8.5.2. Основні види груп активного соціального навчання

1. Тренінг-групи (Т-групи). Г-групи пронизують, по суті, всі типи групового навчання. У певному розумінні Г-група - це «душа» всієї системи активної соціально-психологічної підготовки в США.

Хоча ситуації, які виникають при навчанні в Г-групі, досить різно-

216

манітні, кількість суттєвих ознак, які стимулюють навчання, зводить­ся до чотирьох основних:

а) акцент на взаємостосунках учасників групи, які розвиваються та аналізуються в ситуації «тут і тепер»;

б) об'єктивація суб'єктивних почуттів та емоцій учасників групи стосовно один одного, що виступають як матеріал для аналізу;

в) атмосфера розкутості й свободи спілкування між учасниками, яка створюється для того, щоб можна було щиро і правдиво вислов­ лювати свої почуття і відчуття один відносно одного, а також мати «зворотний зв'язок» у відповідь на це від інших членів групи;

г) клімат психологічної безпеки, за якого забезпечується вибір як міри входження в груповий процес, так і змін, які відбуваються в ході цього процесу.

Г-групи - це американський продукт, і основи їхньої ідеології кри­ються у стосунках, які існують в американській культурі. Так, у Г-групах робиться акцент на рівності і взаємозалежності її учас­ників. Це положення визнається вирішальним, воно дозволяє учас­никам груп ставати самосвідомими, умілими та поінформованими щодо рушійних сил індивідуального та групового життя.

Виходячи з цього, до керівника Г-групи ставляться певні вимоги:

• він повинен діяти в демократичній манері як зразок поведінки «позитивного учасника» групи, реалізуючи основні цілі (зок­ рема, зменшення захисних реакцій поведінки, тобто бути при­ кладом «відкритості»);

• він дає «прямий», але не оцінний зворотний зв'язок;

• він відкритий для висловлення і прийняття як своїх власних почуттів, так і почуттів інших.

Зазначимо, що з часу своєї появи Г-групи ефективно використо­вуються в практиці підготовки менеджерів різних рангів з метою ви­ховання демократичного стилю керівництва.

2. Групи навчання ($ПкІу §гоирз). Даний вид груп сформувався як пряма альтернатива досвіду Г-груп, хоча основні цілі цих видів груп спільні.

Група навчання є британською за своїми витоками і відображає інші концептуальні положення. На відміну від Г-груп, у групах на­вчання (8-групах) однією із центральних є проблема авторитету, вла­ди. Питання індивідуального ставлення до авторитету в даному разі є більш вагомими і складними, ніж питання взаємозалежності.

Якщо цілі і стиль керівників (тренерів) Г-груп піддаються змінам

217

залежно від обставин і їх теоретичні позиції різноманітні, то лідери £-груп дотримуються єдиної теоретичної схеми: цілі, стиль і методи їхньої роботи більш консервативні, як і багато іншого в культурних традиціях Англії.

Проте люди, які навчались в обох видах груп, відзначили подібні суб'­єктивні наслідки після закінчення навчання. В країнах Заходу популяр­ні обидва види групового навчання, які впливають один на одного.

3. Групи зустрічей (Епсошііег £ічшрз) найчастіше асоціюються з Г-групами. Тому розпізнавати суттєві відмінності між ними досить важко, хоча деякі відмінності все-таки існують.

Так, за ^-групами визнається більша «емоційність», вони більше особистісно зорієнтовані («як повноцінніше жити і відчувати»), їхня концепція більш екзистенціальна.

Часто під і?-групами розуміють комплексну технологію активно­го соціального навчання, яка включає декілька групових методів, у тому числі й метод Г-групи.

Виділяють до десяти напрямів соціально-психологічної підготов­ки, об'єднаних під спільною назвою «енкаунтер-групи». Це Г-групи, гештальттерапія, транзактний аналіз, езален-еклектик, особистісне зростання, синанон, психодрама, марафон, психоаналітично орієн­товані групи, енкаунтер-тайпс.

Подаємо стислу характеристику енкаунтер-груп:

А. Гештальттерапія (ОезіаіМЬегару) - поширений у США нау­ково-практичний рух. Гештальт підкреслює цілісність у психічній організації особистості.

У гештальт-орієнтованій енкаунтер-групі основний акцент роб­лять на створенні атмосфери підвищеної емоційності, на розумінні того, що говорить нам наше тіло своїми рухами, позами і жестами, численними автономними скелетно-м'язовими змінами як сигнала­ми наших психічних станів.

Лідер групи найчастіше допомагає решті членам групи розв'язу­вати свої внутрішні конфлікти через підтримання «діалогу» між час­тинами цілісної психічної організації людини.

Участь і втягування інших членів групи у процес є мінімальними;

часто їхньою основною функцією і внеском у процес є просте підтвердження цих встановлених при інтеракції лідера і члена групи уявлень, подібно до того, як це робить хор у давньогрецькій трагедії. При цьому існує порожній стілець («гаряче місце»), який учасники групи займають по черзі для роботи з тренером.

218

Місце

Час

Тут Тепер

Об'єктивація

суб'єктивних

почуттів та емоцій

«Я-не-Я» (абстрагування від свого «Я»)

Матеріал аналізу (інформація, почут­тя, емоції)

Кажу що хочу і як хочу

Обмеження "^свобода (психологічна безпека)

Кажу скільки хочу,

ніхто нікого не

примушує

Рис. 44. Структурна схема взаємодії ознак, притаманних технології навчання в Г-групах⁹³

Б. Транзактний аналіз (Тгапв-акііопаі апа1у8І§). Як і в гештальт-гру-пах, робота і тут здійснюється лідером з кожним членом групи по черзі.

Поняття «транзактний аналіз» передбачає дослідження транзакції, відношення більше між станами «Я» (Его), як і при психоаналізі, ніж транзакції між індивідами.

Виділяються та аналізуються три стани «Я» як наслідки со­ціального досвіду, позначені як «батько» - «дитина» - «дорослий». «Батько» репрезентує авторитарні тенденції людини відносно себе та інших людей. Особа в позиції «дитина», як правило, займає підлегле становище щодо інших. Найбільш оптимальним та здоро­вим психічним станом є позиція «дорослого», який уміє захищати свою власну думку, організовувати свої взаємини з іншими на ос­нові рівного партнерства.

Обговорення і вивчення домінуючих тенденцій цих трьох позицій («батько», «дитина», «дорослий») і є основою транзактного аналізу.

В. Метод «екзален еклектик» (Езаіеп Есіесііс) грунтується на вико-

⁹³Рис. 43, 44 і переосмислення наше. - Авт.

219

ристанні невербальної поведінки і невербальної комунікації для забез­печення і групового, і особистісного зростання. Теоретичною основою цієї роботи виступає концептуальна модель трикомпонентної структу­ри міжособистісних потреб, яка складається із потреби у прийнятті, потреби в контролі (владі) і потреби в близькості й любові.

Лідер групи орієнтується як на індивідуальні проблеми учасників, так і на міжособистісні стосунки всередині групи. Він активний і часто конструктивно втручається в процес, аби допомогти комусь із членів групи звільнитися від стримуючих його внутрішніх психіч­них гальм, які виражені в його тілесній організації. Акцент у даному разі роблять на діях та експериментуванні.

Г Синанон (8упапоп). Цей вид груп суттєво відрізняється від решти груп. У синанон-групах увага загострюється на прояві негативних емоцій, гніву, агресії. Навчання відбувається в ігровій формі, де кожного учасни­ка почергово «розбирають по кісточках» інші члени групи, «вдаряючи» найчастіше по найболючіших і найважливіших суб'єктивних проблемах, виховуючи таким чином толерантність до негативних психологічних дій.

Ця техніка інколи може створити більші можливості для індиві­дуальних і групових змін порівняно з психологічною підтримкою.

Д. Психодраму, або рольову гру, широко використовують і як самостійний метод, і як допоміжну техніку в багатьох інших формах енкаунтер-груп.

Особливість цього методу полягає в імпровізованому розігруванні учасниками процесу заданої проблемної ситуації, в ході якої вони виконують різні ролі персонажів ситуації.

Крім «діяльного» усвідомлення особистих проблем, даний метод дає можливість учасникам практично відпрацьовувати і закріплювати нові, ефективніші форми поведінки у значущих для них ситуаціях і умовах з найменшим ступенем ризику отримання психологічної травми.

Е. Марафон (або «сконцентрована в часі» група) став значним поняттям у технології енкаунтер-груп.

Учасники марафонських груп безперервно взаємодіють протягом тривалого проміжку часу: дванадцять, двадцять чотири і навіть со­рок вісім годин поспіль. Окремим учасникам може надаватися ко­ротка перерва для сну, але загальне навчання не припиняється.

Тривалий «лицем до лиця» психічний контакт у поєднанні з по­вним фізичним виснаженням спрацьовуватиме на інтенсифікацію темпів інтеракції і спонтанність взаємних реакцій один на одного між учасниками групи.

220

Прибічники цього методу твердять, що сили, згенеровані цією про­сторово-часовою гіперболізованою безперервністю, мають здатність протягом єдиного «уїк-енду» привести до більших особистісних і міжособистісних змін, аніж місяці і навіть роки «розчинених» у часі, менш інтенсивних зустрічей.

Є. Енкаунтер-тайпс (Епсошііег-Іарез). Особливістю даного виду груп є відсутність на заняттях офіційного керівника, вони самоке-ровані; лідери (неофіційні) висуваються зі складу самих учасників групи. Програма такого навчання надається у вигляді структурова-них магнітофонних записів, відомих під назвою «енкаунтер-тайпс».

Роль лідерів виконують змонтовані магнітофонні записи, в яких змодельовані ефективні прийоми організації групи, певні структу-ровані вправи. Ці програми рекомендують учасникам відтворювати різні ситуації взаємодії (групові й парні), а також зрідка окремі роз­думи і тлумачення однієї людини для того, щоб досягнути встанов­лення зв'язку між членами груп, атмосфери теплоти і безпеки.

Учасники груп навчаються виконувати певні дії, а також - через інтерпретацію цих дій - забезпечувати зворотний зв'язок і міжосо-бистісне взаємопізнання.

■ ТЕСТ

Завдання 1

ІНСТРУКЦІЯ. Нижче в довільному порядку подані ознаки японсь­кої та американської моделей організації.

Виберіть окремо (розділіть) характерні риси японської та амери­канської моделей управління, а відповідь запишіть у вигляді цифр у порядку їх зростання.

1. Неспеціалізована діяльність.

2. Індивідуальна відповідальність.

1. Підвищена увага до підлеглих («людський» чинник в уп­ равлінні).

3. Пожиттєвий найм.

4. Індивідуальне прийняття рішень.

* 6. Поступова, повільна оцінка і просування.

7. Короткочасний найм.

8. Колективне прийняття рішень.

9. Колективна відповідальність.

221

10. Формальні, кількісні механізми контролю.

11. Використанню людського чинника в управлінні надається дру­ горядне значення.

12. Неформальні, тонкі механізми контролю.

13. Швидка оцінка і просування.

14. Спеціалізована діяльність. Відповідь.

Японська модель організації: _, _, _, _, _, _, _.

Американська модель організації: _, _, _, _, _, _, _.

Завдання 2

ІНСТРУКЦІЯ. Виберіть чотири правильні відповіді із семи мож­ливих. Принципи нешаблонного мислення можна підвести під чоти­ри загальні рубрики:

1. Дослідження тільки тих явищ і предметів, які перебувають у причинно-наслідковому зв 'язку.

1. Усвідомлення панівних або полярних ідей.

2. Пошуки різноманітних підходів до явищ.

2. Не відволікатися на оригінальні ідеї, якщо на даний час вони недоречні.

3. Використання випадку.

4. Звільнення з-під жорсткого контролю шаблонного мислення.

5. Діяти за чітко накресленим планом.

Завдання З

ІНСТРУКЦІЯ. Встановіть відповідність між правою і лівою части­нами завдання, а відповідь запишіть у вигляді комбінації цифр і букв.

Види груп навчання Деякі ознаки концепції

групового навчання

1. Тренінг-групи (Г-групи) А. Три стани «Я» - «батько» -

«дитина» - «дорослий».

2. Групи навчання (£-групи) Б. Потреба у прийнятті, контролі

(владі), близькості й любові.

3. Гештальттерапія В. Увага акцентується на прояві

негативних емоцій, гніву, агресії.

4. Транзактний аналіз Г. Спонтанність взаємних реакцій

між учасниками групи.

222

5. Метод «езален еклектик» Д. Акцент на рівності та

взаємозалежності учасників.

6. Синанон Е. Однією із центральних є

проблема авторитету, влади.

7. Психодрама, Є. Порожній стілець («гаряче або рольова гра місце»).

8. Марафон, або Ж. Роль лідерів виконують «сконцентрована змонтовані магнітофонні записи, в часі» група

7. Енкаунтер-тайпс 3. Розігрування проблемної ситуації.

Відповідь. 1_, 2_, 3_, 4_, 5_, 6_, 7_, 8_, 9_.

Теми і запитання для обговорення на семінарських заняттях

1. Основні механізми (чинники) активізації діяльності персоналу.

2. Реалізація потреб як рушій активності персоналу. Довести це на різних моделях управління.

3. Порівняйте японську та американську моделі управління з на­ шою традиційною.

4. Проаналізуйте діяльність японських гуртків якості.

5. Вітчизняний досвід активізації діяльності «Рейтинг працівника».

6. Методи прискорення пошуку нових ідей, принципи нешаблон­ ного мислення (за Е. Боно).

7. Чим відрізняється метод «штурму мозку» від «синектики»?

8. Метод «гірлянд асоціацій» і стратегія семикратного пошуку.

9. Принципи створення діаграми та матриці ідей. їх придатність для прийняття управлінських рішень.

10. Американська і британська школи групового навчання. Ідео­ логія цих шкіл.

11. Структурна схема взаємодії ознак, притаманних технології на­ вчання в тренінг-групі.

12. Стисла характеристика енкаунтер-груп.

Теми і запитання для рефератів

1. Які моделі управління організацією існують у діловій культурі ФРН та Великобританії? Що більше активізує діяльність персоналу в цих моделях: заохочення чи система контролю?

2. Проаналізуйте за першоджерелами відомий у свій час в нашій

223

країні почин «Комплексна система управління якістю продукції». Чи «працювала» ця модель управління?

3. Значення «випадку» у відкритті історичних, економічних, при­ родничих законів і закономірностей.

4. Поширення і застосування на Заході методу пошуку нових ідей за принципом морфологічного аналізу.

5. Придатність активного соціального навчання для підвищення ділових і комунікативних якостей менеджерів різних рангів.

Завдання для самостійної дослідницької роботи

1. Проведіть дослідження в державних і недержавних організаці­ ях з теми: «Наявність механізмів активізації діяльності персоналу в самій моделі управління організацією».

2. Проаналізуйте вітчизняні форми контролю за якістю продукції. Порівняйте їх механізми з роботою японських гуртків якості.

3. Проведіть дослідження форми активізації діяльності персона­ лу типу «Рейтинг працівника».

4. Пройдіть курс навчання в тренінг-групі (американська форма) і групі навчання (британська форма) і оцініть ефективність кожної з них, недоліки і переваги.

ЛІТЕРАТУРА

1. Альтшуллер Г. С. Творчество как точная наука: Теория решения изобре- тательских задач. - М: Сов.радио, 1978. - 184 с.

2. Боно 3. Рождение новой идеи. - М: Прогресе, 1976. - 143 с.

3. Буш Г. Я. Рождение изобретательских идей. - Рига: Лиесма, 1976. - 127 с.

4. Буш Г. Я. Основьі звристики для изобретателей. - Рига: Знание, 1977. - Ч. 1. -95с.

5. Ковалев Г. А. Основньїе направлення использования методов активного соціального обучения в странах Запада// Психол. журнал. - 1989. - Т. 10.-№ 1.-С.127 -136.

6. Лозница В. С, Проц Н.И. О развитии творческого мьішления школьни- ков в кружках технического направлення: Метод, рекомендации. - К.: МП УССР, Республ. станция юньїх техников, 1982. - 64 с.

7. Моляко В. А. Психология творческой деятельности. - К.: Знання, 1978. - 47 с.

8. Оучи Уильям Г. Методи организации производства: японский и амери­ канський подходьі / Сокр. пер. с англ.; Научн. ред. Б. 3. Мильнера и И.С. Олейника. - М.: Зкономика, 1984. - 184 с.

9. Хилл П. Наука и искусетво проектирования: Методьі проектирования, научное обоснование решений. - М.: Мир, 1973.

Розділ 9

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ІМІДЖ ОРГАНІЗАЦІЇ. ФІРМОВИЙ СТИЛЬ ЯК ПРОВІДНА ІДЕЯ ОРГАНІЗАЦІЇ⁹⁴

Зовнішній вигляд об 'єкта чи людини і психологічна установка щодо успіху діяльності. Гештальтпсихологія для практики іміджологп. Процес сприйняття об 'єктачи людини і вироблення ставлення до неї і стратегії поведінки. Зовнішні та внутрішні складові іміджу. Структура іміджу організації та обгрунтування її складових. Сприйняття продукції фірми через цілісний образ товару. Як створити собі імідж:.