- •«ЕксОб»
- •Передмова
- •1.1. Витоки економічної психології
- •1.2. Поняття «психологія управління» і «психологія менеджменту»
- •1.3. Значення наукової психології для формування особистості керівника
- •1.4. Навчальна дисципліна «психологія менеджменту»
- •2.1. Психологічні «профілі» вітчизняних керівних кадрів
- •2.2. Основні психологічні вимоги
- •2.2.2. Прагнення до лідерства, здатність до керівництва
- •2.2.3. Вольові якості, готовність до ризику
- •2.2.4. Прагнення до успіху, честолюбство, домінування і самодостатність особистості
- •2.2.5. Особливий комбінаторно-прогностичний тип мислення
- •2.2.6. Вправи на релаксацію для менеджерів
- •3.1. Типологія стилів керівництва
- •3.2. Індивідуальні стилі керівництва
- •3.3. Деякі принципи
- •3.4. Феномен керівництва28
- •3.5. Типи менеджерів в американській діловій культурі
- •3.6. Психологічна спадщина номенклатури
- •3.7. Типи керівників у практиці вітчизняних ділових стосунків32
- •3.8. Успіх керівництва. Залежність успіху від стилю керівництва
- •3.9. Якості і риси керівника, що досягає успіху
- •4.1. «Секрети» працевлаштування
- •4.1.1. Резюме
- •4,1.2. Інститут поручительства
- •4.1.3. Техніка контакту з роботодавцем
- •4.2. Прийом на роботу. Як побудувати бесіду
- •4.3. Визначення придатності до менеджерської діяльності на основі виявленої функціональної асиметрії
- •4.4. Використання професіограм і психограм при доборі кадрів
- •4.5. Психологічні аспекти поділу і кооперації праці
- •5.1. Інтеріоризація стимулу в мотив
- •Естетичні потреби
- •Пізнавальні потреби
- •Потреба поваги (поклоніння)
- •Фізіологічні (органічні) потреби
- •5.2. Мотиви праці
- •5.2.1. Реалізація потенціалу особистості
- •5.2.2. Самоствердження
- •5.2.3. Захищеність і комфорт
- •5.2.4. Соціальний статус
- •5.2.5. Служіння іншому
- •5.2.6. Мотив аффіліації
- •5.2.7. Мотив влади
- •5.2.8. Мотив - заздрість
- •5.2.9. Мотив слави
- •5.2.10. Задоволення від самого процесу праці та її результатів
- •5.2.11. Стимулювання і мотивація праці «корпоративним духом»
- •6.1. Загальні правила поведінки із керівництвом
- •6.1.1. Стосунки із співробітниками,
- •6.1.2. Стосунки з підлеглими
- •6.2. Особливості стосунків із заступниками
- •6.3. «Тяжкі боси» і стратегія поведінки з ними
- •6.4. Техніка ведення ділових індивідуальних бесід61
- •1. Розташування учасників за столом і деякі позиції взаємодії65
- •6.7. Невербальна комунікація в практиці ділових стосунків
- •6.7.1. Приклади тлумачення деяких
- •6.7.1.1. Просторові зони спілкування
- •6.7.1.2. Положення долоні як характеристика людини і засіб комунікації
- •6.7.1.3. «Руки за спиною» - жест впевненої в собі людини
- •6.7.1.4. Як визначити щирість вашого співрозмовника
- •6.7.1.5. Жест «руки на грудях» як бар'єр
- •6.7.1.6. Читання думок на основі поведінки очей
- •6.7.1.7. Визначення ставлення до вас на основі положення голови партнера
- •6.7.1.8. «Віддзеркалення» як спосіб досягнення взаєморозуміння
- •6.7.2. Деякі способи штучного підвищення статусу керівника
- •6.7.3. Рівні спілкування68
- •6.7*4. Характеристики шкал (тем) спілкування
- •7.1. Ключові поняття до теми
- •1.2. «Дерево» конфлікту як процесу78
- •7.3. Характер, причини і способи
- •Керівник
- •1.4. Причини ділових і міжособистісних конфліктів
- •7.5.1. Рівні розв'язання конфліктів
- •7.5.2, Дії керівника щодо аналізу конфліктної ситуації
- •7.5.3. Деякі типові приклади розв'язання виробничих конфліктів82
- •7.6. Західні моделі прогнозування і розв'язання конфліктних ситуацій83
- •7.6.1. Як не встрявати в конфлікт
- •7.6.2, Розпізнавання прихованих потреб і бажань як причин конфлікту
- •7.6.3. Проблема оманливих припущень
- •7.6.4. Уявний реванш як засіб зняття конфліктного напруження
- •7.6.5. Пастка відповідальності як причина конфліктів
- •7.6.6. Стиль поведінки з метою розв'язання конфлікту
- •7.6.7. Стиль конкуренції
- •7.6.8. Стиль уникання
- •7.6.9. Стиль пристосування
- •7.6.10. Стиль співробітництва
- •7.6.11. Стиль компромісу
- •7.6.12. Уроки конфліктів, поради, рекомендації
- •7.6.13. Ознаки сприятливого (позитивного) психологічного клімату
- •7.6.14. Формуванні сприятливого психологічного клімату в колективі65
- •Сприятливий психологічний
- •8.1. Порівняльний аналіз японської,
- •8.2. Японські «гуртки якості»
- •8.3. Вітчизняний досвід «рейтинг працівника»
- •8.4. Евристично-професійне навчання: генерація і пошук нових ідей, нешаблонне мислення
- •8.4.1. Використання випадковостей, нешаблонне мислення
- •8.4.2. Метод «штурму мозку»
- •8.4.5. Діаграма ідей
- •8.4.3. Синектика
- •8.4.4, Метод «гірлянд асоціацій»
- •8.4.6. Матриця ідей
- •8.5. Активне соціальне навчання
- •8.5.1. Типи групового навчання
- •8.5.2. Основні види груп активного соціального навчання
- •9.1. Замість вступу в проблему
- •9.2. Гештальтпсихологія
- •9.3. Імідж організації
- •9.3.1. Зовнішній вигляд організації, стиль роботи її керівництва
- •9.3.2. Облаштування робочих місць і режим роботи персоналу
- •9.3.3. Товарний вигляд продукції і реклама як носії іміджу організації
- •9.4. Як створити собі імідж
- •1. Визначити, що ви хочете в собі змінити або яким стати.
- •2. Скласти подумки сценарій, щоб уявити себе в новій ролі.
- •3. Впровадьте свій новий сценарій у життя.
- •10.1. Вступ до теми
- •10.2. Інтегральна структура
- •10.3. Профдобір, розстановка кадрів, підвищення кваліфікації
- •10.4. Формування економічної політики підприємства
- •10.5. Безпека праці на виробництві
- •10.6. Релаксація працівників з тяжкими умовами праці
- •10.7. Естетико-ергономічна експертиза конструкторської документації
- •10.8. Плинність кадрів, соціально-побутові умови
- •Практикум
- •З психології
- •Менеджменту
- •1. Теоретичне підґрунтя**
- •2. Концепція проведення транзактного аналізу
- •3. Обговорення ситуації 1. Умовна назва «Юпітер» Подання ситуації 1*
- •Обговорення ситуації 1
- •4. Обговорення ситуації 2. Умовна назва «Панчішник» Подання ситуації 2
- •Обговорення ситуації 2
- •5. Обговорення ситуації 3. Умовна назва «Поет і «король» жебраків»* Подання ситуації з
- •Обговорення ситуації з
- •6. Обговорення ситуації 4. Умовна назва «Поет і король Франції» Подання ситуації 4
- •Обговорення ситуації 4
- •7. Аналіз власного статусу та поведінки, різноманітних ситуацій, життєвих і ділових колізій
- •Після сказаного
- •Підсумок
- •1. Теоретичне підґрунтя
- •1.2. Синанон (8упапоп)
- •2. Технологія проведення тренінгу*
- •2.1. Загальне зауваження
- •2.2. Психологічне налаштування
- •2.3. Межа допустимого
- •2.7. Протокол гри
- •2.8. Просторове розташування команд
- •2.4. Розбивка на команди
- •2.5. Гаряче місце
- •2.6. Правила гри
- •1.2. Синектика
- •2. Технологія проведення синектичного штурму*
- •2.9. Аналіз тренінгу
- •1. Теоретичне підґрунтя
- •1.1. Метод штурму мозку
- •2.3. Штурм мозку за вектором «Пряма аналогія»
- •2.1. Задача*
- •2.2. Графічна підготовка розв'язку задачі
- •2.4. Образне визначення суті завдання (символічна аналогія)
- •2.5. Пошук ідей за критерієм «фантастична аналогія»
- •Особиста а. Колонка 2
- •2.7. Експертна оцінка і ранжування ідей
- •Фантастична а.
- •2.6. Входження в образ даного в завданні об'єкта (особиста аналогія)
- •Міркування з точки зору
- •3. Оцінка відповідей, закріплення технології проведення синектики, її можливості
- •2.8. Зведення, аналіз, переформулювання найкращих ідей і накреслення стратегії розв'язку завдання
- •Стратегія дій (розв'язок нашої задачі)
- •Інструкція*
- •Інструкція*
- •«Вироблення психологічної налаштованості
- •На співпрацю з допомогою переорієнтації
- •На позитивні риси вашого партнера»
- •Інструкція*
- •Інструкція*
- •Розділ 2 рольові ігри
- •«Використання рольових ігор для аналізу управлінської діяльності» на прикладі рольової гри «Організація мікрогруп»
- •«Визначення пріоритетів профдобору та аналіз
- •Груподинамічного процесу» на прикладі рольової
- •Гри «Прийняття на роботу претендентки»
- •Порядок виконання завдання:
- •Зауваження для керівника
- •Вказівки для спостерігачів
- •Отже, гра протікає приблизно так:
- •Груподинамічний процес
- •Завдання № 11
- •Рольова гра «Дружба»
- •Роль для начальника відділу збуту Вольфганга X.
- •Замітки для керівника семінару
- •Пропозиція для варіантів:
- •«Аналіз причин виникнення «вертикального»
- •Конфлікту на основі розбіжності між «американською»
- •Та «німецькою» моделями управління» на прикладі
- •Рольової гри «Камінь Єріко»
- •Рольова гра «Камінь Єріко»
- •Роль для власника фірми
- •Роль для керівника цеху Арамака
- •Замітки для керівника семінару
- •Психологія на семінарі
- •Проблема стилю керівництва
- •«Прийняття управлінського рішення при розв'язанні
- •Конфліктної ситуації, яка шкодить успіху
- •Виробництва», на прикладі рольової гри
- •«Найрозумніший повинен погоджуватися!»
- •Роль для керівника «Області 1» пана Шутца
- •«Аналіз причин зародження конфліктів
- •Ділова гра «Нова група» Вступ у ситуацію
- •Вказівки для групи:
- •Список членів групи:
- •Роль для пана а.
- •Роль для пана б.
- •Роль для пана в.
- •Роль для пані г.
- •Примітка для керівника семінару
- •Порядок проведення:
- •Рольова гра «Принцип Пітера»
- •«Використання даних про акцентуацію
- •Особистості для правильного розподілу
- •Обов'язків у групі» *
- •Умова завдання
- •1. «Призначення» лідера та «ядра» лідерів
- •2. Вибір «стратегів»
- •3. Визначення «ковалів», як основної і фундаментальної (але неформальної) структури організації
- •4. Розподіл «контактерів» на посади за психологічними критеріями
- •Інструкція
- •Список запитань із ключами
- •7 Запитання Ключ
- •«Трансформація «Опитувального листа Ліпмана»
- •2. Перший етап. Вихідний матеріал для роботи (подання)
- •3. Другий етап. Робота групи над психофізіологічними характеристиками «Опитувального листа Ліпмана»
- •4, Третій етап. Переформулювання вибраних
- •(Необхідних для професії) психофізіологічних
- •Характеристик в запитання для досліджуваних
- •(Оцінюваних)
- •5. Четвертий етап
- •Протокольна таблиця
- •6. П'ятий етап. Розробка ключа до тесту
- •«Використання тестів професійної та соціальної орієнтації для прогностичного аналізу успішної управлінської діяльності»
- •Інструкція
- •Інтерпретація результатів та побудова заняття *
- •Зразок відповідей тест
- •Після сказаного
- •«Визначення впливу психосоматичного стану особистості та емоцій на прийняття управлінського рішення»
- •II етап (4-6 год. Самостійних занять)
- •VI етап (2-4 год. Аудиторних занять)
- •Приклади для етапу 1
- •«Використання тестів «Намалюємо свій характер»
- •Показники і інтерпретація
- •Інструкція
- •Інструкція
- •Тест «рішучість»
- •Інтерпретація результатів
- •Інтерпретація результатів
- •Текст опитувальника рск
- •Порядок виконання
- •Зміст методики
- •Інтерпретація результатів
- •Загальні відомості
- •Порядок виконання завдання:
- •Інтерпретація
- •Скоріше ні, ніж так Важко сказати (можливо)
- •Скоріше ні, ніж так Важко сказати (можливо)
- •Самооцінка вольових якостей особистості
- •Ключ-таблиця до тесту су
- •Тест «опитувальник для оцінки мотивації до досягнення мети -
- •«Ключ» до опитувальника
- •Бланк відповідей
7.6.6. Стиль поведінки з метою розв'язання конфлікту
Існує п'ять основних стилів розв'язання конфлікту, в основу яких покладена система, котру називають методом Томаса-Кілменна, розроблена названими авторами в 1972 р.
Система дозволяє створити для кожної людини свій власний стиль розв'язання конфлікту. Основні стилі поведінки в конфліктній ситуації пов'язані із спільним джерелом будь-якого конфлікту - розбіжністю інтересів двох чи кількох сторін.
Ваш стиль поведінки в конкретному конфлікті визначається тією мірою, якою ви прагнете задовольнити власні інтереси (діючи пасивно чи активно) та інтереси іншої сторони (діючи спільно чи індивідуально).
183
Якщо уявити це графічно, то отримаємо сітку Томаса-Кілменна (рис. 36), яка дозволяє визначити місце і назву для кожного із п'яти основних стилів розв'язання конфлікту.
|
|
Стиль конкуренції |
Стиль співробітництва |
Активні дії | ||
|
Міра, в якій ви прагнете |
|
Стиль |
| ||
|
задовольнити власні інтереси |
|
компромісу |
|
Пасивні дії | |
|
|
Стиль уникання |
Стиль пристосування | |||
Індивідуальні Спільні
дії дії
Міра, в якій ви прагнете задовольнити інтереси іншої сторони
Рис. 36. Сітка Томаса-Кілменна
Кожна людина може певною мірою використовувати всі ці стилі, але звичайно має пріоритетні. Крім того, деякі стилі можуть бути найефективнішими для розв'язання конфліктів певного типу.
7.6.7. Стиль конкуренції
Він може бути ефективним у тому разі, коли ви наділені певною владою; ви знаєте, що ваше рішення чи підхід в даній ситуації правильні, і маєте можливість наполягати на них.
Проте це не той стиль, який варто використовувати при особистих стосунках; якщо ви хочете ладити з людьми, то стиль конкуренції викликатиме в них відчуження.
А якщо ви застосуєте цей стиль у ситуації, коли не маєте достатньої влади і ваша думка не збігається з думкою вашого керівника, то можете обпектися.
184
Ось приклади випадків, коли варто використовувати цей стиль:
результат дуже важливий для вас, і ви робите велику ставку на власне вирішення проблеми, що виникла;
ви маєте достатній авторитет для прийняття рішення, і є оче видним, що запропоноване вами рішення - найкраще;
рішення необхідно прийняти швидко, і ви маєте достатньо вла ди для цього;
ви відчуваєте, що у вас немає іншого вибору і що вам нічого втрачати;
ви перебуваєте в критичній ситуації, яка вимагає миттєвого ре агування;
ви не можете зізнатися людям, що перебуваєте у безвихідному становищі, тимчасом як хтось повинен повести їх за собою;
ви повинні прийняти нестандартне рішення, але зараз вам необхідно діяти, і у вас достатньо повноважень для цього кроку.
7.6.8. Стиль уникання
Його можна використовувати тоді, коли зачеплена проблема не дуже важлива для вас, коли ви не хочете витрачати сили на її вирішення або коли відчуваєте, що перебуваєте у безнадійному становищі.
Цей стиль також рекомендують у тих випадках, коли ви відчуваєте себе неправим і передчуваєте правоту іншої людини або коли ця людина наділена більшою владою.
Все це - серйозні підстави для того, щоб не захищати власну позицію. Ви можете спробувати змінити тему розмови, вийти із кімнати або зробити щось таке, що відхилить або відстрочить конфлікт.
Стиль уникання може стати придатним при спілкуванні із «тяжкою» людиною і коли немає серйозних підстав далі контактувати з нею.
Цей підхід може бути корисним також, коли ви прагнете прийняти рішення, але не знаєте, як вчинити, або це рішення прийняти одразу ж немає потреби.
Цей стиль годиться також для тих випадків, коли ви відчуваєте, що для розв'язання конкретної проблеми ви не володієте достатньою інформацією.
Якщо відповідь може дати сам час, то краще визнати це і сказати собі: «Зараз мені ніколи цим займатися. Я зачекаю».
185
Ось найтиповіші ситуації, за яких рекомендується застосовувати стиль уникання:
напруженість занадто велика, і ви відчуваєте необхідність по слаблення загострення;
вихід не дуже важливий для вас, і ви вважаєте, що рішення на стільки тривіальне, що не варто витрачати на нього сили;
у вас тяжкий день, а вирішення цієї проблеми може завдати додаткових неприємностей;
ви знаєте, що не можете, або навіть не хочете розв'язати конфлікт на свою користь;
ви хочете виграти час, можливо, для того, щоб отримати додат кову інформацію чи заручитися чиєюсь підтримкою;
ситуація дуже складна, і ви відчуваєте, що розв'язання конфлі кту обійдеться для вас занадто дорого;
у вас мало влади для розв'язання проблеми або для її вирішен ня бажаним для вас способом;
ви відчуваєте, що в інших більше шансів розв'язати цю про блему;
пробувати розв'язати проблему є небезпечним, оскільки висві тлювання і відкрите обговорення конфлікту може тільки по гіршити ситуацію.
Дехто вважає стиль уникання «втечею» від проблем і відповідальності, а не ефективним підходом до розв'язання конфлікту. В дійсності ухиляння або відстрочка можуть бути цілком придатною і конструктивною реакцією на конфліктну ситуацію.
Цілком імовірно, що коли ви постараєтесь ігнорувати її, не виказуючи до неї свого ставлення, ухилитися від рішення, змінити тему чи перенести увагу на щось інше, то конфлікт розв'яжеться сам по собі. Якщо ні, то ви зможете до нього повернутися пізніше, коли будете до цього більш готові.
