6.1.2. Стосунки з підлеглими

• Ставтесь до підлеглих, які знаходяться на службових сходах нижче від вас, з повагою.

• Не просіть їх робити для вас особисті послуги.

• Уважно прислухайтесь до пропозицій підлеглих. Керівництво в США більш демократичне, ніж авторитарне.

• Ні з ким не встановлюйте романтичні або сексуальні зв'язки на роботі.

• Не пробуйте продавати речі своїм співробітникам.

• Не позичайте їм. Не просіть у них у борг.

• Не говоріть про інших людей у негативному чи особистісному смислі. Не поширюйте плітки!

* * *

Приклад з приводу необхідності уникати сексуальних зв'язків на роботі.

Мій інститутський товариш, який на той час працював начальни-

114

ком цеху на одному європейського масштабу комбінаті, розташова­ному в регіоні Західної України, розповів мені таку історію.

У генерального директора була, як і має бути, висококваліфікована секретарка. До нього, звичайно, в кабінет з питань виробництва захо­дили його заступники, директори дочірніх заводів і фабрик. Хтось був секретарці симпатичним, а хтось - антипатичним. Ставлення своє до кожного вона демонструвала, хоча відомо, що на її посаді це робити категорично забороняється. Секретарка не тільки показувала своє став­лення до заступників генерального директора і директорів дочірніх підприємств, а й почала здійснювати «кадрові перестановки».

Це з часом «вичислили», оскільки, як відомо, немає нічого таєм­ного, що б не стало явним. І дізналися, звичайно, про інтимні зв'яз­ки керівника із секретаркою.

Хоча генеральний директор і був людиною «на своєму місці», «жертви» об'єдналися, і з посади довелося піти не тільки секре­тарці, а й генеральному директору.

Спробуймо розкрити психологічний механізм цього явища: чому посміла секретарка генерального директора взяти віжки управ­ління кадрами в свої руки?

На нашу думку, цьому явищу можна дати назву «ефект чужого мун­дира». Тобто людина, яка перебуває в родичанських чи близьких зв'яз­ках з людиною значно вищого соціального статусу і справляє на неї вплив, втрачає контроль над своїми вчинками і поводиться так, наче вона є тією людиною, на яку мас вплив, тобто «одягає мундир тієї людини і починає командувати». Так себе часом поводять діти про­фесорів, генералів, високих чиновників, відомих письменників, кохан­ки високопоставлених чиновників, дружини директорів шкіл тощо.

Звичайно, це твердження не є абсолютним. Не всі згадані вище категорії людей «заражені» ефектом чужого мундира. Але явище, яке ми згадали, все-таки має місце, на нього треба звертати увагу і осте­рігатися наслідків.

6.2. Особливості стосунків із заступниками

Щоб зрозуміти глибокий психофізіологічний зміст цих стосунків, наведемо приклад із взаємин у тваринних зграях⁵⁸.

^5іЯкушин Б.В. Гипотезьі о происхождении язьїка. - М.: Наука, 1985. - 137 с.

115

«Одним із виявів тенденції до збереження ієрархії служить пове­дінка лідерів зграй птиць і стад тварин під час внутрішніх конфліктів.

їхня агресивність виявляється в основному стосовно най­ближчої за рангом особи.

Навіть при штучному (переданому по радіо) збудженні центрів люті мавпа атакує не будь-яку, яка знаходиться поблизу, тварину, а особу, яка стоїть на одну сходинку нижче в мавпячому «табелі про ранги».

...Отже, агресія, навіть підсвідома, скеровується на найближчого конкурента, тобто (умовно кажучи) свого заступника, того, хто може за певних обставин зайняти це місце в ієрархії.

Загалом посада заступника досить складна і «невдячна». Тут ми маємо на увазі наші, а не американські, усталені традиції, правила, практичний досвід.

З одного боку, щодо підлеглих заступник має всі ті самі, що й пер­ша особа (начальник, директор, завідуючий тощо), важелі контролю діяльності підлеглих і такі самі повноваження (згадаймо дещо заста­рілу назву: товариш міністра в уряді УНР; товариш отамана в коза­чому війську - тобто рівний міністру, рівний отаману) і право в разі відсутності першої особи приймати рішення, підписувати докумен­ти тощо.

З іншого боку, заступник:

• не має остаточного вирішального права при прийомі на роботу, тобто не є роботодавцем;

• не може звільнити з роботи чи призначити на вищу посаду;

• не встановлює зарплату працівникам власним правом і оста­ точно.

Висновок з цього такий: обов'язки у заступника практично такі самі, як у керівника, а реальні важелі впливу на підлеглих досить незначні. Окрім, звичайно, «підловлювання» на промахах у роботі, недотриманні трудової дисципліни, додаткового навантажування тощо, що, споді­ваємося, не приносить насолоди і самому заступникові.

На випадок конфлікту між заступником і директором останній може організувати «саботування» підлеглими законних розпоряджень і вказівок заступника, що морально травмує останнього, вибиває із рук важелі управління персоналом.

Система стосунків «директор - заступник», яка дісталася нам у спадщину від номенклатурної системи керівництва (директор - не завжди компетентний номенклатурним а заступник - «тягне воза»), вимагає детального розгляду.

116

Як зробити, щоб:

1. керівник не вбачав у своєму заступникові ту особу, котра обо­ в'язково прагне посісти його місце;

2. у заступника не виникала спокуса посісти місце свого прямого начальника;

3. заступник мав реальні автономні права по управлінню персо­ налом.

Виходячи з того, що сама посада заступника необхідна й уникну­ти її наявності часом неможливо, необхідно, щоб мали місце певні об'єктивні критерії, які б опосередковано регулювали ці взаємини. Звичайно, при психологічній сумісності осіб цих категорій, яка теж, у свою чергу, дещо опосередкована об'єктивними обставинами.

Деякі рекомендації

1. Бажано, щоб заступник був не один, а декілька - за основними напрямами діяльності; щоб кожен із заступників був керівни­ ком підрозділу.

2. Заступник повинен мати право першого підпису на докумен­ тах, які виходять з його підрозділу, зокрема й фінансових.

3. Прийом на роботу в один із підрозділів чи відділень має уз­ годжуватись із заступником, який керує цим підрозділом. Якщо у керівника тільки один заступник - то з ним. Це випливає з того, що у керівника представницькі функції можуть часом переважати над виробничими або займати значну частку в його діяльності. На заступника покладені в основному виробничі функції.

4. Якщо заступник матиме більшу життєву перспективу, наприк­ лад, буде молодшим від свого начальника і є автором більшої кількості винаходів, книг, має більше зв'язків, вищий вчений ступінь і т.д., - конфлікт неминучий. Краще, щоб було навпаки, тоді можлива стабільність в організації.

5. Як і в одежі не рекомендується одягатися краще від начальни­ ка, так і заступник не повинен мати більш презентабельний виг­ ляд, аніж директор (зріст, постава, погляд тощо). Може виник­ нути ситуація, коли вони стоятимуть удвох, і хтось скерує до них відвідувача, той звернеться як до директора - до заступни­ ка, оскільки він більш статечний. Зрозуміло, що кілька таких випадків можуть викликати антипатію у директора до свого заступника.

117

6. Заступник не повинен показувати при начальникові, особливо «на людях», гостріший розум, вищу компетентність, аби не за­шкодити авторитетові свого начальника і не викликати його ревність і заздрість.