Зміст

Вступ……………………………………………………………………………3

Розділ 1. Економіка підприємств

1. Економічна характеристика досліджуваного підприємства…………...5

2. Загальний стан розвитку підприємства………………………………….14

1.3 Ефективність використання трудових ресурсів в господарстві………..17

Розділ 2. Фінанси

2.1 Баланс та економічна оцінка діяльності………………………….19

2.2 Аналіз основних фінансових показників підприємства…………...22

2.3 Відносини з комерційним банком…………………………………...28

Розділ 3. Економіка праці

1. Організація робочих місць………………………………………………33

2. Умови праці……………………………………………………………….35

3.3 Організація нормування праці…………………………………………...38

3.4 Режими праці і відпочинку на підприємстві……………………………41

3.5 Організація матеріального стимулювання……………………………...42

Розділ 4. Основи менеджменту

1. Організаційна структура управління СТОВ «Радичі»…………………47

2. Функції та методи управління в менеджменті…………………………51

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Лісове господарство — галузь матеріального виробництва, що вивчає, веде облік і відтворення, охорону і захист лісів, а також регулювання їх використання в цілях задоволення потреб в лісових ресурсах.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства

Лісове господарство ведеться в згідно з сучасним законодавством України, зокрема з Лісовим кодексом України. Державна лісова політика України спрямована на раціональне використання, збереження та відновлення лісових ресурсів. Основна мета лісової політики полягає у підтримці сталого лісоуправління, суміщенні методів лісокористування з екологічними вимогами, збільшенні площі земель, вкритих лісовою рослинністю, шляхом лісорозведення на еродованих, низькопродуктивних землях; інтенсифікації лісокористування, покращенні економічних умов, створенні мережі заповідних територій, впровадженні системи моніторингу природних ресурсів та довкілля; розробці методів зменшення радіоактивного забруднення лісів.

ДП «Коростенський лісгосп АПК» - підприємство є юридичною особою за законодавством України. Метою заснування підприємства є здійснення політики щодо розвитку лісового та мисливського господарства, охорона і захист лісів та інше.

Головна мета проходження виробничої практики - це закріплення та поглиблення теоретичних знань з економічної та фінансової діяльності підприємства шляхом ознайомлення з діючими нормативними документами з бухгалтерського та податкового обліку та звітності.

Головне завдання практики - ознайомлення з організацією фінансової роботи на підприємстві, проводити розрахунки з обґрунтування джерел формування майна підприємства, його грошовими фондами та фінансовими ресурсами, охарактеризувати ефективність використання трудових ресурсів на підприємстві, аналізувати його фінансову діяльність з відповідною економічною оцінкою, дослідити організаційну структуру управління підприємством, координації менеджменту.

Найголовнішим на сьогодні є: створення передумов для економічного зростання, зокрема посилення інноваційного спрямування аграрної політики; визначення пріоритетів структурної перебудови; технологічного і технічного забезпечення, вирішення питань земельних відносин; стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу; розвиток інформаційної сфери як основи ефективності інноваційної політики; здійснення адміністративної реформи та підготовка кадрів.

Розділ 3. Економіка праці

3.1 Організація робочих місць

Використання робочої сили на підприємстві значною мірою залежить від організації праці, яка має забезпечувати раціональне поєднання всіх складових виробництва для досягнення найефективнішого використання землі, засобів виробництва, трудових ресурсів з урахуванням новітніх досягнень науки, кращого досвіду, прогресивних технологій, раціональних методів застосування нових технічних засобів. Організація праці здійснюється відповідно до об'єктивних економічних законів. Вона є економічною категорією, що виражає певну взаємодію елементів виробництва, зумовленої єдністю мети, часу, місця.

Під організацією праці розуміють систему заходів щодо раціонального використання робочої сили, в тому числі відповідну розстановку людей у процесі виробництва, розподіл і кооперацію, методи нормування, форми і мотивацію праці, організацію робочих місць. їх обслуговування і необхідні умови праці. Головне завдання організації праці - систематично поліпшувати використання живої праці, що передбачає:

• розроблення і впровадження раціональних форм розподілу і кооперації праці, організацію виробничих підрозділів, трудових колективів;

• удосконалення організації трудових процесів, робочих місць, методів і прийомів праці;

• удосконалення нормування праці;

• застосування найбільш ефективних систем матеріального стимулювання праці;

• підготовку кадрів і систематичне підвищення їх кваліфікації;

• зміцнення їх трудової дисципліни та сприяння піднесенню творчої активності працівників;

• поліпшення санітарно-гігієнічних, психофізіологічних і естетичних умов праці;

• забезпечення раціональних режимів праці і відпочинку.

Розроблені заходи раціональної організації мають відзначатись науковістю, комплексністю, оптимальністю, економічною ефективністю та гуманністю.

На момент проходження практики на СТОВ «Радичі» було зареєстровано 50 чоловік працюючих, з них 23 спеціалісти. Вікова структура підприємства така: 10 чоловік віком до 30 років, 4 пенсіонери, решта - віком 30-50 років. Структура свідчить про низьку зацікавленість молоді залишатися в селі і працювати в сільському господарстві - одна з гострих проблем сьогодення.

В СТОВ «Радичі» працює 17 жінок. На підприємстві працюють: 11 доярок, 4 працівника бухгалтерії, 2 телятниця, 1 свинарниця, 2 свинарі, 10 трактористів, 4 водіїв, 2 електрогазозварювальники, 2 сторожів, 3 пастухів, 3 слюсарі.

Підприємство повністю забезпечене запчастинами і технікою для обробітку землі, наймають тільки сезонно, лише для оранки і жнив, в разі неможливості виконати ці операції в зазначені строки.

Коефіцієнт ручної праці на підприємстві не великий, практично все механізовано, деякі операції виконуються вручну. Хоча залишається одна з важливих і трудоємних операцій, яку можна було б механізувати - це роздача як грубих так і концентрованих кормів.

3.2 Умови праці

Умови праці - сукупність взаємопов'язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров'я і працездатність людини.

Відповідно до рекомендацій МОП, визначають такі основні фактори виробничого середовища, які впливають на працездатність людини в процесі виробництва:

• фізичне зусилля;

• нервове напруження;

• робоче положення;

• монотонність роботи;

• температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні;

• забруднення повітря (вміст шкідливих речовин);

• виробничий шум;

• вібрація;

• освітленість у робочій зоні;

• настрій, стан здоров'я, ставлення до праці, фізичні і психологічні межі.

Систематичне покращення умов праці — одна з головних задач його наукової організації. Якими б не були різноманітними види корисної праці, виробничої діяльності, з фізіологічної точки зору - це функції людського організму, і кожна така функція представляє собою затрати людського мозку, органів чуття, сили і так далі. Але для того щоб затрати були найбільш продуктивними, щоб зберегти здоров'я та довгу працездатність, забезпечити розвиток особистості, необхідно створити певні умови.

Під умовами праці розуміють сукупність факторів виробничих умов, які впливають на працездатність та здоров'я людини в процесі праці.

Людина відчуває дію різноманітних виробничих факторів, які організовують умови праці.

Розрізняють такі групи факторів:

• психофізіологічні.

• санітарно-гігієнічні.

• естетичні.

• соціально-психологічні.

До числа факторів, які визначають умови праці на виробництві, відноситься також режим праці та відпочинку (забезпечення високої працездатності за рахунок зменшення втоми).

В СТОВ «Радичі» як і в багатьох сільськогосподарських підприємствах нараховується доплата за добросовісне виконання роботи, дисципліну, не порушення правил. В основному такі доплати нараховуються в господарстві трактористам ( за якісну оранку, сівбу і інші польові роботи).

Робітникам господарства щорічно видається спеціальний одяг, вони забезпечуються засобами індивідуального захисту.

Список професій, яким видається спеціальний одяг та взуття:

• доярки: халати - білий і чорний по одному на 6 місяців, чоботи гумові 1 пара на рік;

• свинарі: халат чорний один на 6 місяців;

• трактористи: костюм х/б на рік, чоботи гумові на рік, спеціальні рукавички по потребі;

• слюсарі: костюм х/б на рік, чоботи гумові на рік, спеціальні рукавички по потребі;

• газоелектрозварювальники: чоботи кирзові одна пара на рік, костюм вогнетривкий один на рік, спеціальні рукавички на 2 місяці;

• працівники з отрутохімікатами: спеціальні рукавиці, захисні засоби, респіратори, протигази.

Крім цього газоелектрозварювальники і працівники з отрутохімікатами отримують додатково по 0,5 л молока за день роботи.

В господарстві обладнано кабінет по охороні праці, в якому і проводиться вступний інструктаж. Кабінет обладнаний плакатами, схемами і всією наглядною агітацією, потрібною для проведення інструктажів.

Первинний, повторний, позаплановий і поточний інструктажі проводяться керівниками виробничих підрозділів. Проведення їх фіксується у спеціальних документах (про прийняття на роботу, журналах, нарядах-допусках). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, інструктуються щоквартально. Інколи інструктажі носять формальний характер, що знижує їх ефективність і призводить до травм, аварій, пожеж.

Основним завданням охорони праці в господарстві є створення і постійне підтримання на виробництві здорових і безпечних умов праці. Це досягається шляхом проведення навчань працюючих з охорони праці, створення безпечних умов експлуатації виробничого обладнання, технічних засобів, будівель і споруд та виробничих процесів, нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці, забезпечення засобами індивідуального захисту, організації лікувально-профілактичного та санітарно-побутового обслуговування, професійного вибору по окремих спеціальностях.