6.1. Загальні правила поведінки із керівництвом

Для наших співвітчизників, які шукають роботу в США, розроб­лено такі поради^57:

• ставтесь до свого начальника з повагою, будьте пунктуальними і готовими до спілкування, а також майте охайний зовнішній вигляд;

• працівники, які хочуть просунутися по службі, часом пробу­ ють одягатися так, як люди, які знаходяться однією сходинкою вище. Це може бути корисним, але, як правило, ви не повинні одягатися краще, ніж начальник;

"Работа в США: как ее найти и удержать. - К.: МП «Око», 1992. - 72 с.112

• не годиться демонструвати повагу підлабузництвом, подарун­ ками, занадто тихою розмовою, опусканням голови, стоянням далеко позаду або дуже офіційною розмовою;

• при врученні подарунка роботодавцю працівники можуть по­ думати, що ви прагнете викликати до себе особливе ставлення;

• якщо ваші колеги називають начальника на перше ймення, то й ви також робіть так;

• якщо ваш начальник виправляє вас або дає догану, то не йдіть з роботи і не зліться. Спробуйте зрозуміти, в чому справа, і ви­ правитися.

6.1.1. Стосунки із співробітниками,

загальні правила поведінки з колегами по роботі

• Будьте приязними, ввічливими і привітними зі своїми співро­ бітниками. Спробуйте не виділятися і бути природною части­ ною групи.

• Вітайтесь потиском руки при зустрічі (чоловіка чи жінки) впер­ ше або коли ви не бачили когось тривалий час. Рукостискання, звичайно, єдиний підходящий тип торкання на роботі.

• Дивіться в обличчя співрозмовнику. Хай ваші очі час від часу відходять від його обличчя, а потім повертаються до нього. Не уникайте погляду у вічі, але і не дивіться впритул.

• Покажіть, що ви уважно слухаєте інших, реагуйте правильно очима, а коли це необхідно - кивайте головою.

• Робочий час використовуйте для роботи, а не для розмов із сім'єю та друзями.

• Не розмовляйте голосно. Хоча в напружених ситуаціях допус­ кається навіть крик. Звичайно від людей очікують, що вони за­ бувають про дуже напружені моменти через кілька днів.

• Коли хтось запитує вас: «Як поживаєте?», відповідайте пози­ тивно (наприклад, «Дякую, добре. А ви?»). Не розповідайте колегам по роботі про здоров'я або особисті проблеми.

* * *

Так, у американців чи канадійців не прийнято розповідати на ро­боті про свої особисті проблеми. Там це розповідають лікарям чи психологам.

113

Якось автор цих рядків мав розмову із знайомою лікарем-жінкою, заввідділом однієї із великих клінік Києва, яка стажувалась у Ка­наді. Ось що вона розповіла.

Одна із канадійських лікарів була досить сумною на роботі. І нашій знайомій вдалося «розкрутити» її, викликати на відвертість. І та роз­повіла, що у неї великі неприємності: купили новий дорогий авто­мобіль, син потрапив у автокатастрофу і т.д.

Жінки поговорили, як у нас, поділилися проблемами, враження­ми - і канадійській лікарці стало легше на душі, піднявся настрій. І вона сказала з цього приводу: «Як добре, що у вашій країні можна ось так запросто поділитися із колегами по роботі, щоб тобі поспівчу­вали, підказали правильне рішення».

Що з цього приводу можна сказати? Погано, як у них, ні з ким нічим не ділитися. І недобре також, як у нас, бігати на робочі місця подруг чи знайомих і безконечно «навантажувати» їх своїми, важли­вими чи неважливими, особистими проблемами. Адже у ваших зна­йомих можуть бути і свої проблеми! Не кажучи вже про збитки ви­робництва і шкоду власній репутації.

«Золота середина», почуття міри будуть, напевно, найкращим ви­ходом у подібних ситуаціях.