Відомість кривих та прямих
|
№ кута |
Вершина кута |
Кут повороту α, град |
Елементи кривої |
Початок кривої |
Кінець кривої |
Довжина прямої, м |
Азимут, град. | ||||||||
|
пікет |
плюс |
вліво |
вправо |
R, м |
Т, м |
К, м |
Б, м |
Д, м |
пікет |
плюс |
пікет |
плюс | |||
|
1 |
950 |
0 |
– |
60 |
500 |
288,7 |
523,6 |
77,4 |
53,8 |
6 |
61 |
11 |
85 |
661,3 |
50 |
|
1146 |
110 | ||||||||||||||
|
2 |
26 |
46 |
– |
35 |
1000 |
315,3 |
610,9 |
48,5 |
19,7 |
23 |
31 |
29 |
42 | ||
|
416,8 |
145 | ||||||||||||||
|
3 |
36 |
27 |
– |
30 |
1000 |
267,9 |
523,6 |
35,3 |
12,2 |
33 |
59 |
38 |
82 | ||
|
118,0 |
175 | ||||||||||||||
Остаточно на топографічній карті повинно бути:
найменування початкового та кінцевого пунктів траси;
напрямок і положення основного ходу і варіантів траси;
номера кутів повороту;
на полях карти приклеюється таблиця елементів кривих;
пікетаж та кілометри. Кілометрові позначки – відрізок перпендикуляра до траси довжиною 7 мм, на кінці якого коло діаметром 5мм. Половина кола заштриховується суцільним червоним кольором, під чи над колом – порядковий номер кілометра;
довжина та азимути прямих ділянок траси;
місцезнаходження та вид водопропускних споруд;
підпис зверху карти: “План траси під’їзної автодороги до польового аеродрому ...”.
Детальна розбивка кривих виконується двома методами:
прямокутних координат;
спрощеним (саперним).
Розбивка робиться для кривих на кутах, вказаних в завданні. Креслення виконується в довільному масштабі олівцем на аркуші ватману, аркуші міліметрового паперу або на стандартному аркуші пісного паперу.
3.1.1. Розбивка кривої за методом прямокутних координат
Від вершини кута повороту ВК (рис. 3.5) в обидві сторони по трасі відкладають значення тангенсів Т і закріплюють ці точки спеціальними позначками, що означають початок кривої ПК та кінець кривої КК. Крім того, від вершини кута повороту відкладають довжину бісектриси Б і одержують ще одну точку СК – середину кривої. Однак, для визначення місцеположення криволінійної ділянки траси автодороги цих трьох точок недостатньо. Тому між точкою початку (кінця) кривої та її середньою точкою необхідно розмістити декілька проміжних точок, назначаючи при цьому відстань між ними, тобто довжину ділянки дуги k, яка називається кроком кривої. В курсовій роботі кількість проміжних точок можна прийняти 2 – 4 в залежності від загальної довжини кривої. Таким чином з урахуванням точок ПК, СК і КК уся крива буде позначена 7 – 11 точками. Для проміжних точок за їх порядковими номерами n визначають прямокутні координати: абсциси – xn та ординати – yn.
Рис. 3.5. Детальна розбивка кругової кривої за методом прямокутних координат
Для визначення координат xn і yn знаходять центральний кут, який відповідає кроку кривої k:
.
Значення абсцис xn та ординат yn вираховують за формулами:
;
(3.1)
.
(3.2)
Детальну розбивку кривої можна також виконувати з використанням даних табл. 3.5 без застосування формул (3.1) і (3.2).
Таблиця 3.5
Дані для розбивки кривої за методом прямокутних координат
|
Крива |
Абсциса |
Ордината |
Зовнішня частина січної |
Крива |
Абсциса |
Ордината |
Зовнішня частина січної | |
|
R = 30 |
20 |
18,55 |
6,42 |
6,42 | ||||
|
1 |
1,00 |
0,02 |
0,02 |
21 |
19,33 |
7,05 |
7,05 | |
|
2 |
2,00 |
0,07 |
0,07 |
R = 40 | ||||
|
3 |
3,00 |
0,15 |
0,15 |
1 |
1,00 |
0,01 |
0,01 | |
|
4 |
3,99 |
0,27 |
0,27 |
2 |
2,00 |
0,05 |
0,05 | |
|
5 |
4,98 |
0,42 |
0,42 |
3 |
3,00 |
0,11 |
0,11 | |
|
6 |
5,96 |
0,60 |
0,60 |
4 |
3,99 |
0,20 |
0,20 | |
|
7 |
6,94 |
0,81 |
0,81 |
5 |
4,99 |
0,31 |
0,31 | |
|
8 |
7,91 |
1,06 |
1,06 |
6 |
5,98 |
0,45 |
0,45 | |
|
9 |
8,87 |
1,34 |
1,34 |
7 |
6,96 |
0,61 |
0,62 | |
|
10 |
9,82 |
1,65 |
1,65 |
8 |
7,95 |
0,80 |
0,81 | |
|
11 |
10,76 |
1,99 |
1,99 |
9 |
8,92 |
1,01 |
1,03 | |
|
12 |
11,68 |
2,37 |
2,37 |
10 |
9,90 |
1,24 |
1,28 | |
|
13 |
12,60 |
2,77 |
2,77 |
11 |
10,86 |
1,50 |
1,56 | |
|
14 |
13,50 |
3,21 |
3,21 |
12 |
11,82 |
1,79 |
1,87 | |
|
15 |
14,38 |
3,67 |
3,67 |
13 |
12,77 |
2,09 |
2,21 | |
|
16 |
15,25 |
4,17 |
4,17 |
14 |
13,72 |
2,43 |
2,58 | |
|
17 |
16,10 |
4,69 |
4,69 |
15 |
14,65 |
2,78 |
2,99 | |
|
18 |
16,94 |
5,24 |
5,24 |
16 |
15,58 |
3,16 |
3,43 | |
|
19 |
17,76 |
5,82 |
5,82 |
17 |
16,49 |
3,56 |
3,91 | |
|
Продовження табл. 3.5 | ||||||||
|
Крива |
Абсциса |
Ордината |
Зовнішня частина січної |
Крива |
Абсциса |
Ордината |
Зовнішня частина січної | |
|
18 |
17,40 |
3,98 |
4,42 |
26 |
24,84 |
6,61 |
7,62 | |
|
19 |
18,29 |
4,43 |
4,98 |
27 |
25,71 |
7,11 |
8,29 | |
|
20 |
19,18 |
4,90 |
5,58 |
28 |
26,56 |
7,64 |
9,01 | |
|
21 |
20,05 |
5,39 |
6,23 |
29 |
27,40 |
8,18 |
9,78 | |
|
22 |
20,91 |
5,90 |
6,92 |
R =100 | ||||
|
23 |
21,75 |
6,43 |
7,66 |
2 |
2,00 |
0,02 |
0,02 | |
|
24 |
22,59 |
6,99 |
8,47 |
4 |
4,00 |
0,08 |
0,08 | |
|
25 |
23,40 |
7,56 |
9,32 |
6 |
6,00 |
0,18 |
0,18 | |
|
R = 50 |
8 |
7,99 |
0,32 |
0,32 | ||||
|
1 |
1,00 |
0,01 |
0,01 |
10 |
9,98 |
0,50 |
0,50 | |
|
2 |
2,00 |
0,04 |
0,04 |
12 |
11,97 |
0,72 |
0,72 | |
|
3 |
3,00 |
0,09 |
0,09 |
14 |
13,95 |
0,98 |
0,99 | |
|
4 |
4,00 |
0,16 |
0,16 |
16 |
15,93 |
1,28 |
1,29 | |
|
5 |
4,99 |
0,25 |
0,25 |
18 |
17,90 |
1,62 |
1,64 | |
|
6 |
5,99 |
0,36 |
0,36 |
20 |
19,87 |
1,99 |
2,03 | |
|
7 |
6,98 |
0,49 |
0,49 |
22 |
21,82 |
2,41 |
2,47 | |
|
8 |
7,97 |
0,64 |
0,65 |
24 |
23,77 |
2,87 |
2,95 | |
|
9 |
8,95 |
0,81 |
0,82 |
26 |
25,71 |
3,36 |
3,48 | |
|
10 |
9,93 |
1,00 |
1,02 |
28 |
27,64 |
3,89 |
4,05 | |
|
11 |
10,91 |
1,21 |
1,23 |
30 |
29,55 |
4,47 |
4,68 | |
|
12 |
11,89 |
1,43 |
1,48 |
32 |
31,46 |
5,08 |
5,35 | |
|
13 |
12,85 |
1,68 |
1,74 |
34 |
33,35 |
5,72 |
6,07 | |
|
14 |
13,82 |
1,95 |
2,03 |
36 |
35,23 |
6,41 |
6,85 | |
|
15 |
14,78 |
2,23 |
2,34 |
38 |
37,09 |
7,13 |
7,68 | |
|
16 |
15,73 |
2,54 |
2,67 |
40 |
38,94 |
7,89 |
8,57 | |
|
17 |
16,67 |
2,86 |
3,04 |
42 |
40,78 |
8,69 |
9,52 | |
|
18 |
17,61 |
3,21 |
3,42 |
R = 150 | ||||
|
19 |
18,55 |
3,57 |
3,84 |
5 |
5,00 |
0,08 |
0,08 | |
|
20 |
19,47 |
3,95 |
4,29 |
10 |
9,99 |
0,33 |
0,33 | |
|
21 |
20,39 |
4,35 |
4,76 |
15 |
14,98 |
0,75 |
0,75 | |
|
22 |
21,90 |
4,76 |
5,26 |
20 |
19,94 |
1,33 |
1,34 | |
|
23 |
22,20 |
5,20 |
5,80 |
25 |
24,88 |
2,08 |
2,11 | |
|
24 |
23,09 |
5,65 |
6,37 |
30 |
29,80 |
2,99 |
3,05 | |
|
25 |
23,97 |
6,12 |
6,97 |
35 |
34,68 |
4,06 |
4,18 | |
|
Закінчення табл. 3.5 | ||||||||
|
Крива |
Абсциса |
Ордината |
Зовнішня частина січної |
Крива |
Абсциса |
Ордината |
Зовнішня частина січної | |
|
40 |
39,53 |
5,30 |
5,50 |
15 |
14,99 |
0,45 |
0,45 | |
|
45 |
44,33 |
6,70 |
7,01 |
20 |
19,98 |
0,80 |
0,80 | |
|
50 |
49,08 |
8,26 |
8,74 |
25 |
24,96 |
1,25 |
1,26 | |
|
R = 200 |
30 |
29,93 |
1,80 |
1,81 | ||||
|
5 |
5,00 |
0,06 |
0,06 |
35 |
34,89 |
2,45 |
2,47 | |
|
10 |
10,00 |
0,25 |
0,25 |
40 |
39,83 |
3,19 |
3,23 | |
|
15 |
14,99 |
0,56 |
0,56 |
45 |
44,76 |
4,04 |
4,11 | |
|
20 |
19,97 |
1,00 |
1,00 |
50 |
49,67 |
4,98 |
5,08 | |
|
25 |
24,94 |
1,56 |
1,57 |
55 |
54,56 |
6,03 |
6,17 | |
|
30 |
29,89 |
2,25 |
2,27 |
60 |
59,43 |
7,17 |
7,38 | |
|
35 |
34,82 |
3,05 |
3,10 |
65 |
64,27 |
8,40 |
8,69 | |
|
40 |
39,73 |
3,99 |
4,07 |
R = 300 | ||||
|
45 |
44,62 |
5,04 |
5,17 |
10 |
10,00 |
0,17 |
0,17 | |
|
50 |
49,48 |
6,22 |
6,42 |
20 |
19,99 |
0,67 |
0,67 | |
|
55 |
54,31 |
7,52 |
7,81 |
30 |
29,95 |
1,50 |
1,51 | |
|
60 |
59,10 |
8,93 |
9,35 |
40 |
39,88 |
2,66 |
2,69 | |
|
R = 250 |
50 |
49,77 |
4,16 |
4,22 | ||||
|
5 |
5,00 |
0,05 |
0,05 |
60 |
59,60 |
5,98 |
6,10 | |
|
10 |
10,00 |
0,20 |
0,20 |
70 |
69,37 |
8,13 |
8,36 | |
Примітка. В таблиці числові значення величин наведені в метрах.
Коли крива дуже довга, може статися, що в табл. 3.5 не вистачає даних для її повної розбивки. В цьому випадку по таблиці знаходять величину зовнішньої частини січної для тієї точки кривої, яку вдалося зробити останньою. Значення зовнішньої частини січної відкладають за перпендикуляром до тангенсу в точці початку кривої у зовнішній її бік (рис. 3.6). Через кінець відміряної відстані і останню точку розбитої ділянки кривої візують новий напрямок тангенсу. Отримав новий напрямок тангенсу, продовжують розбивку кривої від останньої точки розбитої ділянки, як від нового початку.
Рис. 3.6. Користування зовнішньою частиною січної для розбивки нового тангенсу