Отруєння пестицидами

Пестициди — речовини, які використовують для боротьби із шкідниками сільськогосподарських культур. Потрапляють в організм через верхні дихальні шляхи і травний канал. Токсична дія пестицидів зумовлена вмістом у них хлору, фосфору, миш'я­ку, ртуті. Ураження разом з нервовою системою легень і нирок може спричинити смерть. За сприятливого закін­чення розвивається картина енцефаломієлополірадикулоневриту з ознаками ураження центральної і периферичної нервової системи. Лікування при отруєннях пестицидами передбачає негайне промивання шлунка 2 % розчином натрію гідрокарбонату або зависом активованого вугілля (100—200 г на 1 л води), блювотні препарати (1 мл 1 % розчину апоморфіну підшкірно), сольо­ві проносні; при отруєнні пестицидами, які містять ртуть чи ми­ш'як—унітіол (по 10 мл 5 % розчину внутрішньом'язово), симп­томатичні засоби.

Отруєння метиловим спиртом

Метиловий спирт (метанол) застосовують у промисловому виробництві. Отруєння можливе при вдиханні парів метилового спирту або при прийомі його всередину замість етилового спирту. При тяжкому отруєнні до зазначених симптомів приєднуються зниження або втрата зору, сильний біль у животі, психомоторне збудження, яке змінюється коматозним станом з мідріазом та іншими окоруховими порушеннями, судорогами. Смерть настає на фоні порушення дихання й діяльності серця. У разі сприятливого виходу з отруєння метиловим спиртом здебільшого залишається порушення зору. Лікування передбачає негайне промивання шлунка водою або 2 % розчином натрію гідрокарбонату, сольові проносні. Антидотом є етиловий спирт, який застосовують усередину по 50 мл 30% роз­чину через 2 год. або внутрішньовенно (1 мл на 1 кг маси на добу). Рекомендується застосовувати гемодіаліз і перитонеальний діаліз. Внутрішньовенно вводять 400—800 мл 5 % розчину глюкози, 400—800 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, вітаміни групи В, аскорбінову кислоту по 3—5 мл 5 % розчину, дексазон 20 мг.

Отруєння барбітуратами

Отруєння барбітуратами (барбітал, фенобарбітал, барба­міл, етамінал-натрій та ін.) виникає здебільшого при суїцидальних спробах, але може бути і наслідком медикаментозної ін­токсикації. Найтяжчим симптомом є розлади дихання, зумовлені ура­женням мозкового стовбура і легень. Лікування полягає в промиванні шлунка, застосуванні пронос­них засобів, високих сифонних клізм, в інтубації трахеї або трахеостомії, форсованому діурезі (реополіглюкін, маніт то­що), внутрішньовенному крапельному введенні 1,0—1,5 л 4 % роз­чину гідрокарбонату натрію, призначенні серцевих глікозидів. Для профілактики пневмонії застосовують антибіотики. У тяжких ви­падках рекомендується гемодіаліз; внутрішньовенне введення 10 мл 0,5 % розчину бемегриду (аналептичний засіб). Бемегрид є антагоністом снотворних препаратів, зменшує токсичність бар­бітуратів, знімає пригнічення дихання і кровообігу, справляє сти­мулюючий вплив на центральну нервову систему.