Шкала семінарських занять

с/а показник	Бали за модуль	с/а показник	Бали за модуль
5	16	2,87 – 2,93	7
4,87 – 4,99	15	2,8 – 2,86	6
4,75 – 4,86	14	2,73 – 2,79	5
4,25 – 4,74	13	2,66 – 2,72	4
4 – 4,24	12	2,59 – 2,65	3
3,75 – 3,99	11	2,54 – 2,58	2
3,25 – 3,74	10	2,5 – 2,53	1
3 – 3,24	9	0 – 2,49	0
2,94 – 2,99	8

Виступи, доповнення, запитання доповідачам, участь в дискусіях на семінарі оцінюється за 4-бальною (відсутність студента прирівнюється до “2”) системою (2, 3, 4, 5), яка по закінченні змістового модуля переводиться в середньоарифметичну оцінку, котра дорівнює числу балів за шкалою семінарських занять (до 16 балів за модуль). Знання студентів, які у зв’язку з активністю одногрупників на семінарі, не встигли виступити, можуть бути оцінені на консультаціях, в межах запланованого навантаження викладача, в усній чи письмовій формі (за вибором викладача). Можуть оцінюватися також конспект лекцій, участь в конференціях, публікації, виготовлення наочності з конкретних тем.

Модульна контрольна робота (до 8 балів за модуль) пишеться з тематики лекцій, семінарів та самостійної роботи по завершенні вивчення тем модуля. Самостійна робота (6 балів за модуль) у письмовій (контрольна робота або конспект відповіді) чи усній формі подається у визначений викладачем час (як правило, наприкінці жовтня – на поч. листопада та в грудні).

Шкала оцінювання: національна та ects

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
		для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	для заліку
90 – 100	А	Відмінно	Зараховано
85 – 89	В	добре
75 – 84	С
65 – 74	D	задовільно
60 – 64	Е
35 – 59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
0 – 34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

13. Методичне забезпечення

При підготовці студентів до семінарських занять, виконання самостійної роботи, тестових завдань студенти зможуть скористатися чинною “Програмою навчального курсу “Допоміжні історичні дисципліни” (Укл. Шевченко С.І.), (Кіровоград, 2014 р.), котра в паперовому та електронному варіантах знаходиться на кафедрі всесвітньої історії та факультетському методкабінеті і включає в себе, крім іншого, програму модулів, список літератури, тощо. В бібліотеці КДПУ ім. В. Винниченка зберігається опублікований у видавництві попередній “Навчально – методичний комплекс з курсу “Допоміжні ( спеціальні ) історичні дисципліни” / Упор. Поперешняк І.В. ( Кіровоград, 2003 р.), складовими якого, зокрема, є азбука кирилиці, графіка літер ХІ – ХІХ ст. ( устав, півустав, скоропис), букви – цифри, вісім репродукцій рукописів ХІ – ХVІІІ ст., зразки хронологічних таблиць, календарів, гербів, печаток, філіграней, азбук, текстів, термінології тощо. Подано в різних вітчизняних і зарубіжних підручниках із ДІД та джерелознавства (Наприклад, в навчальному посібнику М.Н. Тихомирова і А.В. Муравйова “Русская палеография”. – М., 1982 на С. 83 – 199 опубліковано репродукції текстів, написаних уставом, на півуставом, скорописом, у посібнику для вузів Г. Леонтьєвої “ Палеография, хронология, археография, геральдика”. – М., 2000 на С. 66 – 198 вміщено репродукції текстів і гербів, у підручнику “Історичне джерелознавство”. – К., 2002 на С. 461 – 477 є термінологічний словник. Вказані та інші підручники і посібники з дисципліни чи окремих її складових знаходяться в бібліотеках КДПУ, обласній ім. Д. Чижевського та ін.