1. Теоретичне підґрунтя**

У кожної людини певний набір схем поведінки співставляється з певним станом його підсвідомості. Це наводить на думку про існування різних станів «Я» (Берн відштовхнувся тут від Фрей-да. -Авт.).

Стан «Я» можна описувати як систему почуттів, визначивши її як набір узгоджених схем поведінки.

Неформально прояви цих станів «Я» називаються:

родитель («батько - мати», «родитель» - див. «Словарь україн­ської мови» Бориса Грінченка);

дорослий;

дитина.

Психологічне обгрунтування цьому можна дати таке:

1. У кожної людини були батьки (або ті, хто їх замінював), і вона зберігає в собі набір станів «Я», які повторюють стани «Я» батьків (як вона їх сприймала). Ці батьківські стани «Я» при деяких обста-

*Розроблено нами. -Авт.

**Використані першоджерела: 1. Берн 3. Игрьі, в которьіе играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которьіе играют в игрьі. Психология человечеекой судьбьі: Пер. с англ. /Общ.ред. М. С. Мацковского. -СПб.: Лениздат, 1992. - 400 с. 2. Ковалев Г. А. Основньїе направлення исполь-зования методов активного социального обучения в странах Запада// Психол. журнал. - 1989. - ТЛО. - №1. - С.127 - 136.

258

винах починають активізовуватись. Отже, спрощуючи це поняття, можна сказати: «Кожен носить у собі Родителя».

2. Всі люди (також і діти) здатні на об'єктивну переробку інфор­ мації за умови, коли активізовані певні стани їхнього «Я». Звичай­ ною мовою це звучить так: «У кожній людині є Дорослий».

3. Будь-яка людина була колись молодшою, ніж зараз, тому вона несе в собі враження колишніх років, які при певних умовах можуть активізуватися. Можна сказати, що «кожен затаїв у собі маленького хлопчика чи дівчинку».

Слід відзначити, що «Родитель» може проявляти себе двояко -прямо або побічно: як активний стан «Я» або як вплив «Родителя». В першому, активному випадку, людина реагує так, як реагували б у подібних випадках його батько або мати.

«Дитина» теж може себе проявляти двома способами: як присто­сована «Дитина» і як природна «Дитина». Пристосована «Дитина» змінює свою поведінку під впливом «Родителя». Вона поводить себе так, як цього хотіли б батько або мати. В той же час природна «Дити­на» проявляє себе у спонтанній поведінці: наприклад, у неслухня­ності, бунті або у прояві творчого пориву.

Стан «Дорослий» необхідний для життя. Людина переробляє інфор­мацію і вираховує ймовірності, які треба знати, щоб ефективно взає­модіяти з навколишнім світом. їй знайомі власні невдачі і задоволен­ня. «Дорослий» контролює дії «Родителя» і «Дитини», будучи по­середником між ними. Є люди, в яких «Дитина» недоречно бере управ­ління всією особистістю, хоча в той же час у них наявний добре струк-турований «Дорослий», якого тільки треба віднайти і привести в дію.

На рис. 50 і 51 подані структурна діаграма триєдності станів «Я» та описові аспекти особистості.

Як і в «гештальтгрупах» (також, як вид тренінгу, належить до ен-каунтер-груп), при транзактному аналізі робота здійснюється ліде­ром (керівником, викладачем, тренером) з кожним членом групи по черзі (Г.А. Ковальов).

«Батько» репрезентує авторитарні тенденції людини відносно себе та інших людей.

Особа в позиції «Дитина», як правило, займає підлегле станови­ще щодо інших.

Найбільш оптимальним та здоровим психічним станом є позиція «Дорослого», який уміє захищати свою власну думку, організовува­ти свої взаємини з іншими на основі рівного партнерства.

259

Обговорення і вивчення домінуючих тенденцій цих трьох позицій та їх різновидів і є основою транзактного аналізу.

Турботли­вий родитель

Мати

Контро­люючий родитель

Батько

Рис.50. Структурна діаграма триєдності станів «Я»

Рис. 51. Описові аспекти особистості