- •1. Поняття «художння література» для дітей, її джерела. Основні етапи розвитку, своєрідність, особливості.
- •36. Образи підлітків у повістях м. Трублаїні “шхуна колумб”.
- •4. Художння специфіка прислів*їв та приказок, виникнення і розвиток жанру. Прислів*я та приказки морально-етичного змісту, про побут, явища природи.
- •3. Про розвиток і формування особистості
- •4. Методи й засоби виховання
- •5. Загальна характеристика, визначення , особливості жанрів та груп дитячого фолькльору
- •7. Забавлянки як твори старших поколінь дітей. Художні особливості, образи, мотиви.
- •8. Особливості жанрів дитячого фолькльору, що виражають собою словесну гру (скоромовки, лічилки, дражнилки)
- •10. Ідейно-художня специфіка, образи, поетичні засоби казок про тварин.
- •11. Героїко-фантастичні казки. Ідейно-художня специфіка, образи. Розширення світогляду, розвиток образного мислення дитини. Вимисел, правдоподібність.
- •12. Загальна характеристика соціально-побутових казок. Зображення людських взаємен та формування в дитини морально-етичних цінностей, власного ставлення до дійсності.
- •13. Мотиви знедоленого дитинства у поезії т.Г. Шевченка (автобіографічна основа поезій «Якби ви знали паничі», «Мені тринадцятий минало» та ін.), «На Великдень на соломі», «Дівча любе, чорноброве».
- •14. «Буквар» т. Шевченка та його значення для розвитку української художньої літератури для дітей.
- •15. Загальна характеристика творчості Марка Вовчка для дітей. Реалістичне відтворення обставин народного життя у казці «Дев’ять братів і десята сестриця Галя» (мотив пісні «у Києві на Подолі»).
- •16. Загальна характеристика творчості Леоніда Глібова для дітей. Художня майстерність байок «Щука», «Вовк та ягня» та ін.
- •17. Загадки та акростихи л.Глібова, поезія для дітей.
- •18. Система виховання в автобіографічних оповіданнях «у кузні», «Малий Мирон».
- •19. Новаторство і. Франка в жанрі казки (збірка «Коли ще звірі говорили»), роль народнопоетичних елементів.
- •20. Мотиви народного тваринного епосу в циклі байок с. Руданського «Приказки про звірів».
- •21. Пригодницький сюжет, героїчне забарвлення казки-поеми і. Манжури «Трьомсин-богатир».
- •22. Психологізм оповідань б. Грінченка «Дзвоник», «Украла», «Екзамен», «Олеся».
- •23. Психологізм оповідань в. Вінниченка «Федько-халамидник», «Кумедія з Костем» та ін.
- •24. Своєрідність розкриття характеру дитини в оповіданнях м. Коцюбинського «Харитя», «Маленький грішник», «Ялинка».
- •37. Мотиви творів для дітей п. Воронька.
- •38. Тематика і проблематика творів для дітей письменників діаспори (с. Черкасенко, і. Качуровський, р. Завадович, і. Багряний).
- •39. Мотиви поезії л. Костенко для дітей («Бузиновий цар», «Білочка восени», «Віхола», «Зонька», «Пісенька про космічного гостя», «Футбол в тумані» та ін.).
- •40. Тема любові до рідної землі у творчості в. Симоненка («Лебеді материнства», «Україні», «Грудочка землі», «Дід умер», «Баба Онися», «Світ який – мереживо казкове» та ін.).
- •41. Художні особливості творів «Казка про дурила» та «Цар Плаксій та Лоскотон» в. Симоненка (жанрові особливості, своєрідність композиції, ідейно-сатирична спрямованість).
- •42. Традиції та новаторство в. Нестайка в жанрі літературної казки («в країні сонячних зайчиків», «Незвичайні пригоди в лісовій школі»).
- •43. Художня своєрідність трилогії в. Нестайка «Тореадори з Васюківки».
- •44. Науково-популярна література для дітей та періодична література.
- •45. Загальна характеристика б. Чалого для дітей, ідейно-художня своєрідність циклу казок «Сто пригод Барвінку та Ромашки».
- •46. Загальна характеристика творчості ю. Збанацького для дітей. Напруження сюжетних ситуацій в оповіданнях «Дике козеня», «Щедрий їжачок», «Гвардії Савочка».
- •47. Тема дитячої долі у творах письменниць кінця 19 поч. 20 ст. (Олена Пчілка, Чайка Дніпрова, н. Кобринська, Любов Яновська).
- •48. Мотиви творів для дітей Грицька Бойка.
48. Мотиви творів для дітей Грицька Бойка.
У літературу для дітей увійшов на початку 50-х років і дуже швидко полюбився маленьким читачам. Лише в Україні за життя поета вийшло понад п’ятдесят книжок загальним накладом близько 20 мільйонів примірників. Його твори знали в Росії, Білорусі, Вірменії, Польщі, Угорщині, Канаді та Китаї, перекладалися багатьма мовами народів світу, вивчалися за шкільною програмою, друкувалися у читанках, хрестоматіях, календарях. Десятки віршів – і теж здебільшого для дітей – було покладено на музику.
Секрет успіху письменника – в рідкісному дарі підмічати й поетично осмислювати кумедні пригоди, що трапляються з дітьми. Найдотепніші твори поета – смішинки про малят і звірят, шкільні й спортивні веселинки, скоромовки-спотиканки, загадки – і нині часто видаються і перевидаються окремими збірочками, їх охоче включають до різноманітних збірників, антологій, читають у дитсадках і школах, наввипередки беруть у бібліотеках.
Грицько Пилипович плідно працював і як перекладач з російської та польської мов.
Особливою популярністю користуються казки для читання і вистави.
В останній прижиттєвій книжці, збірці „Швидко казка мовиться...”, Грицько Бойко виступив у новому для себе жанрі – драматургії. Заключний її розділ „Мандрівки моїх друзів” складався з двох п’єс-казок для театрів ляльок: „Космічна подорож” та „Про Андрійка і Терпця”.
Перший твір – данина дуже актуальній на той час темі освоєння космосу, польотів на Місяць і водночас цікава, доступна дітям старшого дошкільного віку гра. Головні герої – братик і сестричка – складають казочку про пригоди, яких зазнали вони і їхні друзі-ляльки в космічних мандрах, про те, як дружба допомагає долати усі труднощі. Казка написана легким ритмічним віршем, з гумором.
Друга п’єса – прозова, хоч із вкрапленням віршів та пісень, розрахована на трошки старшого глядача – школяра молодших класів. Серед персонажів – діти, іграшки, звірі та птахи, побутові речі.