7.3. Характер, причини і способи

розв'язання конфліктних ситуацій у виробничих колективах

Взаємодія між керівником і колективом завжди має предметний зміст. І навіть через це стосунки між керівником і колективом, як і

162

між членами колективу, неодмінно включають у себе різного роду ситуації, які можуть бути і конфліктними.

Конфлікт у виробничому колективі являє собою зіткнення інте­ресів, поглядів, установок, прагнень особистостей і включає всю су­купність причин і умов, які передували конфлікту і викликали його.

Конфлікти розрізняються за службово-комунікативними напря­мами взаємодії- між різними ієрархічними рівнями - «вертикальні» й «горизонтальні». «Вертикальні» конфлікти можуть бути типу «пра­цівник - керівник» і «керівник - працівник», залежно від того, хто є ініціатором конфлікту (рис. ЗО, 31). У «горизонтальних» конфліктах

Керівник

_г

₁

Працівник

Працівник

Працівник

Рис.ЗО. Конфлікт типу «працівник-керівник».

Ініціація конфлікту іде знизу від одного,

кількох чи всіх працівників колективу

Керівник

_£

₁

Працівник

Працівник

Працівник

Рис. 31. Конфлікт типу «керівник - працівник». Ініціація конфлікту йде згори від керівника до одного, зрідка - кількох, але не до всіх працівників одночасно

163

Ініціація від А

Працівник А

Ініціація від Б

Працівник Б

Ініціація від А + Б одночасно

Рис. 32. Конфлікт типу «працівник - працівник». Ініціація

конфлікту може йти від працівника А до працівника Б або

навпаки, а також одночасно, назустріч і, можливо, спонтанно

від А і Б (суперечка, вчинок, інформація, реакція на подію тощо)

типу «працівник - працівник» ініціація може йти від одного або іншо­го працівника, або ж від обох одночасно (рис. 32).

Конфлікти можуть виникати на діловій (функціональній) або осо­бистій основі.

Вони можуть бути також конструктивними або деструктивни­ми. Ділова конфліктність має конструктивний і мобільний харак­тер: вона зникає, тільки-но зникає предмет суперечки, тільки-но вирішується проблема або завдання, що викликало зіткнення міркувань і думок.

Особистісна або міжособистісна конфліктність має сталий, інер­ційний характер. Вона може бути також наслідком ділової конфлікт­ності, коли принципові розбіжності на функціональній основі пере­творюються у взаємну неприязнь, що може бути і результатом пси­хологічної несумісності - несумісності характерів, інтересів, поглядів, коли зіткнення між людьми відбуваються через найменший привід або навіть без будь-якої причини.

У колективах з високим рівнем духовної і моральної культури на­явність виробничих проблем і завдань призводить до появи внут-ріособистісних конфліктів, тобто люди на самоті із собою сумніва­ються в правильності своїх позицій і стоять перед необхідністю ви­бору альтернативних рішень.

Якщо внутріособистісна конфліктність *є результатом не слабкості характеру, а високої духовної культури особистості, то вона сприяє вирішенню ділових конфліктів і багато в чому попереджує міжосо-бистісні зіткнення.

164