Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
did.doc
Скачиваний:
64
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
474.11 Кб
Скачать

Тема 7. Історична хронологія ( 2 год.)

  1. Предмет , завдання та розвиток історичної хронології.

  2. Поняття про час, основні елементи його обчислення та обліку.

  3. Системи рахунку часу:

а) поняття календаря, календарного стилю;

б) типи календарних систем: сонячні, місячні, місячно – сонячні;

в) давньоєгипетський і давньоримський календар;

г) Юліанський і Григоріанський календарі.

Література:

Леонтьева Г.А.Палеография, хронология, археография, геральдика: Уч пос. для студ.высш. уч. зав. – М., 2000. - 200 с.

Перехрест О.Г.Історична хронологія: навч. пос. для студ. історичних факультетів. – Черкаси: Відлуння, 1999. – 144 с.

Пронштейн А.П., Кияшко В.Я. Хронология. – М.: Просвещение, 1981.

Титаренко П.Г.Історія календаря в Росії і на Україні в зв’язку з загальною історією календарів. – К, 1972.

Тема 8. Літочислення у східнослов’янських землях ( 2 год.)

  1. Поняття ери. Основні види ер.

  2. Руська система рахунку часу.

  3. Календарна реформа Петра І. Юліанський календар в Росії в ХVІІ – ХІХ ст.

  4. Особливості хронології українських документальних джерел.

  5. Неперехідні свята і дати. Перехідні свята.

Література:

Бережков Г.Г.Хронологія руського летописания. – М., 1963.

Бикерман Э.Хронология древнего мира. - М., 1967. – 336 с.

Буткевич А.В., Зеликсон М.С. Вечные календари. – М., 1969. – С. 7–14, 19–37.

Володомонов Н.В. Календарь: прошлое, настоящее, будущее. – М., 1987. – 80 с.

Ермолаев И.П.Историческая хронология. – Казань, 1980. – 248.

Каменцева Е.П.Хронология. – Высш. шк.,1967. – 187 с.

Климишин И.А.Календарь и хронология. – М.: Наука, 1999. – 478 с.

Селешников С.И.История календаря и хронологи. – изд. 3 –е.- М.: Наука, 1977. – 224 с.

Леонтьева Г.А., Шорин П.А., Кобрин В.Б.Ключи к тайнам Клио. Палеография , метрология, хронология. – М., 1994.

Перехрест О.Г.Історична хронологія: Навчальник посібник. – Черкаси: Відлуння, 1999. – 144.

Стрельський В.І., Титаренко П.Г. Історія календаря. – К.: Т-во “Знання”, 1975. – 48.

Цибульский В.В.Календари и хронология стран мира. – М.: Просвещение, 1982. – 128 с.

Тема № 9. Історична метрологія (2 год.)

  1. Предмет і завдання історичної метрології, джерела її вивчення.

  2. Перші одиниці вимірювання. Міри довжини, площі, ваги, об’єму рідких і сипучих тіл у стародавній та феодально-роздробленій Русі.

  3. Поступова уніфікація мір у Російській централізованій державі.

Література

Бондарено Г.Спеціальні (допоміжні) історичні дисципліни. – Луцьк, 1997.

Жабо Т.Ярд, копа, четвертак… (історичні відомості про вимірювання величин) // Освітянське слово (Кіровоград). – 1996. – Вересень. – С. 6-7.

Замлинський В.О., Дмитрієнко М.Ф., Балабушевич та ін.Спеціальні історичні дисципліни: Навч. посіб. – К.,1992

Леонтьева Г.А., Шорин П.А., Кобрин В.Б.Ключи к тайнам Клио. Палеография, метрология, хронология. – М., 1994.

Черепнин Л.В.Русская метрология. – М., 1986.

Щостин Н.А. Очерки истории русской метрологи ХІ – ХХ веков. – М.: Изд-во стандартов, 1975. – 272 с.

Змістовний модуль іі

ТЕОРЕТИЧНЕ Джерелознавство

Тема 10. Предмет і завдання джерелознавства (2 год.)

  1. Загальні теоретично-методологічні проблеми джерелознавства

а) поняття історичного джерела

б) структура історичного джерелознавства

в) класифікація джерел за типами і видами

  1. Предмет та методологічні засади джерелознавства

  2. Завдання та функції історичного джерелознавства

Література:

Історичне джерелознавство: Підручник / Я.С.Калакура та ін. - К.: Либідь, 2002. – 488с.

Источниковедение: Теория. История. Метод. - М., 2000.-701с.

Зашкільняк Л.О.Вступ до методології історії.-Л., 1996.

Медушевская О.М.Источниковедение: теория, история и метод. - М., 1996.

Тема 11. Методика пошуку, опрацювання і

використання історичних джерел (2 год.)

  1. Поняття методики історичного джерелознавства

  2. Етапи роботи з джерелами

а) виявлення зовнішніх ознак джерела

б) встановлення часу і місця виникнення джерела

в) встановлення особи автора

г) з’ясування обставин за яких виникло джерело

д) виділення з певного тексту пізніших нашарувань, тобто авторських редакторських і цензурних виправлень

є) розшифрування незрозумілих місць

д) розв’язання питання про оригінальність, виявлення підробок.

  1. Аналітична критика – початок наукового використання джерел

  2. Методика роботи з масовими джерелами

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]