
- •Житомирський державний технологічний університет
- •Передмова
- •Лабораторна робота № 1 Тема: Дослідження геометричної точності токарних верстатів
- •Обладнання робочого місця
- •Зміст перевірок, що виконуються в роботі
- •Послідовність виконання роботи:
- •Лабораторна робота № 2* Тема: Точність позиціювання супорта токарно-револьверного верстата моделі 1341 на жорсткому упорі
- •Порядок виконання роботи
- •Деякі теоретичні вказівки
- •Виконання роботи
- •Встановлення закону зміни випадкових величин за результатами досліду і. Основні поняття та визначення теорії ймовірностей і математичної статистики
- •Іі. Методика побудови емпіричної кривої, обчислення її параметрів та характеристик
- •1. Побудова емпіричної кривої
- •2. Техніка обчислення параметрів емпіричного розподілу
- •А) Значення вибірки, задані однозначними або двозначними величинами.
- •Б) Значення вибірки, задані багатозначними величинами.
- •В) Результати експерименту, задані вибіркою невеликого об’єму.
- •3. Методика визначення поля допуску за емпіричним розподілом
- •4. Розрахунок коефіцієнта відносної асиметрії
- •6. Функції густини теоретичних та емпіричних розподілень
- •1. Підбір теоретичної функції для емпіричного розподілення
- •2. Вирівнювання емпіричного розподілення по гіпотетичних теоретичних
- •7. Порівняння емпіричних і теоретичних функцій розподілення частот за критеріями згоди
- •А) Критерій згоди Пірсона х2
- •Б) Критерій Колмогорова
- •Лабораторна робота № 3 Тема: Визначення зусиль на рукоятках переміщення і затиску органів, люфтів, точності переміщень по лімбах, їх розрахунок
- •Обладнання і вимірювальний інструмент
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 4 Тема: Вплив зусилля затиску на точність обробки
- •Вимірювальний інструмент
- •Порядок проведення досліду
- •Лабораторна робота № 5
- •Схеми установки індикаторів
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6 Тема: Визначення відхилення від прямолінійності переміщення робочого органу у заданій площині.
- •Обладнання і вимірювальний інструмент
- •Лабораторна робота № 7 Тема: Перевірка відповідності чисел обертів шпинделя і робочих подач супорта табличним значенням.
- •Лабораторна робота № 8* Тема: Дослідження точності фіксації револьверної (інструментальної) головки
- •Порядок виконання роботи
- •Додаткові супутні перевірки
- •Лабораторно-практична робота № 9* Тема: Перевірка машин, верстатів і механізмів на відповідність вимогам охорони праці і навколишнього середовища.
- •Підлягають перевірці:
- •Оформлення звіту
- •Лабораторно-практична робота № 10* Тема: Розширення технологічних можливостей та модернізація вузлів верстатів токарної, токарно-револьверної і фрезерної груп
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення роботи
- •Приклад виконання
- •Існуюча конструкція
- •Література
- •Лоєв Володимир Юхимович
- •Для нотаток
Іі. Методика побудови емпіричної кривої, обчислення її параметрів та характеристик
1. Побудова емпіричної кривої
Вимірювання деталей необхідно проводити вимірювальним пристроєм, похибка вимірювання якого складає 0,2 або менше допуску на розмір деталі, що контролюється.
Результати вимірювань слід
записувати в порядку їх отримання у
вигляді відхилень від номінального
значення розміру або у вигляді фактичних
результатів вимірювань. Доцільно всю
зону розсіювань розділити на групи. Для
цього проглядаються дані результатів
вимірювань і записується найбільше і
найменше значення розміру. Зона
розсіювання (R)
рівна різниці між цими величинами.
Найдену зону розсіювання ділять на
інтервали, число
котрих рекомендовано
вибрати в межах від 8 до 15. Як дуже мале
число груп, так і дуже велике спотворює
зовнішній вигляд кривої розсіювання
розмірів. При необхідності число груп,
на які повинна бути розділена зона
розсіювання розміру, може бути зменшена
до 7 або збільшена до 17. (Або
,
деn –
кількість вимірів).
Нижче за приклад наводиться таблиця результатів вимірювання розміру 42,5 мм (висота ступиці корпусу трикулачкового патрона ТС-240) в партії 200 шт. деталей і подальша обробка результатів вимірювань.
В даному прикладі зона розсіювання R = 0.28 мм. Розділимо її на 14 груп з інтервалом h = 0,02 мм і підрахуємо число відхилень розмірів, розміщених в кожному інтервалі. Для цього всі значення в табл. 3 заносяться у вигляді умовних позначень у відповідні інтервали.
Таблиця 3
Таблиця відхилень розміру 42,5 мм
№ |
х |
№ |
х |
№ |
х |
№ |
х |
№ |
х |
№ |
х |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
1 |
-0,026 |
34 |
0,13 |
67 |
-0,004 |
101 |
0,044 |
134 |
-0,062 |
167 |
0,069 |
2 |
0,042 |
35 |
0,045 |
68 |
-0,074 |
102 |
0,055 |
135 |
-0,049 |
168 |
-0,06 |
3 |
-0,021 |
36 |
0,015 |
69 |
-0,021 |
103 |
0,042 |
136 |
-0,075 |
169 |
-0,005 |
4 |
-0,004 |
37 |
-0,053 |
70 |
-0,032 |
104 |
0,073 |
137 |
-0,112 |
170 |
-0,071 |
5 |
-0,052 |
38 |
-0,028 |
71 |
-0,087 |
105 |
-0,005 |
138 |
-0,091 |
171 |
-0,126 |
6 |
-0,121 |
39 |
-0,031 |
72 |
-0,087 |
106 |
-0,016 |
139 |
-0,105 |
172 |
-0,031 |
7 |
-0,008 |
40 |
-0,079 |
73 |
0,079 |
107 |
0,064 |
140 |
0,041 |
173 |
0,052 |
8 |
-0,057 |
41 |
-0,018 |
74 |
0,012 |
108 |
-0,036 |
141 |
-0,006 |
174 |
-0,012 |
9 |
-0,063 |
42 |
-0,014 |
75 |
0,021 |
109 |
-0,042 |
142 |
0,027 |
175 |
-0,076 |
10 |
-0,089 |
43 |
-0,008 |
76 |
-0,038 |
110 |
-0,091 |
143 |
0,071 |
176 |
-0,038 |
11 |
0,019 |
44 |
-0,01 |
77 |
-0,061 |
111 |
-0,089 |
144 |
0,052 |
177 |
-0,019 |
12 |
-0,021 |
45 |
0 |
78 |
-0,052 |
112 |
-0,092 |
145 |
-0,016 |
178 |
-0,053 |
13 |
-0,006 |
46 |
0,031 |
79 |
-0,002 |
113 |
-0,012 |
146 |
0,022 |
179 |
-0,052 |
14 |
-0,013 |
47 |
-0,038 |
80 |
-0,047 |
114 |
-0,036 |
147 |
0,093 |
180 |
-0,065 |
15 |
0,039 |
48 |
-0,052 |
81 |
-0,025 |
115 |
-0,078 |
148 |
-0,019 |
181 |
-0,075 |
16 |
-0,015 |
49 |
-0,091 |
82 |
-0,049 |
116 |
-0,036 |
149 |
0,015 |
182 |
0,06 |
17 |
-0,042 |
50 |
-0,052 |
83 |
-0,067 |
117 |
-142 |
150 |
0,045 |
183 |
0,032 |
18 |
-0,035 |
51 |
-0,059 |
84 |
-0,087 |
118 |
-0,051 |
151 |
0,005 |
184 |
0,016 |
19 |
0,028 |
52 |
-0,025 |
85 |
-0,012 |
119 |
-0,082 |
152 |
0,015 |
185 |
-0,046 |
20 |
0,036 |
53 |
0,023 |
86 |
0,061 |
120 |
-0,042 |
153 |
-0,045 |
186 |
0,126 |
21 |
0,01 |
54 |
0,025 |
87 |
-0,05 |
121 |
-0,055 |
154 |
-0,025 |
187 |
0,042 |
22 |
-0,015 |
55 |
-0,038 |
88 |
0,04 |
122 |
-0,041 |
155 |
-0,015 |
188 |
-0,092 |
23 |
-0,035 |
56 |
-0,045 |
89 |
-0,016 |
123 |
-0,03 |
156 |
0,04 |
189 |
-0,097 |
24 |
-0,025 |
57 |
-0,047 |
90 |
-0,125 |
124 |
-0,056 |
157 |
-0,052 |
190 |
0,085 |
25 |
-0,035 |
58 |
-0,034 |
91 |
-0,057 |
125 |
-0,65 |
158 |
-0,033 |
191 |
0,032 |
26 |
-0,022 |
59 |
-0,072 |
92 |
-0,149 |
126 |
0,076 |
159 |
-0,044 |
192 |
-0,038 |
27 |
-0,047 |
60 |
-0,012 |
93 |
-0,046 |
127 |
0,046 |
160 |
-0,012 |
193 |
-0,035 |
28 |
-0,056 |
61 |
-0,097 |
94 |
-0,071 |
128 |
0,026 |
161 |
-0,039 |
194 |
-0,079 |
29 |
-0,094 |
62 |
0,052 |
95 |
0,039 |
129 |
0,025 |
162 |
0,041 |
195 |
-0,144 |
30 |
0,045 |
63 |
0,006 |
96 |
-0,064 |
130 |
0,003 |
163 |
-0,038 |
196 |
-0,119 |
31 |
-0,068 |
64 |
0,003 |
97 |
0,006 |
131 |
-0,055 |
164 |
-0,072 |
197 |
-0,012 |
32 |
-0,097 |
65 |
-0,004 |
98 |
-0,012 |
132 |
-0,095 |
165 |
-0,122 |
198 |
-0,073 |
33 |
0,025 |
66 |
-0,027 |
99 |
-0,042 |
133 |
-0,038 |
166 |
-0,141 |
199 |
0,039 |
|
|
|
|
100 |
-0,065 |
|
|
|
|
200 |
0,071 |
В табл. 4 наведені границі кожної групи відхилень у вигляді „понад... до...”, середина інтервалів і спосіб підрахунку частот.
Таблиця 4
Номер Інтервалу |
Інтервал |
Середина інтервалу |
Частоти mi |
Частотcті
| ||
понад |
до |
в умовних позначеннях |
в цифрах | |||
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
|
-0,15 -0,13 -0,11 -0,09 -0,07 -0,05 -0,03 -0,01 0,01 0,03 0,05 0,07 0,09 0,11
|
-0,13 -0,11 -0,09 -0,07 -0,05 -0,03 -0,01 0,01 0,03 0,05 0,07 0,09 0,11 0,13
|
-0,14 -0,12 -0,10 -0,08 -0,06 -0,04 -0,02 0 0,02 0,04 0,06 0,08 0,10 0,12
|
|
3 8 11 20 27 36 29 18 17 17 8 4 1 1
|
0,015 0,040 0,055 0,100 0,135 0,180 0,145 0,090 0,085 0,085 0,040 0,020 0,005 0,005
|
В умовних позначеннях повторюваність відмічається наступним чином:
Повторюваність
1 2 3 4 5 6 7 8 9
10 11 ... 20 ... 24
Кожне наступне число виходить з попереднього шляхом додання крапки або відрізка прямої. Цей спосіб підрахунку найбільш зручний.
Для графічного зображення емпіричних розподілів будуються гістограми і полігони розподілу.
Для випадкових величин дискретного типу використовуються звичайні полігони розподілення, для випадкових величин неперервного типу – гістограми.
Полігони розподілів і гістограми можуть бути побудовані як за частотами, так і за частостями. Будувати полігони бажаніше по частостям.
Для побудови полігона по осі абсцис (рис. 6) відкладаються значення випадкової величини, а по осі ординат – величини, пропорційні частостям. Сума ординат дорівнює одиниці.
Для побудови гістограми по осі абсцис відкладають в вибраному мірилі інтервали класів: від – 0,15 до – 13; від – 13 до – 11 і т. д. По осі ординат пропорційно частостям відкладають висоти прямокутників.
Гістограма показує диференційний закон розподілу випадкової величини.