1.2. Поняття «психологія управління» і «психологія менеджменту»

Поняття «психологія менеджменту» поки що не зафіксоване у вітчизняних словниках. Натомість є близьке поняття «психологія управління».

Психологія управління² - галузь психологічної науки, яка вив­чає психологічні закономірності управлінської діяльності - роль людського і психологічного чинників в управлінні, оптимальний розподіл професійних та соціальних ролей у групі (колективі), лідер­ство і керівництво, процеси інтеграції та згуртованості колективу, неформальні стосунки між його членами, психологічні механізми прийняття управлінського рішення, соціально-психологічні якості керівника тощо.

Психологію менеджменту³ дехто з авторів рекомендує розглядати як міждисциплінарний науково-практичний напрям, метою якого є вивчення і психологічне забезпечення вирішення проблем організацій в умовах ринкової системи господарювання.

При цьому предметом дослідження виступатимуть психологічні явища в діяльності організацій, зокрема психологічні чинники, що зумовлюють ефективність праці менеджерів.

До цих чинників належать:

а) психологічне забезпечення професійної діяльності менеджерів, включаючи вирішення проблем професійного самовизначення уп­ равлінців, їхньої професійної підготовки і підвищення кваліфікації;

б) пошук та активізація резервів управлінського персоналу, вклю­ чаючи оцінку та добір менеджерів для потреб організації;

в) оцінка і поліпшення соціально-психологічного клімату, згурту­ вання персоналу навколо цілей організації, включаючи удосконалення стилю і культури ділових взаємостосунків у фірмі;

²Психологічний словник /За ред. В.І. Войтка.-К.: Вища школа, 1982.-216 с. ^Щокін Г.В. Практична психологія менеджменту: Наук.-практ. посібник. -К.: Україна, 1994. - 399 с. Рос. мовою.

15

г) психологічне забезпечення довгострокових цілей організації, включаючи розробку фірмової кадрової політики і створення дійо­вих механізмів управління фірмою як соціотехнічною системою.

* * *

На нашу думку, розгляд психології менеджменту як міждисцип­лінарного напряму дещо звужує її значення і сферу впливу.

Адже, керуючи персоналом, менеджер повинен стимулювати його роботу, розкривати творчі можливості працівників, дбати про психо­логічну сумісність і на цій основі кооперувати працю персоналу, піклуватися про імідж організації, товару і свій власний, вміти побу­дувати психологічну службу тощо. Отже, маючи за основу психоло­гію управління (яка також є відгалуженням психології праці), психо­логія менеджменту має спиратися на дослідження в галузі психо­логії маркетингу, психології творчості, психології особистості тощо, якщо це стосується кола обов'язків менеджера. На рис. 1 показана еволюція розвитку економічної психології від психології праці до психології менеджменту.

Механічна система «людина - машина»

Соціальна психологія праці

ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ

Економічна психо­логія виробництва

Економічна психо­логія маркетингу

І

Психологія управління

ПСИХОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

_{І »}

16

Рис. 1. Еволюція розвитку економічної психології від психології праці до психології менеджменту

Отже:

Психологія менеджменту⁴ - це галузь психологічної науки, осно­ву якої становлять психологія управління, частково психологія марке­тингу та інші аспекти психологічних наук, які певним чином відобра­жені в діяльності менеджерів і знання та використання яких зумовлю­ють успішну діяльність організації в умовах ринкової економіки.