11. Героїко-фантастичні казки. Ідейно-художня специфіка, образи. Розширення світогляду, розвиток образного мислення дитини. Вимисел, правдоподібність.

Особливий інтерес становлять героїко-фантастичні казки, в яких міфічне, фантастичне начало органічно поєднується з началом героїчним.

Переважна частина героїчних образів казок відзначається виразним суспільним, соціально-класовим звучанням. Як правило, це знедолені, принижувані в житті, у повсякденному побуті постаті — син бідняка, наймолодший у великій селянській родині, син удовиці, переслідувана злою мачухою падчерка-сирітка, працелюбний, проте нещасний, убогий, пригнічуваний паном селянин тощо.

Якими б неймовірними не здавались відображувані в казковому епосі події та вчинки героїв, проте кожна казка в кінцевому результаті спроектована на конкретне життя трудівника і так або інакше відбиває його світогляд, реальні життєві потреби, художні смаки, суспільно-етичні ідеали. Отже, матеріалістична у своїй основі казкова фантастика фактично постає як своєрідний вияв нестримного бажання людини праці боротися за полегшення свого життя, за наближення світлого майбутнього.

Українська народна оповідальна творчість, зберігаючи характерні національні риси, водночас виразно тяжіє до загальносвітової фольклорної традиції, перегукується з нею. Розвиваючись протягом тривалого часу, вона постійно збагачувалась, засвоюючи кращі здобутки місцевих традицій та активно взаємодіючи з казками інших народів.

В українській героїко-фантастичній казці, як і в казках інших східнослов'янських народів, фантастичне начало органічно поєднується з історичним елементом, що притаманний билинам, героїчним переказам, історичним легендам. В деяких казках навіть імена персонажів збігаються з іменами різноманітних героїчних сказань сивої давнини. Тут зустрічається Ілля Муромець, Єруслап Лазарович, Бова Королевич та інші билинні імена.

Одна з характерних жанрових особливостей казки — внутрішня установка на вимисел. Неодмінною передумовою життєздатності казки, запорукою популярності є гармонійне поєднання художнього вимислу з установкою на те, щоб розважити, зацікавити слухача, полонити його уяву неймовірністю відображуваних подій та ситуацій. Усе цілковито визначалось місцем, яке казка здавна посідала у культурному житті народу, зумовлювалось її здатністю проникати в різноманітні ділянки життя, відбивати найхарактерніші риси повсякденного буття трудівника, було конкретним виявом прагнень казкаря захопити художню уяву найширшого кола різних за своїм характером слухачів.

Значного розвитку й поширення набула народна казка на Україні. Як і в багатьох інших народів світу, тут вона здавна була неодмінним супутником трудівника у найрізноманітніших умовах його повсякденного побуту, — особливо ж у години перепочинку, коли після нелегкого, напруженого дня наступала вільна хвилина і людині випадала можливість полинути на крилах фантазії у чарівний, привабливий світ казкових образів.

Із розвитком умов життя трудового народу неминучих змін набували і його культурні запити, естетичні смаки та вподобання.

Це спонукало народних казкарів-оповідачів постійно підносити свою майстерність, творчо освоювати засоби народної гумористики, багатства мови, образні вислови, мудрослів'я, пильно приглядатись до психології, особливостей вдачі, характеру представників різних суспільних верств, всебічно осмислюючи й переносячи все це в художній світ казки.

Внаслідок цього в народних героїко-фантастичних казках — як і в творах інших жанрових різновидів — склалась характерна поетика, розвинувся суто народний стиль художнього відбиття дійсності.

Народний колорит багатьох образів українських казок до певної міри відбився уже в самих іменах героїв; найпоширеніше серед яких — ім'я Іван, як і в казках інших східнослов'янських народів.

Іван — герой глибоко народний. Зовні непоказний, він з готовністю йде на подвиг, відчуваючи свою внутрішню силу. І ті чудодійні сили, що допомагають йому, — це рідна земля і рідне оточення. Тому він і перемагає ворогів. У створенні цього образу проявилась непереможність народного духу, віра трудівника в краще майбутнє, в перемогу правди над кривдою, добра і справедливості над злом.

Незвичайними є особисті якості героя. Він наділений надприродною силою, володіє чарівним мечем, сама булава його важить десятки пудів. У поєдинку перемагає ворога не лише власною фізичною силою, чародійною зброєю, а й розумом, розважливістю та кмітливістю.

Якими б фантастичними не були в народних казках образи героїв-богатирів, проте у всіх своїх діях, помислах і вчинках, у конкретних подвигах і в стосунках з іншими казковими персонажами вони постають як повнокровні й цілісні людські характери, як цілком завершені соціальні типи, носії й виразники кращих ідеалів трудового народу..

Яскравими барвами, виразними мазками вимальовуються також образи помічників казкового героя. Часто героєві допомагає (здебільшого добрими порадами, а іноді — вручаючи йому чудодійні предмети) старенька бабуся-чарівниця, що звичайно проживає десь у глушині, в непрохідних хащах.

Жіночі персонажі звичайно постають у казках як художнє втілення кращих рис народного характеру, позначеного високими етичними ідеалами трудівника. Вони здебільшого є втіленням виняткової людської доброти, цнотливості, розважливості й доброзичливості.

Надійними помічниками героя є його товариші, наділені незвичайним умінням, чудесними якостями, що відбилось і в їхніх іменах (Товчикамінь, Ломикамінь, Вернигора, Вернидуб, Зітриліс, Сучимотузок і т. ін.).

Виразними засобами змальовані також образи тварин, що постійно супроводжують героя у мандрах і пригодах, — свійських (кінь, корова, собака, кіт, голуб) і диких (вовк, лев, ведмідь, лисиця, орел тощо).

Сюжети та образи народних казок привертали увагу радянських поетів та письменників (П. Тичини, М. Стельмаха, Л. Первомайського, Д. Павличка, О. Іваненко, Н. Забіли, М. Пригари та ін.).