- •«ЕксОб»
- •Передмова
- •1.1. Витоки економічної психології
- •1.2. Поняття «психологія управління» і «психологія менеджменту»
- •1.3. Значення наукової психології для формування особистості керівника
- •1.4. Навчальна дисципліна «психологія менеджменту»
- •2.1. Психологічні «профілі» вітчизняних керівних кадрів
- •2.2. Основні психологічні вимоги
- •2.2.2. Прагнення до лідерства, здатність до керівництва
- •2.2.3. Вольові якості, готовність до ризику
- •2.2.4. Прагнення до успіху, честолюбство, домінування і самодостатність особистості
- •2.2.5. Особливий комбінаторно-прогностичний тип мислення
- •2.2.6. Вправи на релаксацію для менеджерів
- •3.1. Типологія стилів керівництва
- •3.2. Індивідуальні стилі керівництва
- •3.3. Деякі принципи
- •3.4. Феномен керівництва28
- •3.5. Типи менеджерів в американській діловій культурі
- •3.6. Психологічна спадщина номенклатури
- •3.7. Типи керівників у практиці вітчизняних ділових стосунків32
- •3.8. Успіх керівництва. Залежність успіху від стилю керівництва
- •3.9. Якості і риси керівника, що досягає успіху
- •4.1. «Секрети» працевлаштування
- •4.1.1. Резюме
- •4,1.2. Інститут поручительства
- •4.1.3. Техніка контакту з роботодавцем
- •4.2. Прийом на роботу. Як побудувати бесіду
- •4.3. Визначення придатності до менеджерської діяльності на основі виявленої функціональної асиметрії
- •4.4. Використання професіограм і психограм при доборі кадрів
- •4.5. Психологічні аспекти поділу і кооперації праці
- •5.1. Інтеріоризація стимулу в мотив
- •Естетичні потреби
- •Пізнавальні потреби
- •Потреба поваги (поклоніння)
- •Фізіологічні (органічні) потреби
- •5.2. Мотиви праці
- •5.2.1. Реалізація потенціалу особистості
- •5.2.2. Самоствердження
- •5.2.3. Захищеність і комфорт
- •5.2.4. Соціальний статус
- •5.2.5. Служіння іншому
- •5.2.6. Мотив аффіліації
- •5.2.7. Мотив влади
- •5.2.8. Мотив - заздрість
- •5.2.9. Мотив слави
- •5.2.10. Задоволення від самого процесу праці та її результатів
- •5.2.11. Стимулювання і мотивація праці «корпоративним духом»
- •6.1. Загальні правила поведінки із керівництвом
- •6.1.1. Стосунки із співробітниками,
- •6.1.2. Стосунки з підлеглими
- •6.2. Особливості стосунків із заступниками
- •6.3. «Тяжкі боси» і стратегія поведінки з ними
- •6.4. Техніка ведення ділових індивідуальних бесід61
- •1. Розташування учасників за столом і деякі позиції взаємодії65
- •6.7. Невербальна комунікація в практиці ділових стосунків
- •6.7.1. Приклади тлумачення деяких
- •6.7.1.1. Просторові зони спілкування
- •6.7.1.2. Положення долоні як характеристика людини і засіб комунікації
- •6.7.1.3. «Руки за спиною» - жест впевненої в собі людини
- •6.7.1.4. Як визначити щирість вашого співрозмовника
- •6.7.1.5. Жест «руки на грудях» як бар'єр
- •6.7.1.6. Читання думок на основі поведінки очей
- •6.7.1.7. Визначення ставлення до вас на основі положення голови партнера
- •6.7.1.8. «Віддзеркалення» як спосіб досягнення взаєморозуміння
- •6.7.2. Деякі способи штучного підвищення статусу керівника
- •6.7.3. Рівні спілкування68
- •6.7*4. Характеристики шкал (тем) спілкування
- •7.1. Ключові поняття до теми
- •1.2. «Дерево» конфлікту як процесу78
- •7.3. Характер, причини і способи
- •Керівник
- •1.4. Причини ділових і міжособистісних конфліктів
- •7.5.1. Рівні розв'язання конфліктів
- •7.5.2, Дії керівника щодо аналізу конфліктної ситуації
- •7.5.3. Деякі типові приклади розв'язання виробничих конфліктів82
- •7.6. Західні моделі прогнозування і розв'язання конфліктних ситуацій83
- •7.6.1. Як не встрявати в конфлікт
- •7.6.2, Розпізнавання прихованих потреб і бажань як причин конфлікту
- •7.6.3. Проблема оманливих припущень
- •7.6.4. Уявний реванш як засіб зняття конфліктного напруження
- •7.6.5. Пастка відповідальності як причина конфліктів
- •7.6.6. Стиль поведінки з метою розв'язання конфлікту
- •7.6.7. Стиль конкуренції
- •7.6.8. Стиль уникання
- •7.6.9. Стиль пристосування
- •7.6.10. Стиль співробітництва
- •7.6.11. Стиль компромісу
- •7.6.12. Уроки конфліктів, поради, рекомендації
- •7.6.13. Ознаки сприятливого (позитивного) психологічного клімату
- •7.6.14. Формуванні сприятливого психологічного клімату в колективі65
- •Сприятливий психологічний
- •8.1. Порівняльний аналіз японської,
- •8.2. Японські «гуртки якості»
- •8.3. Вітчизняний досвід «рейтинг працівника»
- •8.4. Евристично-професійне навчання: генерація і пошук нових ідей, нешаблонне мислення
- •8.4.1. Використання випадковостей, нешаблонне мислення
- •8.4.2. Метод «штурму мозку»
- •8.4.5. Діаграма ідей
- •8.4.3. Синектика
- •8.4.4, Метод «гірлянд асоціацій»
- •8.4.6. Матриця ідей
- •8.5. Активне соціальне навчання
- •8.5.1. Типи групового навчання
- •8.5.2. Основні види груп активного соціального навчання
- •9.1. Замість вступу в проблему
- •9.2. Гештальтпсихологія
- •9.3. Імідж організації
- •9.3.1. Зовнішній вигляд організації, стиль роботи її керівництва
- •9.3.2. Облаштування робочих місць і режим роботи персоналу
- •9.3.3. Товарний вигляд продукції і реклама як носії іміджу організації
- •9.4. Як створити собі імідж
- •1. Визначити, що ви хочете в собі змінити або яким стати.
- •2. Скласти подумки сценарій, щоб уявити себе в новій ролі.
- •3. Впровадьте свій новий сценарій у життя.
- •10.1. Вступ до теми
- •10.2. Інтегральна структура
- •10.3. Профдобір, розстановка кадрів, підвищення кваліфікації
- •10.4. Формування економічної політики підприємства
- •10.5. Безпека праці на виробництві
- •10.6. Релаксація працівників з тяжкими умовами праці
- •10.7. Естетико-ергономічна експертиза конструкторської документації
- •10.8. Плинність кадрів, соціально-побутові умови
- •Практикум
- •З психології
- •Менеджменту
- •1. Теоретичне підґрунтя**
- •2. Концепція проведення транзактного аналізу
- •3. Обговорення ситуації 1. Умовна назва «Юпітер» Подання ситуації 1*
- •Обговорення ситуації 1
- •4. Обговорення ситуації 2. Умовна назва «Панчішник» Подання ситуації 2
- •Обговорення ситуації 2
- •5. Обговорення ситуації 3. Умовна назва «Поет і «король» жебраків»* Подання ситуації з
- •Обговорення ситуації з
- •6. Обговорення ситуації 4. Умовна назва «Поет і король Франції» Подання ситуації 4
- •Обговорення ситуації 4
- •7. Аналіз власного статусу та поведінки, різноманітних ситуацій, життєвих і ділових колізій
- •Після сказаного
- •Підсумок
- •1. Теоретичне підґрунтя
- •1.2. Синанон (8упапоп)
- •2. Технологія проведення тренінгу*
- •2.1. Загальне зауваження
- •2.2. Психологічне налаштування
- •2.3. Межа допустимого
- •2.7. Протокол гри
- •2.8. Просторове розташування команд
- •2.4. Розбивка на команди
- •2.5. Гаряче місце
- •2.6. Правила гри
- •1.2. Синектика
- •2. Технологія проведення синектичного штурму*
- •2.9. Аналіз тренінгу
- •1. Теоретичне підґрунтя
- •1.1. Метод штурму мозку
- •2.3. Штурм мозку за вектором «Пряма аналогія»
- •2.1. Задача*
- •2.2. Графічна підготовка розв'язку задачі
- •2.4. Образне визначення суті завдання (символічна аналогія)
- •2.5. Пошук ідей за критерієм «фантастична аналогія»
- •Особиста а. Колонка 2
- •2.7. Експертна оцінка і ранжування ідей
- •Фантастична а.
- •2.6. Входження в образ даного в завданні об'єкта (особиста аналогія)
- •Міркування з точки зору
- •3. Оцінка відповідей, закріплення технології проведення синектики, її можливості
- •2.8. Зведення, аналіз, переформулювання найкращих ідей і накреслення стратегії розв'язку завдання
- •Стратегія дій (розв'язок нашої задачі)
- •Інструкція*
- •Інструкція*
- •«Вироблення психологічної налаштованості
- •На співпрацю з допомогою переорієнтації
- •На позитивні риси вашого партнера»
- •Інструкція*
- •Інструкція*
- •Розділ 2 рольові ігри
- •«Використання рольових ігор для аналізу управлінської діяльності» на прикладі рольової гри «Організація мікрогруп»
- •«Визначення пріоритетів профдобору та аналіз
- •Груподинамічного процесу» на прикладі рольової
- •Гри «Прийняття на роботу претендентки»
- •Порядок виконання завдання:
- •Зауваження для керівника
- •Вказівки для спостерігачів
- •Отже, гра протікає приблизно так:
- •Груподинамічний процес
- •Завдання № 11
- •Рольова гра «Дружба»
- •Роль для начальника відділу збуту Вольфганга X.
- •Замітки для керівника семінару
- •Пропозиція для варіантів:
- •«Аналіз причин виникнення «вертикального»
- •Конфлікту на основі розбіжності між «американською»
- •Та «німецькою» моделями управління» на прикладі
- •Рольової гри «Камінь Єріко»
- •Рольова гра «Камінь Єріко»
- •Роль для власника фірми
- •Роль для керівника цеху Арамака
- •Замітки для керівника семінару
- •Психологія на семінарі
- •Проблема стилю керівництва
- •«Прийняття управлінського рішення при розв'язанні
- •Конфліктної ситуації, яка шкодить успіху
- •Виробництва», на прикладі рольової гри
- •«Найрозумніший повинен погоджуватися!»
- •Роль для керівника «Області 1» пана Шутца
- •«Аналіз причин зародження конфліктів
- •Ділова гра «Нова група» Вступ у ситуацію
- •Вказівки для групи:
- •Список членів групи:
- •Роль для пана а.
- •Роль для пана б.
- •Роль для пана в.
- •Роль для пані г.
- •Примітка для керівника семінару
- •Порядок проведення:
- •Рольова гра «Принцип Пітера»
- •«Використання даних про акцентуацію
- •Особистості для правильного розподілу
- •Обов'язків у групі» *
- •Умова завдання
- •1. «Призначення» лідера та «ядра» лідерів
- •2. Вибір «стратегів»
- •3. Визначення «ковалів», як основної і фундаментальної (але неформальної) структури організації
- •4. Розподіл «контактерів» на посади за психологічними критеріями
- •Інструкція
- •Список запитань із ключами
- •7 Запитання Ключ
- •«Трансформація «Опитувального листа Ліпмана»
- •2. Перший етап. Вихідний матеріал для роботи (подання)
- •3. Другий етап. Робота групи над психофізіологічними характеристиками «Опитувального листа Ліпмана»
- •4, Третій етап. Переформулювання вибраних
- •(Необхідних для професії) психофізіологічних
- •Характеристик в запитання для досліджуваних
- •(Оцінюваних)
- •5. Четвертий етап
- •Протокольна таблиця
- •6. П'ятий етап. Розробка ключа до тесту
- •«Використання тестів професійної та соціальної орієнтації для прогностичного аналізу успішної управлінської діяльності»
- •Інструкція
- •Інтерпретація результатів та побудова заняття *
- •Зразок відповідей тест
- •Після сказаного
- •«Визначення впливу психосоматичного стану особистості та емоцій на прийняття управлінського рішення»
- •II етап (4-6 год. Самостійних занять)
- •VI етап (2-4 год. Аудиторних занять)
- •Приклади для етапу 1
- •«Використання тестів «Намалюємо свій характер»
- •Показники і інтерпретація
- •Інструкція
- •Інструкція
- •Тест «рішучість»
- •Інтерпретація результатів
- •Інтерпретація результатів
- •Текст опитувальника рск
- •Порядок виконання
- •Зміст методики
- •Інтерпретація результатів
- •Загальні відомості
- •Порядок виконання завдання:
- •Інтерпретація
- •Скоріше ні, ніж так Важко сказати (можливо)
- •Скоріше ні, ніж так Важко сказати (можливо)
- •Самооцінка вольових якостей особистості
- •Ключ-таблиця до тесту су
- •Тест «опитувальник для оцінки мотивації до досягнення мети -
- •«Ключ» до опитувальника
- •Бланк відповідей
7.6.9. Стиль пристосування
Ви можете використати цей підхід, коли результат справи надзвичайно важливий для іншої людини і не дуже суттєвий для вас.
Цей стиль корисний також і в тих ситуаціях, коли ви не можете отримати верх, оскільки інша людина наділена більшою владою; таким чином ви ідете на поступки і угамовуєтеся з тим, чого хоче опонент.
186
Якщо ви відчуваєте, що поступаєтесь в чомусь важливому для вас і відчуваєте в зв'язку з цим невдоволеність, то стиль пристосування в цьому випадку, очевидно, неприйнятний.
Він може виявитися непридатним і в тій ситуації, коли ви відчуваєте, що інша людина не збирається, в свою чергу, поступатися чимось або коли ця людина не оцінить зробленого вами.
Цей стиль необхідно використовувати тоді, коли ви відчуваєте, що, трохи поступившись, ви мало втрачаєте. Ви можете вдатися до цієї стратегії, якщо на даний момент потрібно пом'якшити ситуацію, а надалі ви повернетесь до цього питання і зможете відстояти свою позицію.
Стиль пристосування дещо нагадує стиль уникання, оскільки його можна використати для отримання відстрочки у вирішенні проблеми. Проте основна відмінність полягає в тому, що ви дієте разом з іншою людиною; ви погоджуєтесь робите те, що хоче інший. Коли ж ви застосовуєте стиль уникання, ви не робите нічого для задоволення інтересів іншої людини. Ви просто відштовхуєте від себе проблему.
Ось найхарактерніші ситуації, в яких рекомендується використовувати стиль пристосування:
вас особливо не хвилює те, що сталося;
ви прагнете зберегти мир і гарні стосунки з іншими людьми;
ви відчуваєте, що важливіше зберегти з кимось стосунки, ніж захищати свої інтереси;
ви розумієте, що результат значно важливіший для іншої люди ни, ніж для вас;
ви розумієте, що правда не на вашому боці;
у вас мало влади або мало шансів перемогти;
ви вважаєте, що інша людина матиме з цієї ситуації корисний урок, якщо підете назустріч її бажанням.
Поступаючись, погоджуючись або жертвуючи своїми інтересами на користь іншої людини, ви можете пом'якшити конфліктну ситуацію і відновити гармонію.
Ви можете використати цей період затишшя, щоб виграти час і потім домогтися остаточного бажаного для вас рішення.
7.6.10. Стиль співробітництва
Дотримуючись цього стилю, ви берете активну участь у розв'язанні конфлікту і захищаєте свої інтереси, але прагнете при цьому співпрацювати з іншою людиною.
187
Цей стиль вимагає тривалішої роботи порівняно з іншими підходами до конфлікту, оскільки ви спочатку «викладаєте на стіл» потреби, турботи та інтереси обох сторін, а потім обговорюєте їх.
Проте якщо у вас є час, а вирішення проблеми для вас має важливе значення, то це добрий спосіб вироблення взаємовигідного рішення.
Цей стиль особливо ефективний, коли сторони мають різні приховані потреби. Хоча спочатку може здатися, що сторони бажають одного й того самого, вони можуть мати різні стратегічні цілі й плани на майбутнє, що є безпосереднім джерелом конфлікту.
Наприклад, може здатися, що причиною конфлікту на роботі є повільність службовця. Але ця повільність може приховувати глибшу суперечність, причина якої - невдоволеність роботою (недостатня повага, визнання чи довірена відповідальність).
Якщо реагувати тільки на поверхові прояви, то це схоже на косметичний ремонт, низька ефективність якого виявиться з часом, бо корені проблеми залишаться.
Людина може перестати бути повільною, але вдаватиметься до неусвідомлюваного саботажу, влаштовуючи додаткові перерви, використовуючи в особистих цілях обладнання тощо. При цьому переконуватиме себе в тому, що має на це право, бо її роботу оцінюють і оплачують недостатньо.
Якщо ж обидва учасники конфлікту розуміють, у чому є його причина, то можуть разом шукати нові альтернативи чи випрацьовувати сприйнятливі компроміси.
Такий підхід рекомендується використати в ситуаціях, коли:
вирішення проблеми дуже важливе для обох сторін і ніхто не хоче повністю від нього усунутися;
у вас тісні, тривалі й взаємозалежні стосунки з іншою стороною;
у вас є час попрацювати над виниклою проблемою (це добрий підхід до розв'язання конфліктів на основі перспективних планів);
ви та інша людина обізнані з проблемою, і бажання обох сторін відомі; .
ви і ваш опонент маєте намір винести на обговорення деякі ідеї і потрудитися над виробленням рішення;
ви обидва спроможні викласти суть своїх інтересів і вислухати один одного;
обидві, втягнуті в конфлікт сторони, наділені однаковою вла дою чи не помічають різницю в становищі для того, щоб на рівних шукати шляхи вирішення проблеми.
188
Стиль співробітництва вимагає певних зусиль. Обидві сторони повинні затратити на це час, повинні вміти пояснити свої бажання, висловити свої потреби, вислухати один одного, а потім виробити альтернативні варіанти розв'язання проблеми. Відсутність хоча б одного з цих елементів робить такий підхід неефективним.
Стиль співробітництва серед інших стилів є найважчим, зате він допомагає знайти рішення, яке найбільше задовольняє обидві сторони в складних і важливих конфліктних ситуаціях.
