Інтенсивна терапія.

Фактори ризику розвитку критичних станів і несприятливого наслідку хвороби:

Критичні стани:

• Пізня госпіталізація хворого;

• Тяжкий, затяжний перебіг або рецидив хвороби ;

• Мікст-інфекції;

• Супутні хронічні захворювання;

• Зниження резистентності організму ( дефіцит маси тіла, гіповітаміноз, стресові ситуації);

• Імунодефіцитні стани;

• Хвороби із ризиком раптового розвитку критичних станів (менінгококова інфекція, ботулізм, дифтерія тощо )

• Інфекційно-токсичний шок;

• Інфекційно-токсична енцефалопатія;

• Церебральна гіпертензія;

• Дегідратаційний синдром;

• Гостра дихальна недостатність;

• Анафілактичний шок;

• Гостра серцева недостатність;

• Хірургічні ускладнення.

Хвороби

Симптоми

Невідкладна допомога

Інфекційно-токсичний шок

Менінгококова інфекція, лептоспіроз, гостра дизентерія, сальмонельоз ( генералізовані форми), черевний тиф, грип, гемо-рагічна гарячка з нирковим синдромом.

Озноб, гіпертермія, яка змінюється гіпотермією; блідість, вологість, мармуровість шкіри; тахікардія, артеріальна гіпотензія, олігоанурія, сопор, можливі геморагічні прояви, нудота , блювання.

На догоспітальному етапі (сільська чи міська дільниця ) - виклик швидкої допомоги. Увести довенно 60-90 мг преднізолону, мезатону 1% - 0,5 мл ( або кордіаміну 2,0), гепарину 5000 ОД, левоміцетину сукцинату 1,0 дом’язово.

Госпітальний етап:

1. Етіотропна терапія відповідно до нозологічної форми інфекції (парантерально).

2. 400 мл лактасолі або квартасолі, 400 мл реополіглюкіну 120 крапель/хв, 5% розчину глюкози 400,0 із 5 ОД інсуліну та з розчином корглікону 0,06 % 1 мл внутрішньовенно по 90-120 крапель/хв. Фуросемід 2,0 довенно.

3. Преднізолон – до 300 мг довенно через гумову стінку системи.

4. Гепарин – 5000 Од довенно щочотири години під контролем часу згортання крові (  15 хв ).

5. Дофамін 200 мг розводять у 400 мд 5% глюкози і довеннокраплинно 2-10 крапель за хвилину.

Інфекційно-токсична енцефалопатія

Менінгококова інфекція, менінгіти, менінгоенцефаліти, грип, висипний тиф, церебральна форма малярії, Енцефалопатія печінкова при вірусних гепатитах В і Д, лептоспірозі

Біль голови, психо-моторне збудження; зміна свідомості (неадекватна поведінка, психічні розлади); пригнічення свідомості (гіперсомнія – сопор – кома); можливі судоми, вогнищеві неврологічні симптоми.

На догоспітальному етапі (сільська чи міська дільниця ) - виклик швидкої допомоги. Увести довенно 60-90 мг преднізолону ( при менінгококовій інфекції: ще гепарин 5000 ОД і левоміцетин сукцинат 1,0 гр дом’язово).

Госпітальний етап:

1. Постійна інгаляція зволоженого кисню.

2. 60-90 мг преднізолону довенно або до-м’язово.

3. 400 мл гемодезу, 400 мл 5% розчину глюкози довенно краплинно, 2 мл 1% розчину фуросеміду ( лазиксу) до-венно.

4. При гіпертермії 4 мл 50 % розчину анальгіну дом’язово, регіонарна гіпотермія.

5. При коматозному стані – забезпечення повітропрохідності дихальних шляхів ( ревізія й очистка порожнини рота, уведення повітропроводів, за необхідності – інтубація).

6. При психомоторному збудженні – 20 % розчин натрію оксибутирату довенно повільно або нейролептична суміш ( 2 мл 2,5 % розчину аміназину, 1 мл 1 % розчину дімедролу, 1 мл 1 % розчину промедолу ) дом’язово.

Церебральна гіпертензія

Менінгококовий або інший гнійний менінгіт, менінгоенцефаліти, церебральна форма малярії, грип.

Наростаючий біль голови, загальна гіпертензія, менінгеальні симптоми; можливі порушення свідомості, психомоторне збудження, судоми, блювання.

На догоспітальному етапі (сільська чи міська дільниця ) - виклик швидкої допомоги. Увести довенно 60-90 мг преднізолону, При менінгококовій інфекції - левоміцетину сукцинат 1,0 гр дом’язово.

Госпітальний етап:

1. Етіотропна терапія відповідно до ймовірної нозологічної форми інфекції ( парентерально).

2. 4 мл 1% розчину фуросеміду ( лазиксу) дом’язово; при загрозі вклинення головного мозку – 20 % розчину манітолу 300 мл внутрішньовенно (120 крапель/хв).

3. 60 мг преднізолону, 400 мл 0,9 % розчину натрію хлориду довенно краплинно.

4. Інгаляція зволоженого кисню.

5. При психомоторному збудженні – 10 мл 20 % розчину натрію оксибутирату довенно повільно або 4 мл 2,5% сібазону дом’язово.

Дегідратаційний шок

Холера, сальмонельоз, гострі гастроентерити, ентерити нез’ясованої етіології.

Діарея, блювання; спрага сухість слизових оболонок, зниження тургору шкіри; акроціаноз, артеріальна гіпотензія, частий м’який пульс, олігоанурія, судоми.

На догоспітальному етапі (сільська чи міська дільниця ) - виклик швидкої допомоги. Пероральна регідратація - пиття регідрону, ораліту, трисолю по 100,0 мл кожні 5 хв - до 2-3 літрів рідини. У польових умовах можна приготувати стандартний глюкозосольовий розчин для пиття ( на 1 літру води по 1-й чайній ложці кухонної солі і питтєвої соди, 1ст.л. цукру або меду ).

Госпітальний етап:

Первинна регідратація в об’ємі 10% маси тіла ( за 3 години): квартасіль, трисіль, ацесіль, лактасіль, хлосіль - довенно 100- 120 мл/хв перші 2 літри, потім – по 50-70 мл/хв до 3-7 літрів.

Гостра дихальна недостатність

Ботулізм, менінгоенцефаліти, поліомієліт, дифтерія (спражній круп), кір, грип та інші гострі респіраторні інфекції (несправжній круп).

Задишка, участь, в диханні допоміжних м’язів, тахікардія, ціаноз, збудження, втрата свідомості.

При крупі (ларингостенозі): грубий гавкаючий кашель, охриплість голосу, шумне стенотичне дихання, тахіпное, збудження.

У разі асфіксії - загальмованість, брадипноє, брадикардія, аритмія.

На догоспітальному етапі (сільська чи міська дільниця ) - виклик швидкої допомоги. Туалет ротової порожнини і звільнення дихальних шляхів від слизу, блювотних мас. Уведення довенно еуфіліну 2,4% - 5,0 мл, преднізолону 60 мг. Штучне апаратне дихання при паралічі дихальних м’язів, при асфіксії - негайна трахеостомія.

Госпітальний етап:

1. Туалет порожнини рота і глотки. Інгаляція кисню через носоглоткові катетери.

2. Уведення S – подібних повітроводів, інтубація, трахеостмія при крупі.

3. 90 мл преднізолону довенно.

4. Прозерін 0,05% -1,0 двічі на день - при ботулізмі.

5. 1 мл 0,05 % розчину строфантину або 1 мл 0,06% розчину корглікону в 20 мл 20 % розчину глюкози довенно; 4 мл 1 % розчину лазиксу довенно; при психомоторному збуджені – 10 мл 20 % розчину натрію оксибутирату довенно.