5.2 №2 Геологічний опис району річки Камянки.

В геологічному відношенні даний район представлений відкладами Палеогенової системи: глини, пісків з домішками кремнію та сипкої крейди. Низ самої річки складений докембрійськими породами дрібнозернисті кварцові піски з прошарками граніту та пісковиків, на поверхні зустрічаються породи переважно червоних гранітів та пегматитів приблизно 10м.

Геологічна будова району річки Камянка (Рис.2):

• грунтово-рослинний шар потужністю 20-25 см

• піски докембрійського періоду, з вмістом кварцу потужністю до 20 см

• пісок глинястий з проміжками суглинок та уламками кварцу та кременю потужністю до 40 см

• граніт червоного кольору з підвищеним вмістом кварцу потужністю до 10 м.

Лісова Камянка — річка в Україні, у межах Черняхівського та Житомирського районів Житомирської області. Ліва притока Тетерева басейн Дніпра. Бере початок на захід від села Новопіль. Тече Поліською низовиною на південний схід. Впадає до Тетерева на південь від центральної частини Житомира.

Довжина Лісової Камянки 32 км, площа басейну 602 км2. Долина коритоподібна, завширшки до 4 км, завглибшки до 20 м. Заплава у верхівї заболочена. Річище слабозвивисте, пересічна його ширина до 5 м. Похил річки 1,6 мкм. У пониззі в межах Житомира річище відрегульоване.

Найбільші притокі: Печеренка права, Лісна ліва.

Річка упродовж декількох кілометрів тече в межах міста Житомира. Через це її екологічний стан дуже незадовільний.

5.2 №3 Річка Тетерів в районі паперової фабрики

Точка 1

^{Спостерігаємо слабо-горбистий рельєф, порізаний ярами. На даний момент річка Тетерів знаходиться в своєму руслі, а весною інколи виходить з берегів і утворює пойму. Розріз річки відбувається молодими породами: суглинки, глини та ін. Коли річка виходить з берегів утворюючи пойму та виходячи з неї утворює рельєф у вигляді уступу. На даній місцевості утворюються породи переважно першого протерозою.}

^{Геологічний розріз представлений :}

^{пісками потужністю до 5 м та гранітами потужністю більше 5м.}

Точка 2

^{Спостерігаємо оголення крупнозернистих пегматитів з домішками кварців та жовто-коричневими польвими шпатами. Дане оголення представлене магматичними інтрузивними породами. Колір гранітів переважно сірого кольору.}

^{Мінеральний склад:}

• ^{польовий шпат сірого кольору до 50%}

• ^{кварц до 40%}

• ^{слюда до 5%}

• ^{інші до 5 %.}

Точка 3

^{Дане оголення представлене гранітами, які відносяться до першого протерозою. В деяких місцях присутні гнейси, які належать до другого протерозою. Хімічний склад гранітів та гнейсів майже однаковий.}

^{Геологічний розріз даної точки представлений(Рис.3):}

• ^{грунтово-рослинний шар потужністю 20-60 см}

• ^{середньо-зернисті кварцові піски потужністю до 40 см}

• ^{суглинки та супіски потужністю до 20 см}

• ^{оголений магматичний шар потужністю до 6-7 м}

6. Висновок

^{Місцем проходження практики були райони м.Житомира, де основним завданням було вдосконалити навики по вивчених предметах та застосувати їх на практиці, тому на геологічний практиці ми дізналися багато нового та цікавого; здобули навики по обраній професії.}

^{В надрах Житомирської області залягають різноманітні корисні копалини переважна більшість яких віднесена до українського кристалічного щита. З погляду видової різноманітності мінеральну базу області варто характеризувати переважно як паливно-будівельну. З неї відокремлюють три групи корисних копалин: паливно-енергетична буре вугілля, торф, будівельна – граніти, кварцити, тугоплавні глини, каолін, метало-рудна – ільменіт. Ряд корисних копалин використовується в будівельній індустрії. Більш розвідані паливно-енергетичні ресурси, будівельні і металеві корисні копалини.}

^{Найширше в групі будівельних корисних копалин представлені граніти.}