8.4. Евристично-професійне навчання: генерація і пошук нових ідей, нешаблонне мислення

Крім природних здібностей до генерації чи розробки оригіналь­них ідей, існують певні методи і прийоми систематизації відомих і пошуку нових ідей. Ці евристичні методи і прийоми активізують про­цес мислення під час розв'язання проблемних завдань, а відтак і

208

діяльність людей інтелектуальної праці, особливо науковців та ви­нахідників.

Ці методи і прийоми цілком придатні і для практики менеджмен­ту в розробці управлінських рішень, і для евристично-професійного навчання персоналу.

8.4.1. Використання випадковостей, нешаблонне мислення

Дослідник творчого мислення Е. Боно⁹⁰ зазначає, що найвагомі­ший внесок у справу прогресу був зроблений на основі випадкових подій, не викликаних навмисне.

Відкриття радіохвиль відбулося в результаті того, що Герц помітив крихітну іскру, яка виникла в одному із вузлів апаратури, що стояла на достатній відстані від агрегату, який він у цей час випробовував.

Рентгенівські промені були відкриті завдяки тому, що Рентген, проводячи досліди з катодно-променевою трубкою, забув прибрати зі столу флюоресцентний екран.

Використання випадковостей Боно пов'язує із нешаблонним мис­ленням, а саме - визволенням з-під домінанти логіки. Принципи не­шаблонного мислення він підводить під чотири загальні, але не єдино можливі рубрики:

1. Усвідомлення панівних, або полярних ідей.

2. Пошуки різноманітних підходів до явищ.

1. Звільнення з-під жорсткого контролю шаблонного мислення (стереотипного, логічного).

3. Використання випадку.

Цілком логічно, що використання і пошук «необхідних випадко­востей» можна стимулювати, прискорювати. Існує декілька методів прискорення пошуку нових ідей, що стосується і «пошуку випадко­востей»: 1) гра як ідеальний метод стимулювання народження нових ідей; 2) метод «штурму мозку»; 3) метод навмисного піддання себе дії збуджуючих засобів. Для цього треба відвідувати такі місця, де багато випадкових речей. Універсальний магазин, виставка чи навіть бібліотека - ось приблизно ті місця, які можуть створити відповідну обстановку; 4) під час пошуку корисної ідеї вам, можливо, трапить­ся якийсь предмет, для якого поки що немає корисного застосуван-

⁹⁰ Боно 3. Рождение новой идеи. - М.: Прогресе, 1976. - 143 с.

209

ня. Такому предмету необхідно дати «відлежатися», цілком можли­во, що поступово ви зможете пов'язати його якось з одним із аспектів вирішуваної проблеми.

Метод випадкових підстановок пов'язується не із свідомим до­тримуванням якогось одного принципу або їх поєднання, а з інтуї­тивним пошуком залежно від конкретних умов завдання.

8.4.2. Метод «штурму мозку»

Цей метод винайшов у 1939 р. Осборн, заступник ректора універ­ситету в м. Буффало і засновник Інституту творчих методів навчання.

Утворення терміна «штурм мозку» пов'язане з тим, що група як один мозок штурмує творчі рішення розглядуваних проблем.

При цьому рекомендується керуватися такими принципами в роботі:

1. Недопустимість критики ідей.

2. Вільне висловлення ідей.

3. Чим більше ідей, тим краще.

4. Обмін думками і поєднання ідей.

Ідеї, висловлені під час сеансу «штурму мозку», певним чином опрацьовуються. їх переглядають, явно погані відкидаються, і для глибшого дослідження здійснюється упорядкований перелік, який розпочинається з гарних ідей і закінчується незадовільними.

«Штурм мозку» - це не вправляння у висловленні нісенітниць, а цілеспрямована робота групи, яка прагне знайти нові творчі ідеї.

Кожен член групи повинен зосередити свою увагу на розв'язува­ному завданні і не захоплюватися розмірковуваннями або висловлю­ванням критичних думок. Найкращі результати отримують тоді, коли група в складі п'яти-десяти чоловік працює не більше години...

Для проведення сеансів «штурму мозку» необхідний керівник або арбітр і стенографістка (або магнітофон), а один із виділених членів групи повинен першим пропонувати ідеї для «зачину».

Для вирішення «вузьких місць» не тільки в техніці чи науці, але і в економіці чи управлінні цей метод досить придатний.