7

Методична розробка №16 /для викладачів/

практичного заняття.

Тема: «Епілепсія і не епілептичні пароксизмальні стани»

І. МЕТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.

• поглибити знання про етіологію, патогенез, класифікацію, діагностику та лікування епілепсії;

• оволодіти основами діагностики, диференціального діагнозу, принципів лікування, прогнозу, експертизи працездатності, реабілітації і профілактики епілепсії.

міждисциплінарна

інтеграція

дисципліна	знати	вміти
І. Забезпечуючі дисципліни Анатомія Фізіологія	- архітектоніку кори - регуляцію біоелектричної властивості кори	- показати на таблицях, муляжах, стендах основні первинні поля кори головного мозку
ІІ. Забезпечувані дисципліни 1. Нейрохірургія	- архітектоніку кори	- виявити симптоми порушень біоелектричної активності мозку
внутріпредметна інтеграція
Тема 1, 15	- функціональну анатомію головного мозку	- виявити симптоми порушення біоелектричної активності кори головного мозку

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

№	Етапи заняття	Час	Місце проведення	Оснащення
1.	Організаційні міроприємства	2 хв.	Учбова кімната	Академічний журнал
2.	Контроль вихідного рівня знань студентів	15 хв.	Учбова кімната	Таблиці, стенди, контрольні питання
3.	Курація хворих	33 хв.	Палата	Неврологічний молоточок, набір для дослідження, історії хвороби
4.	Клінічний розбір хворого з постановкою топічного діагнозу	15 хв.	Учбова кімната	Таблиці, муляжі
5.	Контроль кінцевого рівня засвоєння учбового матеріалу	15 хв.	Учбова кімната	Тести, задачі, таблиці, стенди
6.	Заключення, завдання додому	5 хв.	Учбова кімната	Орієнтовна карта, рекомендована література

ІІІ. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

Засвоєння методики розпізнавання епілептичних і неепілептичних станів. Оволодіння основами діагностики, диференціального діагнозу, принципів лікування, прогнозу трудової експертизи, реабілітації та профілактики епілептичних і неепілептичних станів.

4. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ.

1. Підготовчий етап.

Викладач формулює основну мету заняття, коротко знайомить студентів з планом його проведення. Проводить контроль вихідного рівня знань студентів. Кожний студент розв’язує одну тестову задачу. Відповідь оцінює викладач. Результати обговорюються всіма студентами групи. Недостатньо підготовленим студентам пропонується розв’язати додаткові тестові задачі.

2. Основний етап.

Студенти групами по 2-3 чоловіка курують тематичних хворих. Викладач постійно контролює індивідуальну роботу студента. Виходячи з наявних симптомів студент формулює клінічний діагноз і проводить визначення топічного діагнозу. Викладач проводить клінічний розбір тематичного хворих. Участь приймає вся група.

3. Заключний етап.

Контроль кінцевого рівня засвоєння учбового матеріалу. Кожному студентові пропонується розв’язати індивідуально одну тестову задачу. Результати обговорюються під керівництвом викладача всіма студентами групи. Викладач дає теми наступного заняття, орієнтовні карти і необхідну літературу.

5. ЩО СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ

• Етіологія і патогенез епілептичної судомної активності;

• Генуїнна і симптоматична епілепсія. Основні діагностичні критерії;

• Епілептичний синдром при травмах головного мозку;

• Епілептичний синдром при пухлинах головного мозку;

• Епілептичний синдром при церебральних запальних процесах;

• Епілептичний синдром при судинних ураженнях головного мозку;

• Епілептичний синдром при паразитарних захворюваннях головного мозку.

5. ЩО СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ

• Діагностувати епілептичні та не епілептичні стани;

• Скласти план комплексного лікування хворих з епілептичними та не епілептичними станами;

• Вміти надати допомогу при епілептичному нападі, епілептичному статусі.

Тести вихідного і кінцевого рівня додаються.