3. Четвертинні відклади.

На території України поширені гірські породи різних періодів: від найдавніших (архейських) до сучасних (четвертинних).

Четвертинна (антропогенова) система істотно відрізняється від інших систем фанерозою і її вивчення виділилося в окрему наукову дисципліну – четвертинну геологію. Її відокремлення обумовлене своєрідністю використовуваних методичних прийомів дослідження і специфікою комплексу проблем, що вирішуються. Четвертинний період - останній і відносно короткий (1,8 млн.р.) відрізок геологічної історії, упродовж якого рельєф Землі, площі і контури її морів і суші практично не відрізнялися від сучасних. Морські відклади переважають у складі четвертинної системи. Проте їх вивчення пов'язане з великими складнощами. Тому основним об'єктом четвертинної геології залишаються відклади, розвинені в межах суші, де панують континентальні відклади. Континентальні четвертинні відклади поширені на поверхні суші практично всюди, утворюючи суцільний зімкнутий покрив або локалізуючись переважно в депресіях рельєфу.

Четвертинні відклади утворюються під дією недавніх і сучасних природних процесів. Це й діяльність річок (алювіальні відклади), процеси вивітрювання (елювій - пухкі відклади, що залягають там, де утворилися; делювій - продукти вивітрювання, знесені зі схилів водами й відкладами; пролювій - відклади, утворені діяльністю тимчасових водотоків), діяльність вітру (еолові відклади), льодовиків та їх танення. Тому розрізняють морські, льодовикові, еолові, річкові та інші відклади.

Вони вкривають більш давні породи і відслонюються (оголюються) в кар'єрах, долинах річок, балках та ярах. Четвертинні відклади неоднакові за походженням і віком. Вони відіграють важливу роль у ґрунтотворенні, формуванні особливостей фізико-географічних регіонів і ландшафтів, як ресурси будівельних матеріалів.

Генетична класифікація четвертинних відкладів (Під генетичним типом відкладів розуміють відклади, що виникли в результаті дії якогось зовнішнього фізико-геологічного процесу. Генетичні типи відкладів розрізняються між собою не лише за літологічним складом, що всередині кожного типу може сильно коливатись, а й здебільшого за формами поверхні і формам залягання):

1. Елювіальний ряд:

• Елювій;

• Грунт;

2. Фітогенний ряд:

• Торф’яники;

3. Колювіальний ряд:

• Колювій;

• Соліфлюкційний тип;

• Делювій;

4. Аквальний ряд:

• Алювій;

• Пролювій;

• Лімнічний тип;

5. Субтеральний ряд:

• Печерні відклади;

• Фонтанальні відклади;

6.Гляціальний ряд:

• Гляціальні;

• Флювіогляціальні;

• Лімногляціалні;

7. Еоловий ряд:

• Еолові відклади;

8. Субарерально-морський ряд:

• Дельтові відклади; -Естуарні;

• Лагунні;

• Припливно-відпливі;

• Гляціально-морські;

9. Морський ряд:

• Гідрогенні відклади;

• Гравітаційні;

• Айсбергові;

• Біогенні;

• Хемогенні;

• Гідротермальні;

• Підводно-елювіальні;

10. Вулканогенний ряд:

• Екструзивні відклади;

• Ефузивні;

• Грязевулканічні;

• Лахарові;

11. Техногенний ряд:

• Техногенні відклади.