X. Інфекції, які супроводжуються загальноінфекційним і гепатолієнальним синдромами, ураженням лімфовузлів та інколи висипом на шкірі.

Інфекції

Специфічні симптоми

Заходи

1.

Токсоплазмоз

Субфебрилітет тривалий, м’язеві болі, часом міокардит, зниження зору.

Кров: лейкопенія, еозинофілія, лімфоцитоз.

Епіданамнез. Зооноз: контакт із котами, собаками, споживання сирого чи напівсирого м’яса.

Діагностика: кров на ІФА на антитоксоплазмозні антитіла. “Парні сироватки” з інтервалом 2-3 тижні – наростання титру більше ніж у 2 рази.

Дивись також XVIII.2.

Госпіталізація.

Коплексна хіміотерапія:

хлорідин 0,025 2 рази, бісептол 480 2 рази – 3 курси по 7-10 днів із такими ж інтервалами між ними.

2.

Туляремія

Гарячка 39-40⁰С. На місці проникнення збудника на шкірі утворюється виразка із нагноєнням. Утворення бубонів – регіональні лімфовузли розміром як грецький горіх або куряче яйце, помірно болючі, не спаяні, шкіра не змінена. Іноді вузли нагноюються, прориваються, утворюються нориці, які рубцюються. Кон’юнктивіт, склерит, висип на шкірі розеольозний і папульозний за типом “комірця”, “рукавичок”, “шкарпеток”.

Епіданамнез. Зооноз: польові роботи, заготівля сіна, догляд за худобою, контакт із гризунами, укуси комарів, мух, кліщів.

Кров: лейкопенія із зрушенням уліво, прискорена ШОЕ. У разі нагноєння – лейкоцитоз.

Діагностика: кров на РА, РНГА із туляремійним діагностикумом у “парних сироватках”. Позитивні результати з 2-3-го тижня хвороби. Діагностичний титр 1:100, або наростання титру антитіл у 4 рази.

Госпіталізація.

Стрептоміцин 1-2 гр на добу до 5-7 дня нормальної температури тіла.

В осередках: щеплення живою туляремійною вакциною.

3.

Чума

Гарячка 39-40⁰С і вище. На місці проникнення збудника на шкірі утворюється болюча виразка з чорним струпом. Утворюються бубони – регіональні лімфовузли ( підпахвинні, пахові збільшуються одним спаяним конгломератом до 6-8 см, періаденіт, гіперемія шкіри, різка болючість. Facies pestica, вираз страху на обличчі, хитка хода, збудження, марення. Геморагічні висипання на шкірі.

Епіданамнез. Зооноз: перебування на Кавказі, Алтаї, у Прикаспії, Середній Азії, в морських подорожах, портових містах, в осередках інфекції.

Кров: нейтрофільний лейкоз, зрушення вліво, прискорена ШОЕ.

Діагностика: матеріал ( пунктат бубона, харкотиння, випорожнення ) в подвійному біксі в лабораторію особливо небезпечних інфекцій – на посіви. Еспресметод флюорисціюючих антитіл. Кров на РНГА із чумним діагностикумом.

Негайна госпіталізація в чумний госпіталь, всі протиепідемічні заходи, як при особливонебезпечних інфекціях.

Стрептоміцин 0,5-1,0 гр  3-4 рази на добу дом’язово до 5-го дня нормальної температури тіла.

Виписка після триразового бактеріологічного контролю харкотиння і випорожнень.

Контактні: госпіталізація, ізоляція, карантин на 6 днів. Доксициклін 0,1  2 рази всередину, або стрептоміцин 0,5 2 рази дом’язово – 5 днів.

СНІД

Дивись ІХ.3.

Дивись ІХ.3.

Інфекції

Специфічні симптоми

Заходи

1.

Геморагічна гарячка з нирковим синдромом

Сильний озноб, гарячка 39-40⁰С, різкий головний біль, біль у попереку. На 3-5-й день у надключичних пахвових ямках петехіальні висипання, групуються як зірочки чи смужки, згодом виникають кровотечі: носові, кишкові, легеневі. З 4-го дня анурія, масивна протеїнурія. Кров: анемія, нейтрофільний лейкоцитоз, тромбоцитопенія, прискорена ШОЕ. Різке збільшення в сироватці крові сечовини, креатиніну,

Сеча: масивна протеїнурія до 40 г/л і вище, гематурія, циліндрурія.

Зооноз: літньо-осінні польові роботи, контакт із мишами полівками.

Діагностика: кров на РЗК, РН, ІФА у “парних сироватках”. Застосовують інтрацеребральне зараження білих мишей.

Госпіталізація усіх хворих.

Знесолений альбумін – 100 –200 мл довенно,

5% глюкоза – 400 мл довенно, розчин натрію хлориду 0,9% - 400мл, розчин діклофенаку натрію - 3,0 мл дом’язово, р-н етамзилату натрію 12,5% -2 мл тричі довенно,

Тромбоцитарна маса.

преднізолон 90-120 мг,

контрикал 20 тис Од довенно.

Кордіамін, мезатон, строфантин, лазикс.

Профілактика: дератизація

3.

Кримська геморагічна гарячка

Озноб, гарячка 39-40⁰С, на 2-4-й день петехіальний висип на тулубі і животі, кровотечі носові, легеневі, кишкові, маткові, олігоурія, менінгеальні симптоми. Епіданамнез. Зооноз: укуси кліщів навесні та в липні-серпні на території Криму, Херсонщини, Одещини, а також при перебуванні в Середній Азії, Африці.

Кров: анемія, лейкопенія, лімфоцитоз, тромбоцитопенія, прискорена ШОЕ.

Сеча: помірна протеїнурія, мікрогематурія, циліндрурія.

Діагностика як геморагічної гарячки з нирковим синдромом ( ХІ.1).

Госпіталізація.

Лікування як геморагічної гарячки з нирковим синдромом ( ХІ.1).

Імунна сироватка реконвалесцентів – 60-100 мл.

Гіперімунний імуноглобулін.

Профілактика: заходи на знищення кліщів, індивідуальний захист від їхніх укусів.

Укущеним – специфічний імуноглобулін 5-7,5 мл дом’язово дорослим і 2,5-3,5 - дітям.

Щепленя в ендемічних зонах.

4.

Омська гемора-гічна гарячка

Клініка нагадує кримську геморагічну гарячку, але часто уражаються органи дихання ( бронхіт, вогнищева пневмонія)

Епіданамнез. Зооноз: укус кліща, контакт із ондатрами у літньо-осінні місяці.

Діагностика як геморагічної гарячки з нирковим синдромом ( ХІ.1).

Госпіталізація. Лікування як при геморагічній гарячці з нирковим синдромом ( ХІ.1).

Профілактика як при кримській геморагічній гарячці ( ХІ.3). В ендемічних зонах щеплення вакциною від кліщового енцефаліту.

Лепто-спіроз

Дивись VIII. 4.

Дивись VIII. 4.