5.2.6. Мотив аффіліації

Цей мотив виявляється як прагнення людини налагодити добрі, емоційно позитивні взаємини з людьми. Внутрішньо чи психологіч­но він виступає у вигляді почуття прив'язаності, вірності, а зовніш­ньо - в товариськості, у прагненні співробітничати з іншими людь­ми, постійно бути разом з ними. Любов до людей - найвищий духов­ний вияв даного мотиву.

5.2.7. Мотив влади

Цей мотив стисло можна визначити як стале і яскраво виражене прагнення людини мати владу над іншими людьми.

Г. Маррей дав таке визначення цьому мотиву: мотив влади - це схильність керувати соціальним оточенням, у тому числі людьми, впливати на поведінку інших людей різноманітними способами, включаючи переконання, примус, навіювання, стимулювання, забо­рону і т.д., спонукання інших діяти відповідно до своїх інтересів і потреб; домагатися їхньої прихильності, співробітництва; доводити свою правоту, відстоювати власну думку... визначати норми і прави­ла поведінки; приймати за інших рішення, які зобов'язують їх діяти певним чином; умовляти, відмовляти, карати, причаровувати, при­вертати до себе увагу, мати послідовників.

Інший дослідник мотивації влади, Д. Верофф, психологічно уточ­нив визначення даного явища таким чином: під мотивацією влади розуміється прагнення і здатність отримувати задоволення від конт­ролю над іншими людьми.

Вперше мотив влади як прагнення переваги одних людей над інши­ми привернув до себе увагу неофрейдистів. А. Адлер, учень 3. Фрей-да, вважав, що прагнення до вищості, досконалості й соціальної вла­ди компенсує природні недоліки людей, які відчувають так званий комплекс неповноцінності.

5.2.8. Мотив - заздрість

Якщо мотив влади більшою чи меншою мірою усвідомлюється особистістю, то мотив-заздрість усвідомлюється не повністю, або ж може бути неусвідомлюваним, залежно від аналітичних задатків са­мого індивіда.

106

Цей мотив⁵⁴ можна охарактеризувати як малоусвідомлюване чи неусвідомлюване прагнення досягнути чогось більшого в ду­ховному, інтелектуальному, статусному, матеріальному і т.д. ро­зумінні при одночасному усвідомленні (або ж на рівні інтуїції) неможливості цього досягнути через зовнішні перешкоди або відсутність внутрішніх психічних чи фізіологічних даних (волі, інтелекту, шляхетності, вроди, сили, зросту тощо).

Цей мотив маловивчений, але насправді є значним регулятором поведінки, діяльності, праці індивіда. Розкритий він в основному в художній літературі, оскільки є поштовхом до асоціальної, агресив­ної, нещирої поведінки людей.

Ось один із прикладів⁵⁵.

Хай честолюбство, честь і гордість Із кожного фонтаном б'є. І словом злим, неблагородним Хай ближній ближнього не вб'є. Є вдосталь місця, вдосталь діла І вдосталь слави на землі. Та щоб душа не заніміла, Не будьте заздрісні і злі!

5.2.9. Мотив слави

Одним із неусвідомлюваних чи малоусвідомлюваних мотивів є мотив слави⁵⁶ як отримання задоволення від наочного бачення і більшою чи меншою мірою усвідомлення того, що ти є предметом поклоніння, маєш здатність безпосередньо чи опосередковано керу­вати емоціями, почуттями, думками людей. Навіть Т. Шевченко у вірші «Доля» писав:

«Мій друже вбогий, нелукавий! Ходімо дальше, дальше слава, А слава - заповідь моя».

⁵⁴ Визначення наше. -Авт.

⁵⁵ Віктор Лозниця з кн. Лозниця В. Кревність / Чередин В. На крилах черво­ них: Поезії. - К.: Рад. письменник, 1985. - С. 22.

⁵⁶ Визначення наше. - Авт.

107