною 6,5 м – 250 од.
8.	Даніпро метал на складах	На будівельному майданчику по вул. Пушкіна, 10 – арматурна сталь діаметром 16 – 20 – 22 мм до 2 т
9.	Зручні місця для розгортання пункту виготовлення мостових конструкцій	У лісі на півд.-зах. від селища М біля дороги, Мила – Зубівка є майданчик розміром 120×200 м
10.	Наявність виробничих підприємств, що можуть бути використані для виготовлення елементів моста і пакувань	Механічна майстерня в селищі М
11.	Характеристика шляхів підвозу мостових конструкцій і матеріалів	Дорога Мила – Зубівка забезпечує двосторонній рух усіх автомобілів
12.	Наявність загороджень і ділянок за­раження в районі будівництва моста	На місці будівлі моста в річці з протилежного берега виявлені ПТ міни типу М-19. У районі заготівлі матеріалів і на шляхах підходу загороджень не виявлено. Ділянок зараження в районі будівництва моста не виявлено
		Закінчення табл. 3.1
1	2	3
13.	Необхідні маскувальні заходи в місцях заготівлі матеріалів і мостових конструкцій, а також у районі будівництва моста	У місцях заготівлі матеріалів і мостових конструкцій – установка горизонтальних масок з уплітанням у них підручного матеріалу. У районі будівництва моста – зведення хибного моста в 1,5 км нижче за течією. Маскування побудованого моста засобами протирадіолокаційного маскування
14.	Характер і обсяг робіт з будівництва укриттів	Для особового складу – будівництво перекритих щілин. Техніку сховувати, використовуючи захисні властивості місцевості

Додаток.Профіль річки (рис. 3.1).

Розвідку виконав__________________________________

(П.І.Б., підпис)

Рис. 3.1. Профіль річки

Військові мости мають три категорії вантажопідйомності: основну, понижену і підвищену.

Мости основної вантажопідйомності забезпечують пропуск гусеничних машин масою до 55 т; колісних машин з тиском на колесо 8 т.

Мости пониженої вантажопідйомності забезпечують пропуск:

• гусеничних та багато військових колісних машин масою до 25 т;

• колісних машин з тиском на колесо до 4 т.

• Мости підвищеної вантажопідйомності забезпечують пропуск:

• техніки, яку пропускають мости основної вантажопідйомності;

• колісних багатоосьових машин масою до 90 т з відстанями між крайніми осями коліс 11 м і тягачів з напівпричепами масою до 80 т і відстанями між крайніми осями не менше 6,8 м.

При необхідності пропуску по мостам пониженої вантажопід­йомності гусеничних машин масою до 40 т, а по мостам основної вантажопідйомності колісних багатоосьових машин і тягачів з двох і трьохосьовими причепами виконується підсилення прольотної будови.

Після вивчення топографічної карти і обробки отриманих даних розробляється розрахункова схема моста (рис.3.2).

Рис. 3.2. Розрахункова схема низьководного моста:

1 – берегова опора; 2 – кліткова проміжна опора; 3 – баштова проміжна опора; 4 – плоска проміжна опора; 5 – прольотна будова; 6 – несуча частина прольотної будови; 7 – проїзна частина; 8 – колесовідбій

На схемі показують:

• профіль по осі мостового переходу з указівкою глибини води;

• відмітку проїзної частини;

• ухили підходів до моста;

• розміри моста: довжину, прольот, висоту проміжних опор;

• розміри перерізів основних елементів моста.

Приклад розробки розрахункової схеми моста наведено у додатку 2.

Військовий міст складається із прольотних будов і опор.

Прольотна будова включає проїзну і несучу частини. Проїзна частина складається з настилу і колесовідбоїв. До проїзної частини відносяться також тротуари і перила. Несуча частина сприймає тиск від рухомих навантажень і передає його на опори.

Опори діляться на берегові і проміжні. Берегові опори служать для з’єднання моста з берегом. Проміжні опори підтримують прольотну будову і передають тиск від вантажів і власної ваги моста на ґрунт.

При складанні схеми низьководного моста слід керуватися такими положеннями:

• з метою зменшення стиснення потоку води прольоти моста доцільно назначати якомога більшими, виходячи з розмірів матеріалу для прогонів;

• для запобігання значних розмивів дна річки рекомендується назначати прольоти моста не менше значень наведених в табл. 3.2 у залежності від добутку коефіцієнтів допустимого розмиву “” і допустимого збільшення побутової швидкості потоку “β” і типу опори. Коефіцієнт “” приймають рівним 1,1 для пальових і 1,0 для рамних опор, а коефіцієнт “β” – за даними табл. 3.3.

• для спрощення виконання робіт потрібно прагнути використовувати рівні за довжиною прольоти моста;

• ширина проїзної частини повинна дорівнювати 4,2 м для однопутних і 7,0 м для двопутних мостів;

• низ конструкції прольотної будови низьководного моста слід приймати вище розрахункового горизонту води не менше, ніж на 0,5 м;

• проїзну частину моста слід розташовувати горизонтально, а при значній різниці відміток берегів – з ухилом не більше 5%;

• тип опор потрібно встановлювати у залежності від характеру ґрунту дна і швидкості течії. У випадку можливого розмиву ґрунту необхідно застосовувати пальові опори;

• дотримування вимог з улаштування підходів до моста.

Таблиця 3.2
Найменша довжина прольотів
Прольот моста, м	Добуток β для опор
	плоских	баштових
3	1,22	1,30
4	1,18	1,25
5	1,16	1,21
6	1,14	1,18
7	1,13	1,16
8	1,12	1,15
10	1,10	1,13

Таблиця 3.3
Значення коефіцієнта β
Вид ґрунту	β
Мул або мулистий пісок	1,0
Пісок дрібнозернистий	1,05
Пісок середньозернистий	1,10
Пісок крупнозернистий	1,15
Галька, щільна глина	1,20