16. Загальна характеристика творчості Леоніда Глібова для дітей. Художня майстерність байок «Щука», «Вовк та ягня» та ін.

Поетичні твори. Велика частина творчого доробку Глібова - ліричні твори. Одним із найвідоміших є поезія «Журба». У віршах Глібова наявний глибокий ліризм, тонкі почуття, майстерне змалювання природи, образи-символи, філософські роздуми над життям людини. Поетична мова віршів вишукана, насичена яскравими епітетами, часто стилізована під ритміку народних пісень.

Байки. Глібов відомий читачам передусім як байкар. У байках в алегоричній формі автор висловлює ідеї і судження, які не мав змоги сказати відверто через наявність жорсткої цензури. Мова байок насичена жартами та прихованими дотепами, різноманітними художніми прийомами. У них він показує, що система суспільних відносин зіпсована окремими людьми, то їх треба переконати, перевиховати, створити нові моральні кодекси. Байки Глібова охоплюють різні теми, проте в усіх творах засуджується ледарство, заздрість, скупість та інші вади людського характеру. Яскраво змальовані типи, що зустрічаються у байках як у вигляді тварин, так і у вигляді людей-типів, не втрачають своєї актуальності і дотепер.

Публіцистична діяльність. Окрім поезій та байок, Глібов багато працював над публіцистичними творами. З-під його пера вийшли статті, фейлетони, театральні огляди.

Нищівну характеристику дає Глібов у байках «Щука», «Пан на всю губу», «Лисиця і Ховрах» тогочасному судочинству, де він показав продажність і підступність суду, висміює хабарництво, казнокрадство.

У найкращих байках автор зображує суттєві явища життя, різні сторони кріпосницької дійсності, а головне - безправне становище кріпаків. У байці «Вовк та ягня» автор в алегоричних образах розкриває стосунки між самовладним поміщиком-кріпосником і кріпаком, показує насильство пануючих класів над простим людом. У зміст байки він уніс своє, нове, оригінальне. Саме в цьому творі виявилися характерні особливості поетичної майстерності Глібова - вміння в алегоричних образах відображувати соціальні явища.

17. Загадки та акростихи л.Глібова, поезія для дітей.

Уже на схилі свого віку Л.Глібов звернувся до написання віршів для дітей: ліричних поезій, віршованих казок, загадок з відгадками, акровіршів. Кращі ліричні поезії Л.Глібова - емоційні розповіді про чарівність рідної природи.

У творах Глібова для наймолодших читачів виявляється тонке відчуття дитячої психології і неабиякий учительський хист. Такі вірші, як “Веснянка”, “Квіткове весілля”, “Пташка”, “Зимня пісенька” залюбки діти і тепер вчать напам’ять. Вони прищеплюють читачам любов до праці, природи, творчості, підносять високі моральні якості, вчать любові до рідної мови, її краси і милозвучності.

Одним з перших в українській дитячій літературі розробив жанр віршованої авторської загадки, де щедро використав засоби і метафорику українських народних загадок. У загадках Л.Глібова дано барвисті замальовки природи (загадки «Котилася тарілочка...», «Була собі бабуся Гася...»), різноманітних живих і неживих предметів. Колоритне, сповнене фантазії зображення різних речей, сил природи тощо особливо притаманне для загадок. Посилює його прийом очуднення, реалізований уведенням постаті Дідуся Кенира, з яким трапляються найнеймовірніші пригоди. Загадки засвідчують самобутність метафоричного мислення поета, вираженого не в прямій формі, а через посередництво метаморфоз, фантастичних подій, чудесних явищ. Автор загадок дає волю невтримній уяві, потягу до парадоксу, оксюморону, гротеску (так, комар постає як «невідомий птах», «довгохвостий, гостроносий, на восьми ногах»; герой лякається зустрічі з «проявою»-дорогою: «Довга-довга і страшенна, Мов гадюка здоровенна, Голова десь за горами, Ноги вперлись між лісками»). У зводі загадок автор розкриває казковість обстановки, комізм ситуацій, головне ж — персоніфікація об'єкта зображення та явище іносказання.