4.3.Остаточне збагачення

Кінцеве збагачення здійснюється на двох довідних фабриках, на котрі “чорновий” концентрат доставляється автотранспортом. Продукцією довідних фабрик є товарний ільменітовий концентрат з вмістом ільменіту більш 94,5%.

Процес збагачення на цих фабриках містить у собі такі етапи:

1. Мокра магнітна сепарація - оскільки ільменіт на відміну від кварцу має магнітні властивості то у процесі мокрої магнітної сепарації здійснюється збагачення більшої частини чорнового ільменітового концентрату до вмісту ільменіту більш 94,5% (готова продукція). Сепарація проводиться на валкових електромагнітних сепараторах типу ЕВМ.

2. Суха сепарація - магнітна сепарація в мокрому режимі не достатньо ефективна і не дозволяє досягти максимального видобутку ільменіту в кінцевий продукт, для збільшеня видобутку ільменіту з відходів мокрої магнітної сепарації застосовується суха магнітна сепарація, яка проводиться на валкових електромагнітних сепараторах типу 2ЭВС-36/100. Кінцевим продуктом є готовий ільменітовий концентрат з вмістом ільменіту не менше 94,5%.

Крім перерахованих вище головних операцій у технологічній схемі збагачення застосовуються допоміжні операції: звезводнення і сушіння. Вони здійснюються за допомогою конусів , що збезводнюють, вакуум-фільтрів і барабанних печей.

4.4. Оцінка якості продукції

Кінцева продукция- ільменітовий концентрат- являє собою суху (вологість 1- 1,5%), сипучу масу зерен ільменіту, що відвантажується насипом у залізничні вагони для транспортування споживачу.

У процесі випуску продукції, а також у процесі відвантаження автоматичними пробовідбірниками здійснюється добір проб ільменітового концентрату, що надходять у центральну лабораторію комбінату. У лабораторії здійснюється контроль хімічного і мінералогічного складу концентрату. Виконується контроль як вмісту головного компоненту (ільменіт, TiO2), так і вмісту хімічних домішок, що впливають на подальшу переробку ільменітового концентрату в хімічному або металургійному виробництві.

5. Опис маршрутів проходження геологічної практики

5.1 №1 Річка Тетерів біля монументу Слави

Оголення масиву гірських порід представлений четвертинними та докембрійськими відкладами. Породи четвертинного періоду відносяться до Кайнозойської системи та представлені порівняно молодими породами віком 1-2 мільйони років, які утворилися внаслідок діяльності льодовиків. Четвертинні відклади представлені глинистими породами, в основному суглинки та каоліном, а також різнозернистими кварцовими пісками з уламками кременю

Геологічний вік гранітів району річки Тетерів приблизно 150 млн. років і за стратиграфічно-літологічними ознаками вони належать до пізнього протерозою докембрійського періоду, граніти являють собою інтрузивну магматичну породу кислого складу, яка утворилась глибоко в надрах землі завдяки діяльності магми.

Мінеральний склад даного граніту складається з :

- польового шпату рожевого та червоного кольору до 65%

- кварцу здебільшого димчастого до 30%

- біотину, рогової обманки та ін. мінералів до 5%.

Геологічний розріз оголення даного масиву гірських порід представлений наступними породами (Рис.1) :

• грунтово-рослинний шар потужністю до 25 см

• глинистими породами потужністю до 40 см

• жорства потужністю до 50 см

• вивітрений сильно тріщинуватий граніт потужністю до 1,5 м

• граніт тріщинуватий середньозернистий рожево-червоний потужністю до 30м.

Скеля Голова Чацького розташована в Житомирі, на лівому березі р. Тетерів. Є символом міста, це – пам’ятка природи, що утворилася в результаті вивітрювання гранітних порід. Вона існує значно більше років, навіть тисячоліть, аніж саме місто Житомир

Скеля із сірого граніту має ширину 120 м і висоту 30 м над рівнем водоймища. Верхній виступ нагадує голову людини — Тадеуша Чацького — польського

просвітителя і суспільного діяча. Це єдине, що зараз нагадує про Чацького. Скелю добре видно вдалині, вона являє собою досить складний бюст чоловіка з чіткими рисами і великим носом.

Є безліч легенд, що пояснюють походження скелі і її назву. Найвідоміша з них повязана з прізвищем відважного воїна, що, обороняв колись місто від ординців, затяг за собою з верхівки гранітної брили в безодню сотні ворогів. Вірний кінь Чацького востаннє стукнув копитом об камені так, що від них відколовся шматок, і маківка скелі уподібнилася голові воїна, стала вічним памятником. Іншу записав і ввів потім у свою повість Ніч на Тетереві Д. Айзман. Отже, у деякого бідняка Чацького була дочка-красуня, яку вирішив викрасти місцевий вельможа. Батько спробував захистити дочку, і між ним і вельможею почався двобій. Слуги вельможі, що підбігли, схопили Чацького і скинули в ріку з високого обриву. Тіла Чацького так і не знайшли; але скеля за ніч перетворилася: її верхівка прийняла форму голови загиблого Чацького.

Скеля Чотири Брати розташована на правому березі, ширина до 150 м і висота більше 10 м над урізом води водосховища.

Скелі складені сірими дрібно-середньозернистими масивними біотитовими гранітами житомирського комплексу палеопротерозойського віку біля 2000млн. років. Внаслідок тривалого геологічного розвитку, тектонічних процесів та вивітрювання виходи докембрійських порід набули високоестетичної „монументально-архітектурної” форми.