Методична розробка №9 /для викладачів/

практичного заняття.

Тема: «Трійчастий, лицевий, присінково-завитковий нерви та симптоми їх ураження.»

І. МЕТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.

• відновити і закріпити знання студентів по функціональній анатомії ті фізіології

V, VII,VIII пар черепно-мозкових нервів;

• вивчити основні симптоми і синдроми порушення функцій вказаних ЧМН;

• оволодіти навичками методики дослідження стану функцій V, VII, VIII пар ЧМН;

• набути вміння визначення рівня ураження вказаних нервів.

Міждисциплінарна

інтеграція

дисципліна	знати	вміти
І. Забезпечуючі дисципліни Анатомія	- функціональну анатомію трійчастого нерва - функціональну анатомію лицевого нерва -функціональну анатомію присінково- завиткового нерва	- схематичнозобразити топографію ядер трійчастого, лицевого та присінково-завиткового нервів
ІІ. Забезпечувані дисципліни 1.Нейрохірургія 2.Оториноларин- гологія 3. Стоматологія	- клінічні прояви невралгії трійчастого нерва - ознаки центрального і периферичного параліча (пареза) мімічних м’язів -клінічні прояви ураження присінково-завиткового нерва - клінічні прояви невралгії трійчастого нерва та її парціальні форми	- верифікувати розлади чутливості в зонах Зельдера та в зонах інервації гілок трійчастого нерва -віддиференціювати ураження звукопровідного апарату від звукосприймаючого. - віддиференціювати невралгію трійчастого нерва від одонтогенних захворювань
внутріпредметна інтеграція
Тема: 1 - 5	- рефлекторні дуги надбрівного, корнеального та нижньощелепного рефлексів - сегментарний та периферичний типи розладів чутливості - щзнаки центрального та периферичного параліча мімічних м’язів	- верифікувати надбрівний, корнеальний і нижньощелепний рефлекси - виявити сегментарний тип розладу чутливості в зонах Зельдера і в зонах інервації гілок трійчастого нерва - виявити ознаки центрального і периферичного параліча мімічних м’язів

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

№	Етапи заняття	Час	Місце проведення	Оснащення
1.	Організаційні заходи	2 хв.	Учбова кімната	Академічний журнал
2.	Контроль вихідного рівня знань студентів	20 хв.	Учбова кімната	Тести - задачі, таблиці, муляж
3.	Оволодіння методикою дослідження функкцій V, VII,VIII пар ЧМН	23 хв.	Палата	Неврологічний молоточок, стрічка, голки
4.	Курація хворих	15 хв.	Палата	Неврологічний молоточок
5.	Клінічний розбір хворого з постановкою топічного діагнозу	10 хв.	Учбова кімната	Таблиці, муляжі
6.	Контроль кінцевого рівня знань студентів	15 хв.	Учбова кімната	Тести-задачі, таблиці, муляжі
7.	Заключення, завдання додому	5 хв.	Учбова кімната	Орієнтовна карта

ІІІ. ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

На основі знань з анатомії і фізіології V, VII,VIII пар ЧМН набути навички їх дослідження, вивчити симптоми і синдроми їх ураження, дати їм топіко-діагностичну оцінку.

4. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ.

1. Підготовчий етап.

На початку заняття викладач формулює основну його мету, коротко знайомить студентів з планом проведення. Потім проводиться контроль вихідного рівня знань сту­дентів. Кожний студент розв’язує окрему тестову задачу. Відповіді обговорюються всіма студентами групи. Викладач оцінює їх.

2. Основний етап.

Викладач в палаті демонструє методику дослідження функції V, VII, VIII пар ЧМН. Далі індивідуально кожний студент відпрацьовує цю методику на пацієнтах. Під контролем викладача студенти здійснюють курацію тематичних хворих. На основі виявлених симптомів студент формулює синдром і встановлює рівень ураження нерва. Потім викладач проводить клінічний розбір одного із курованих хворих, в якому приймають участь всі студенти групи.

3. Заключний етап.

Контроль кінцевого рівня засвоєння учбового матеріалу проводиться шляхом розв’язання кожним студентом тестів-задач. В обговоренні результатів приймають участь всі студенти групи На заключення викладач відповідає на запитання, дає тему наступного заняття, пропонує орієнтовну карту для самостійної підготовки та рекомендує літературу.

5. ЩО СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ

• Будову і функцію трійчастого нерва.

• Симптоми ураження V пари на різних рівнях.

• Характеристику і топіко-діагностиче значення сегментарного і периферичного типів розладів чутливості при ураження трійчастого нерва.

• Синдром невралгії трійчастого нерва.

• Будову і функцію лицевого нерва, методику його дослідження.

• Симптоми ураження лицевого нерва (синдром периферичного паралічу лицевого нерва).

• Топіко-діагностичне значення симптомів ураження VII пари ЧМН на різних рівнях (ядро, корінець, мосто-мозочковий кут, у внутрішньому слуховому проході, в кістковому каналі, при виході з каналу).

• Синдроми ураження VII пари ЧМН при пошкодженні корково-ядерного шляху та його топіко-діагностичне значення (синдром центрального параліча лицевого нерва).

• Будову і функцію присінково-завиткового нерва.

• Диференціальну діагностику ураження звукопровідного і звукосприймаючого апаратів слухового аналізатора.

• Методику дослідження вестибулярного аналізатора.

• Основні симптоми, що виникають при ураженні VIII пари.

5. ЩО СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ

• Дослідити функцію V, VII, VIII пар ЧМН.

• Виявити симптоми ураження даних ЧМН.

• Провести диференційну діагностику синдромів ураження V, VII, VIII пар ЧМН при різній локалізації вогнища і дати цим симптомам топіко-діагностичну характеристику

Практичні навички, якими повинні студенти оволодіти на занятті, викладені в «Практикуме по нервным болезням и нейрохирургии», Ю.С.Мартынов с соавт., М.-1988.-С.34-37.

Тести вихідного рівня знань та контроль кінцевого рівня знань додаються.