акушерство / Метод для студ 16

5

МЕТОДИЧНІ вказівки

до практичного заняття

Тема: патологія періоду новонародженості. Асфіксія новонародженого. Методи інтенсивної терапії та реанімації новонародженого. Токсико-септичні захворювання новонароджених (2 години)

I. Актуальність теми: Асфіксія новонароджених є одним з найбільш поширених захворювань серед дітей неонатального періоду. Рівень захворюваності на дану патологію за останні 10 років зріс майже вдвічі. Основним напрямком лікування новонароджених дітей з розладами дихання є адекватна респіраторна терапія із застосуванням сучасних методик СРАР-терапії, ШВЛ, у тому числі високочастотної ШВЛ та неінвазивної вентиляції легень новонароджених.

Геморагічна хвороба новонароджених зустрічається у 0,25-0,5% дітей. У новонароджених система гемостазу має ряд особливостей. Профілактичні заходи та лікування допоможуть запобігти ускладнень, які несуть загрозу для життя новонародженого. Бактеріальні інфекції (БІ) – одна з провідних причин неонатальної та дитячої захворюваності, смертності та інвалідності. Вони зумовлюють невиношування вагітності, передчасні пологи, мертвонародження, вроджені вади розвитку ЦНС, серцево-судинної системи, системи травлення дитини. Немовля може народжуватися з неспецифічними клінічними проявами інфекції, що в разі відсутності етіологічної діагностики значно ускладнює лікування та визначає несприятливий прогноз для подальшого здоров’я та розвитку дитини.

II. Навчальні цілі заняття:

А. Знати (a=II):

• причини та патогенез асфіксії новонародженого;

• методи оцінки ступеню асфіксії новонародженого;

• алгоритм надання реанімаційних заходів та інтенсивної терапії новонароджених дітей з асфіксією;

• основні методики респіраторної терапії новонароджених;

• покази до проведення та режими ШВЛ;

• етіологію, патогенез постасфіктичного синдрому;

• основні клінічні прояви постасфіктичного синдрому;

• принципи раціонального лікування з урахуванням форми хвороби;

• організації диспансерного спостереження за перехворілими;

• етіологію та патогенез геморагічної хвороби новонароджених (ГрХН);

• клінічні прояви геморагічної хвороби;

• методи діагностики та проведення диференціальної діагностики геморагічної хвороби новонароджених;

• принципи раціонального лікування геморагічної хвороби новонароджених;

• етіологію, патогенез, фази розвитку та клінічні прояви ДВЗ-синдрому у новонароджених;

• основні напрямки профілактики та лікування ДВЗ-синдрому у новонароджених;

• фактори перинатального ризику та провідні збудники бактеріальних інфекцій;

• клінічні прояви бактеріальних інфекцій(БІ);

• методи специфічної діагностики, диференційної діагностики, сучасні принципи етіотропної терапії БІ.

В. Оволодіти навичками (a=III):

• проводити аускультацію плода та записувати кардіотокограму в пологах;

• визначити ступінь тяжкості дихальних розладів новонародженого;

• продемонструвати проведення реанімаційних заходів (на фантомі);

• визначити адекватний режим вентиляції дитини;

• призначити необхідний моніторинг за станом дитини при проведенні респіраторної терапії.

Вміти (оволодіти вміннями) (a=III):

• скласти план обстеження та лікування новонародженого з постасфіктичним синдромому у ранньому неонатальному періоді;

• оцінити результати паралітичних методів обстеження (загального та біохімічного аналізів крові, коагулограми, нейросонографії);

• провести диференційну діагностику гемографічного синдрому у новонародженого;

• провести діагностику фаз ДВЗ-синдрому у новонародженого та призначити лікування;

• надати невідкладну допомогу при геморагічному шоці;

• провести корекцію постгеморагічних станів у новонароджених;

• визначити фактори перинатального ризику бактеріальних інфекцій.

III. Матеріали для доаудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

№ п/п	Дисципліни	Знати	Вміти
1. Попередні (забезпечуючі)дисципліни:
1.	Пропедевтика дитячих хворіб	Особливості періоду новонародженості. Фактори ризику щодо дезадаптаційних синдромів.	Провести об’єктивне обстеження новонародженого за системами органів, оцінити результати клініко-параклінічних методів дослідження новонародженого.
2.	Патологічна фізіологія	Патогенез асфіксії та постасфіктичного синдрому
3.	Реанімація та інтенсивна терапія	Етапи реанімації при асфіксії, непрямий масаж серця, ШВЛ.	Надати реанімацію при асфіксії, непрямий масаж серця, ШВЛ (на фантомі).
2. Внутрішньопредметна інтеграція:
1.	Методи дослідження	Оцінка новонародженого за шкалою Апгар. Сучасні методи діагностики утробного стану плода.	Визначити групу крові та резус-фактор дитини, провести проби на сумісність крові донора та реципієнта. Оцінити НСТ, біофізичний профіль плода

3.2. Питання для індивідуального усного опитування:

1. Причини та патогенез асфіксії новонародженого.

2. Методи оцінки ступеню асфіксії новонародженого.

3. Алгоритм надання реанімаційних заходів та інтенсивної терапії новонароджених дітей з асфіксією.

4. Показання до проведення та режими ШВЛ.

5. Етіологія і патогенез постасфіктичного синдрому.

6. Класифікація, клінічний перебіг та лікування постасфіктичного синдрому.

7. Значення допоміжних параклінічних досліджень та їх показники при постасфіктичному синдромі.

8. Етіологія та патогенез геморагічної хвороби новонароджених.

9. Клінічні прояви, методи діагностики та проведення диференціальної діагностики геморагічної хвороби новонароджених.

10. Принципи лікування геморагічної хвороби новонароджених;

11. Етіологію, патогенез, фази розвитку та клінічні прояви ДВЗ-синдрому у новонароджених.

12. Основні напрямки профілактики та лікування ДВЗ-синдрому у новонароджених.

13. Фактори перинатального ризику та провідні збудники бактеріальних інфекцій.

14. Клінічні прояви бактеріальних інфекцій.

15. Методи специфічної діагностики, диференційної діагностики, сучасні принципи етіотропної терапії БІ.

IV. Матеріали для аудиторної самостійної роботи

Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:

1. Проводити аускультацію плода та записувати кардіотокограму в пологах.

2. Визначити ступінь тяжкості дихальних розладів новонародженого.

3. Продемонструвати проведення реанімаційних заходів (на фантомі).

4. Призначити необхідний моніторинг за станом дитини при проведенні респіраторної терапії.

5. Скласти план обстеження та лікування новонародженого з постасфіктичним синдромому у ранньому неонатальному періоді.

6. Провести диференційну діагностику гемографічного синдрому у новонародженого.

7. Визначити фактори перинатального ризику бактеріальних інфекцій.

V. Література:

1. Навчальна:

Основна:

1. Наказ МОЗ України № 312 від 08.06.2007р. „Про затвердження клінічного Протоколу з первинної реанімації та післяреанімаційної допомоги новонародженим”

2. Наказ МОЗ України № 620 від 29.12.2003р. «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні».

3. Наказ МОЗ України № 152 від 04.04.2005р. «Про затвердження Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною».

4. Наказ МОЗ України № 340 від 07.10.2006р. «Підтримка грудного вигодовування дітей в Україні на 2006-2010 роки».

5. Наказ МОЗ України № 312 від 08.06.2007р. «Про затвердження клінічного Протоколу з первинної реанімації та після реанімаційної допомоги новонароджених».

6. Наказ МОЗ України № 234 від 10.05.2007р. «Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах».

7. Неонатологія: Навч. посіб. / За ред. П.С. Мощина, О.Г. Суліми - К.: Вища школа, 2004.

8. Хміль С.В. Акушерство. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1998.

9. Степанківська Г.К., Михайленко О.Т. Акушерство: - К.: Здоров'я, 2000.

Додаткова:

1. Основы перинатологии: Учебник / Под. ред. Н.П. Шабалова и Ю.В. Цвелева - М.: МЕДпрессинформ, 2002. – 2-е изд., перераб. И доп.

2. Перинатальный сепсис / Шунько Е.Е., Ханес Г.С., Лакша О.Т. – К.: Рутения ООО. - 2001 .

3. Жиляев Н.И., Жиляев Н.Н. Оперативное акушерство: - К.: Гідромас, 2004.

2. Методична:

1. Мілерян В.Є. Методичні основи підготовки та проведення навчальних занять в медичних вузах (метод. посібник): - Київ, 2006. – 80 с.

Обговорено і затверджено на засіданні

кафедри акушерства та гінекології

«___» ______________ 200__ р.

Завідувач кафедри акушерства та гінекології

доктор медичних наук, професор Т.М. Дрінь