
- •1. Поняття «художння література» для дітей, її джерела. Основні етапи розвитку, своєрідність, особливості.
- •36. Образи підлітків у повістях м. Трублаїні “шхуна колумб”.
- •4. Художння специфіка прислів*їв та приказок, виникнення і розвиток жанру. Прислів*я та приказки морально-етичного змісту, про побут, явища природи.
- •3. Про розвиток і формування особистості
- •4. Методи й засоби виховання
- •5. Загальна характеристика, визначення , особливості жанрів та груп дитячого фолькльору
- •7. Забавлянки як твори старших поколінь дітей. Художні особливості, образи, мотиви.
- •8. Особливості жанрів дитячого фолькльору, що виражають собою словесну гру (скоромовки, лічилки, дражнилки)
- •10. Ідейно-художня специфіка, образи, поетичні засоби казок про тварин.
- •11. Героїко-фантастичні казки. Ідейно-художня специфіка, образи. Розширення світогляду, розвиток образного мислення дитини. Вимисел, правдоподібність.
- •12. Загальна характеристика соціально-побутових казок. Зображення людських взаємен та формування в дитини морально-етичних цінностей, власного ставлення до дійсності.
- •13. Мотиви знедоленого дитинства у поезії т.Г. Шевченка (автобіографічна основа поезій «Якби ви знали паничі», «Мені тринадцятий минало» та ін.), «На Великдень на соломі», «Дівча любе, чорноброве».
- •14. «Буквар» т. Шевченка та його значення для розвитку української художньої літератури для дітей.
- •15. Загальна характеристика творчості Марка Вовчка для дітей. Реалістичне відтворення обставин народного життя у казці «Дев’ять братів і десята сестриця Галя» (мотив пісні «у Києві на Подолі»).
- •16. Загальна характеристика творчості Леоніда Глібова для дітей. Художня майстерність байок «Щука», «Вовк та ягня» та ін.
- •17. Загадки та акростихи л.Глібова, поезія для дітей.
- •18. Система виховання в автобіографічних оповіданнях «у кузні», «Малий Мирон».
- •19. Новаторство і. Франка в жанрі казки (збірка «Коли ще звірі говорили»), роль народнопоетичних елементів.
- •20. Мотиви народного тваринного епосу в циклі байок с. Руданського «Приказки про звірів».
- •21. Пригодницький сюжет, героїчне забарвлення казки-поеми і. Манжури «Трьомсин-богатир».
- •22. Психологізм оповідань б. Грінченка «Дзвоник», «Украла», «Екзамен», «Олеся».
- •23. Психологізм оповідань в. Вінниченка «Федько-халамидник», «Кумедія з Костем» та ін.
- •24. Своєрідність розкриття характеру дитини в оповіданнях м. Коцюбинського «Харитя», «Маленький грішник», «Ялинка».
- •37. Мотиви творів для дітей п. Воронька.
- •38. Тематика і проблематика творів для дітей письменників діаспори (с. Черкасенко, і. Качуровський, р. Завадович, і. Багряний).
- •39. Мотиви поезії л. Костенко для дітей («Бузиновий цар», «Білочка восени», «Віхола», «Зонька», «Пісенька про космічного гостя», «Футбол в тумані» та ін.).
- •40. Тема любові до рідної землі у творчості в. Симоненка («Лебеді материнства», «Україні», «Грудочка землі», «Дід умер», «Баба Онися», «Світ який – мереживо казкове» та ін.).
- •41. Художні особливості творів «Казка про дурила» та «Цар Плаксій та Лоскотон» в. Симоненка (жанрові особливості, своєрідність композиції, ідейно-сатирична спрямованість).
- •42. Традиції та новаторство в. Нестайка в жанрі літературної казки («в країні сонячних зайчиків», «Незвичайні пригоди в лісовій школі»).
- •43. Художня своєрідність трилогії в. Нестайка «Тореадори з Васюківки».
- •44. Науково-популярна література для дітей та періодична література.
- •45. Загальна характеристика б. Чалого для дітей, ідейно-художня своєрідність циклу казок «Сто пригод Барвінку та Ромашки».
- •46. Загальна характеристика творчості ю. Збанацького для дітей. Напруження сюжетних ситуацій в оповіданнях «Дике козеня», «Щедрий їжачок», «Гвардії Савочка».
- •47. Тема дитячої долі у творах письменниць кінця 19 поч. 20 ст. (Олена Пчілка, Чайка Дніпрова, н. Кобринська, Любов Яновська).
- •48. Мотиви творів для дітей Грицька Бойка.
38. Тематика і проблематика творів для дітей письменників діаспори (с. Черкасенко, і. Качуровський, р. Завадович, і. Багряний).
Помітне місце у творчості С. Черкасенка періоду перебування на Донбасі займала тема шахтарської праці.
Поет потрапив у вир класових суперечностей, що тоді охопили Донбас. Його спілкування з робітниками, роздуми про їхню долю наповнювали твори письменника.
Гнітючий настрій, що супроводжує постійно працю шахтаря, вимагав якоїсь розради, забуття... Тому часто вуглекопи вдавались до горілки, щоб хоч на хвилинку забути свою важку долю. У вірші «Монолог» поет розкриває картину важкого сп'яніння шахтаря, його прагнення втекти від дійсності.
Твори письменника про наш край не обмежуються тільки віршами. Шахтарська земля постала і в малій прозі Спиридона Черкасенка.
У своїх творах про шахтарське життя С. Черкасенко не абсолютизує причини важкого соціального стану робітників, не бачить вини лише у діях багатіїв. Часто причиною трагічної долі стають не лише економічні умови життя, але й мораль героїв, їхня соціальна поведінка. І все ж письменник недвозначно вказує на панівні класи та політичний устрій Росії як головну причину народних страждань.
В оповіданнях "Маленький горбань", “Яма», «Безпритульні», «Великодня ніч», «Сашків кінець» перед читачем постають радості, втіхи і страждання дітей шахтарських селищ. Трагічною зображена письменником доля дитини а оповіданні «Великодня ніч».
Дещо інакше звучить тема дитинства в оповіданні «Маленький горбань».
Як бачимо, проникливий погляд письменника помічає негаразди шахтарського суспільства не лише на рівні виробничо-побутових стосунків дорослих. Він всебічно досліджувати причини негативних явищ, які виростають із дитячих стосунків, дитячого виховання.
За своїм світобаченням Іван Багряний був романтиком і «невиправним мрійником». Він хотів, щоб усі жили в мирі й злагоді, прагнув згуртувати людей, повернути їх до християнських заповідей. Ця людина — безмежно закохана в рідну землю, людина-патріот, — за любов до України була звинувачена в українському буржуазному націоналізмі та пройшла всі кола радянського тоталітарного пекла.
Однією з головних тем творчості Івана Багряного є викриття системи більшовицького терору, показ жорстоких і підступних методів роботи каральних органів. Він є автором багатьох збірок поезій, ряду поем, роману у віршах.
Романи І. Багряного сповнені життєлюбності та оптимізму. Його герої знають, що тоталітарне суспільство не має майбутнього, бо воно зневолює почуття власної гідності та спрямоване проти людини.
Отже, через його героїв ми бачимо самого автора — сильну особистість, закохану в життя і переконану, що Україна неодмінно матиме прекрасне майбутнє.
39. Мотиви поезії л. Костенко для дітей («Бузиновий цар», «Білочка восени», «Віхола», «Зонька», «Пісенька про космічного гостя», «Футбол в тумані» та ін.).
Творчість Ліни Костенко сьогодні – найважливіша складова української літератури, без якої вже важко уявити сучасну українську літературу. Ліна Костенко зробила величезний внесок у розвиток стилів, художніх засобів та тропів в українській літературі.
В багатьох аспектах поетеса була новатором, використовуючи влучні метафори, сучасні вирази, терміни, які змушують звернути на них увагу і западають в серце. Творчість Ліни Костенко таким чином вплинула на читачів, які знаходять в її творах завуальований контекст. Цікавим художнім засобом в творчості Ліни Костенко є також використання сучасних виразів або термінів, що зацікавлює читача, привертає його увагу.
Через свої твори на історичну тематику Ліна Костенко змогла вплинули на думку українців, змогла зрушити з місця глобальні національні питання, які боялися підняти протягом десятиліть. В результаті цього маємо відчутний вплив творчості на громадську думку, національну свідомість. В творах з історичними мотивами вдало використовуються власні назви, що створює відповідну атмосферу твору.
У Ліни Костенко зустрічаємо неймовірно енергійні життєстверджувальні строфи, в яких палає дух свободи, гордості за власну землю, за власну історію. Поразки тут є перемогами, а слабкість перетворюється на силу.
Ліна Костенко в своїй творчості не оминула і теми природи, на яку багата Україна. Зображення саме української природи викликає захоплення, любов до Батьківщини. Навіть в цих пройнятих любов’ю віршах, присвячених рідному краєві, є велика повчальна цінність: вони звертають увагу українця на красу власної природи, розвивають у нього любов до Батьківщини.
Тема любові теж є наскрізною у творчості Ліни Костенко. Читаючи її твори про кохання, розуміємо, що всі ці епізоди поетеса переживала сама. Це єдина тематика творів, у якій ми не зустрічаємо другого сенсу, в цих творах бачимо лише щирі почуття любові, щиру жагу та пристрасть.
Ліна Костенко – значуща особистість в сучасній історії України, вона безумовна увійшла в цю історію і нам тільки належить сповна оцінити її місце в цій історії. Творчість Ліни Костенко має найбільший вплив на українську націю сьогодні. А отже, можна впевнено казати, що Ліна Костенко – це сучасний символ української нації, здатний об’єднати всю Україну на засадах національної свідомості, гордості за свою Батьківщину.