
- •«ЕксОб»
- •Передмова
- •1.1. Витоки економічної психології
- •1.2. Поняття «психологія управління» і «психологія менеджменту»
- •1.3. Значення наукової психології для формування особистості керівника
- •1.4. Навчальна дисципліна «психологія менеджменту»
- •2.1. Психологічні «профілі» вітчизняних керівних кадрів
- •2.2. Основні психологічні вимоги
- •2.2.2. Прагнення до лідерства, здатність до керівництва
- •2.2.3. Вольові якості, готовність до ризику
- •2.2.4. Прагнення до успіху, честолюбство, домінування і самодостатність особистості
- •2.2.5. Особливий комбінаторно-прогностичний тип мислення
- •2.2.6. Вправи на релаксацію для менеджерів
- •3.1. Типологія стилів керівництва
- •3.2. Індивідуальні стилі керівництва
- •3.3. Деякі принципи
- •3.4. Феномен керівництва28
- •3.5. Типи менеджерів в американській діловій культурі
- •3.6. Психологічна спадщина номенклатури
- •3.7. Типи керівників у практиці вітчизняних ділових стосунків32
- •3.8. Успіх керівництва. Залежність успіху від стилю керівництва
- •3.9. Якості і риси керівника, що досягає успіху
- •4.1. «Секрети» працевлаштування
- •4.1.1. Резюме
- •4,1.2. Інститут поручительства
- •4.1.3. Техніка контакту з роботодавцем
- •4.2. Прийом на роботу. Як побудувати бесіду
- •4.3. Визначення придатності до менеджерської діяльності на основі виявленої функціональної асиметрії
- •4.4. Використання професіограм і психограм при доборі кадрів
- •4.5. Психологічні аспекти поділу і кооперації праці
- •5.1. Інтеріоризація стимулу в мотив
- •Естетичні потреби
- •Пізнавальні потреби
- •Потреба поваги (поклоніння)
- •Фізіологічні (органічні) потреби
- •5.2. Мотиви праці
- •5.2.1. Реалізація потенціалу особистості
- •5.2.2. Самоствердження
- •5.2.3. Захищеність і комфорт
- •5.2.4. Соціальний статус
- •5.2.5. Служіння іншому
- •5.2.6. Мотив аффіліації
- •5.2.7. Мотив влади
- •5.2.8. Мотив - заздрість
- •5.2.9. Мотив слави
- •5.2.10. Задоволення від самого процесу праці та її результатів
- •5.2.11. Стимулювання і мотивація праці «корпоративним духом»
- •6.1. Загальні правила поведінки із керівництвом
- •6.1.1. Стосунки із співробітниками,
- •6.1.2. Стосунки з підлеглими
- •6.2. Особливості стосунків із заступниками
- •6.3. «Тяжкі боси» і стратегія поведінки з ними
- •6.4. Техніка ведення ділових індивідуальних бесід61
- •1. Розташування учасників за столом і деякі позиції взаємодії65
- •6.7. Невербальна комунікація в практиці ділових стосунків
- •6.7.1. Приклади тлумачення деяких
- •6.7.1.1. Просторові зони спілкування
- •6.7.1.2. Положення долоні як характеристика людини і засіб комунікації
- •6.7.1.3. «Руки за спиною» - жест впевненої в собі людини
- •6.7.1.4. Як визначити щирість вашого співрозмовника
- •6.7.1.5. Жест «руки на грудях» як бар'єр
- •6.7.1.6. Читання думок на основі поведінки очей
- •6.7.1.7. Визначення ставлення до вас на основі положення голови партнера
- •6.7.1.8. «Віддзеркалення» як спосіб досягнення взаєморозуміння
- •6.7.2. Деякі способи штучного підвищення статусу керівника
- •6.7.3. Рівні спілкування68
- •6.7*4. Характеристики шкал (тем) спілкування
- •7.1. Ключові поняття до теми
- •1.2. «Дерево» конфлікту як процесу78
- •7.3. Характер, причини і способи
- •Керівник
- •1.4. Причини ділових і міжособистісних конфліктів
- •7.5.1. Рівні розв'язання конфліктів
- •7.5.2, Дії керівника щодо аналізу конфліктної ситуації
- •7.5.3. Деякі типові приклади розв'язання виробничих конфліктів82
- •7.6. Західні моделі прогнозування і розв'язання конфліктних ситуацій83
- •7.6.1. Як не встрявати в конфлікт
- •7.6.2, Розпізнавання прихованих потреб і бажань як причин конфлікту
- •7.6.3. Проблема оманливих припущень
- •7.6.4. Уявний реванш як засіб зняття конфліктного напруження
- •7.6.5. Пастка відповідальності як причина конфліктів
- •7.6.6. Стиль поведінки з метою розв'язання конфлікту
- •7.6.7. Стиль конкуренції
- •7.6.8. Стиль уникання
- •7.6.9. Стиль пристосування
- •7.6.10. Стиль співробітництва
- •7.6.11. Стиль компромісу
- •7.6.12. Уроки конфліктів, поради, рекомендації
- •7.6.13. Ознаки сприятливого (позитивного) психологічного клімату
- •7.6.14. Формуванні сприятливого психологічного клімату в колективі65
- •Сприятливий психологічний
- •8.1. Порівняльний аналіз японської,
- •8.2. Японські «гуртки якості»
- •8.3. Вітчизняний досвід «рейтинг працівника»
- •8.4. Евристично-професійне навчання: генерація і пошук нових ідей, нешаблонне мислення
- •8.4.1. Використання випадковостей, нешаблонне мислення
- •8.4.2. Метод «штурму мозку»
- •8.4.3. Синектика
- •8.4.4, Метод «гірлянд асоціацій»
- •8.4.5. Діаграма ідей
- •8.4.6. Матриця ідей
- •8.5. Активне соціальне навчання
- •8.5.1. Типи групового навчання
- •8.5.2. Основні види груп активного соціального навчання
- •9.1. Замість вступу в проблему
- •9.2. Гештальтпсихологія
- •9.3. Імідж організації
- •9.3.1. Зовнішній вигляд організації, стиль роботи її керівництва
- •9.3.2. Облаштування робочих місць і режим роботи персоналу
- •9.3.3. Товарний вигляд продукції і реклама як носії іміджу організації
- •9.4. Як створити собі імідж
- •1. Визначити, що ви хочете в собі змінити або яким стати.
- •2. Скласти подумки сценарій, щоб уявити себе в новій ролі.
- •3. Впровадьте свій новий сценарій у життя.
- •10.1. Вступ до теми
- •10.2. Інтегральна структура
- •10.3. Профдобір, розстановка кадрів, підвищення кваліфікації
- •10.4. Формування економічної політики підприємства
- •10.5. Безпека праці на виробництві
- •10.6. Релаксація працівників з тяжкими умовами праці
- •10.7. Естетико-ергономічна експертиза конструкторської документації
- •10.8. Плинність кадрів, соціально-побутові умови
- •Практикум
- •З психології
- •Менеджменту
- •1. Теоретичне підґрунтя**
- •2. Концепція проведення транзактного аналізу
- •3. Обговорення ситуації 1. Умовна назва «Юпітер» Подання ситуації 1*
- •Обговорення ситуації 1
- •4. Обговорення ситуації 2. Умовна назва «Панчішник» Подання ситуації 2
- •Обговорення ситуації 2
- •5. Обговорення ситуації 3. Умовна назва «Поет і «король» жебраків»* Подання ситуації з
- •Обговорення ситуації з
- •6. Обговорення ситуації 4. Умовна назва «Поет і король Франції» Подання ситуації 4
- •Обговорення ситуації 4
- •7. Аналіз власного статусу та поведінки, різноманітних ситуацій, життєвих і ділових колізій
- •Після сказаного
- •Підсумок
- •1. Теоретичне підґрунтя
- •1.2. Синанон (8упапоп)
- •2. Технологія проведення тренінгу*
- •2.1. Загальне зауваження
- •2.2. Психологічне налаштування
- •2.3. Межа допустимого
- •2.7. Протокол гри
- •2.8. Просторове розташування команд
- •2.4. Розбивка на команди
- •2.5. Гаряче місце
- •2.6. Правила гри
- •1.2. Синектика
- •2. Технологія проведення синектичного штурму*
- •2.9. Аналіз тренінгу
- •1. Теоретичне підґрунтя
- •1.1. Метод штурму мозку
- •2.3. Штурм мозку за вектором «Пряма аналогія»
- •2.1. Задача*
- •2.2. Графічна підготовка розв'язку задачі
- •2.4. Образне визначення суті завдання (символічна аналогія)
- •2.5. Пошук ідей за критерієм «фантастична аналогія»
- •Особиста а. Колонка 2
- •2.7. Експертна оцінка і ранжування ідей
- •Фантастична а.
- •2.6. Входження в образ даного в завданні об'єкта (особиста аналогія)
- •Міркування з точки зору
- •3. Оцінка відповідей, закріплення технології проведення синектики, її можливості
- •2.8. Зведення, аналіз, переформулювання найкращих ідей і накреслення стратегії розв'язку завдання
- •Стратегія дій (розв'язок нашої задачі)
- •Інструкція*
- •Інструкція*
- •«Вироблення психологічної налаштованості
- •На співпрацю з допомогою переорієнтації
- •На позитивні риси вашого партнера»
- •Інструкція*
- •Інструкція*
- •Розділ 2 рольові ігри
- •«Використання рольових ігор для аналізу управлінської діяльності» на прикладі рольової гри «Організація мікрогруп»
- •«Визначення пріоритетів профдобору та аналіз
- •Груподинамічного процесу» на прикладі рольової
- •Гри «Прийняття на роботу претендентки»
- •Порядок виконання завдання:
- •Зауваження для керівника
- •Вказівки для спостерігачів
- •Отже, гра протікає приблизно так:
- •Груподинамічний процес
- •Завдання № 11
- •Рольова гра «Дружба»
- •Роль для начальника відділу збуту Вольфганга X.
- •Замітки для керівника семінару
- •Пропозиція для варіантів:
- •«Аналіз причин виникнення «вертикального»
- •Конфлікту на основі розбіжності між «американською»
- •Та «німецькою» моделями управління» на прикладі
- •Рольової гри «Камінь Єріко»
- •Рольова гра «Камінь Єріко»
- •Роль для власника фірми
- •Роль для керівника цеху Арамака
- •Замітки для керівника семінару
- •Психологія на семінарі
- •Проблема стилю керівництва
- •«Прийняття управлінського рішення при розв'язанні
- •Конфліктної ситуації, яка шкодить успіху
- •Виробництва», на прикладі рольової гри
- •«Найрозумніший повинен погоджуватися!»
- •Роль для керівника «Області 1» пана Шутца
- •«Аналіз причин зародження конфліктів
- •Ділова гра «Нова група» Вступ у ситуацію
- •Вказівки для групи:
- •Список членів групи:
- •Роль для пана а.
- •Роль для пана б.
- •Роль для пана в.
- •Роль для пані г.
- •Примітка для керівника семінару
- •Порядок проведення:
- •Рольова гра «Принцип Пітера»
- •«Використання даних про акцентуацію
- •Особистості для правильного розподілу
- •Обов'язків у групі» *
- •Умова завдання
- •1. «Призначення» лідера та «ядра» лідерів
- •2. Вибір «стратегів»
- •3. Визначення «ковалів», як основної і фундаментальної (але неформальної) структури організації
- •4. Розподіл «контактерів» на посади за психологічними критеріями
- •Інструкція
- •Список запитань із ключами
- •7 Запитання Ключ
- •«Трансформація «Опитувального листа Ліпмана»
- •2. Перший етап. Вихідний матеріал для роботи (подання)
- •3. Другий етап. Робота групи над психофізіологічними характеристиками «Опитувального листа Ліпмана»
- •4, Третій етап. Переформулювання вибраних
- •(Необхідних для професії) психофізіологічних
- •Характеристик в запитання для досліджуваних
- •(Оцінюваних)
- •5. Четвертий етап
- •Протокольна таблиця
- •6. П'ятий етап. Розробка ключа до тесту
- •«Використання тестів професійної та соціальної орієнтації для прогностичного аналізу успішної управлінської діяльності»
- •Інструкція
- •Інтерпретація результатів та побудова заняття *
- •Зразок відповідей тест
- •Після сказаного
- •«Визначення впливу психосоматичного стану особистості та емоцій на прийняття управлінського рішення»
- •II етап (4-6 год. Самостійних занять)
- •VI етап (2-4 год. Аудиторних занять)
- •Приклади для етапу 1
- •«Використання тестів «Намалюємо свій характер»
- •Показники і інтерпретація
- •Інструкція
- •Інструкція
- •Тест «рішучість»
- •Інтерпретація результатів
- •Інтерпретація результатів
- •Текст опитувальника рск
- •Порядок виконання
- •Зміст методики
- •Інтерпретація результатів
- •Загальні відомості
- •Порядок виконання завдання:
- •Інтерпретація
- •Скоріше ні, ніж так Важко сказати (можливо)
- •Скоріше ні, ніж так Важко сказати (можливо)
- •Самооцінка вольових якостей особистості
- •Ключ-таблиця до тесту су
- •Тест «опитувальник для оцінки мотивації до досягнення мети -
- •«Ключ» до опитувальника
- •Бланк відповідей
Пізнавальні потреби
Знати, вміти, розуміти, досліджувати
Потреба поваги (поклоніння)
Компетентність, досягнення успіхів, схвалення, визнання, авторитет
Потребав
належності й любові
Належати до спільноти, бути поруч з людьми, бути визнаним і прийнятим ними
Потребав
безпеці
Почуватися захищеним, позбутися невдач, агресивності, страху
Фізіологічні (органічні) потреби
Голод, спрага, статевий потяг та інші
Рис.
10. Піраміда (ієрархія) людських потреб
(за Маслоу)
Фізіологічні потреби Абрахам Маслоу вважає, безперечно, домінуючими в запропонованій ієрархії і певним чином це мотивує:
«Без сумніву, фізіологічні потреби переважальні порівняно з іншими. У людини, яка потребує одночасно їжі, безпеки, любові, самоствердження, почуття голоду заглушить решту потреб. Якщо всі потреби не задоволені і в організмі домінують фізіологічні по-
94
треби, то інші потреби стають просто не суттєвими або відсуваються на задній план.
У такому разі всі здібності будуть скеровані на задоволення відчуття голоду і організація цих здібностей визначатиметься цією обставиною. Сприйняття, інтелект, пам'ять, звички - все це можна буде визначити як знаряддя задоволення відчуття голоду. Здібності, непридатні для подібної діяльності, стають бездіяльними або відходять на другий план.
Прагнення писати вірші, бажання володіти автомобілем, мати нову пару взуття, цікавість до історії - все це забувається або стає другорядним.
Для людини, яка дуже зголодніла, не існує ніяких інтересів, окрім їжі. Він або вона думають про їжу, мріють про їжу, згадують їжу, сприймають тільки їжу, бажають тільки їжу».
Ієрархія потреб за А. Маслоу при всій її привабливості не є ідеальною. Якщо уявити собі ситуацію, подібну до відомої «Життя чи гаманець?», то неважко здогадатися, що коли людина постане перед вибором: життя чи буханець хліба, то, напевно, вибере життя. Інакше кажучи, потреба в безпеці стане на перше місце, а фізіологічна - на друге. Але ж можна бути голодним до такої міри, що жити вже не захочеться?.. Отже, все залежить від міри голоду чи безпеки. Не можна також чітко визначити, яка, наприклад, із потреб більш пріоритетна - у спілкуванні чи у визнанні? - оскільки сила прагнення залежатиме від скерованості, досвіду, життєвих пріоритетів особистості.
Для більш чіткої градації потреб і розкодування на цій основі мотивів діяльності слід виходити із першопочатку, із задуму Великого Конструктора, а саме: «рушій» потреб закладений у самій психобіо-логічній «конструкції» людини. Відомо, що людиною рухають три потужні інстинкти в порядку пріоритетності:
безпеки;
гастрономічний;
продовження роду.
Гастрономічний інстинкт у даному разі розуміють у широкому значенні слова: їжа, житло, одежа...
Отже, одна група потреб залежить від названих інстинктів.
Друга група потреб - це інтелектуально-духовні потреби. («Не єдиним хлібом живе людина... Якщо хліб є на столі», - додає дехто з аналітиків.)
95
Безпеки
Гастрономічний
Продовження роду
Інстинкти
Біологічні
потреби
Інтелектуально-духовні потреби
Потреби
життєдіяльності
Стимул
Мотив
:
інтеріо-:
; ризація;
: Поведінка, . діяльність, : праця
Мета
(ціль)
Задоволення
потреб життєдіяльності
Рис. 11. Схема замкнутого циклу життєдіяльності
На рис. 11 показано, як через стимулювання, мотивацію та діяльність людина досягає певної мети, щоб задовольнити потреби життєдіяльності. Наведена схема фактично зображує замкнутий цикл життєдіяльності: при досягненні поставленої мети задовольняються певні потреби життєдіяльності, потім з'являються нові потреби, мотивується нова мета, яка має позитивні
96
або негативні стимули (перешкоди, які додають рішучості в досягненні мети) - і так триває весь час, поки людина живе і сподівається.
Спробуймо на прикладах пояснити, що таке інтеріоризація стимулу в мотив і для чого це потрібно знати керівникові, котрий має на меті стимулювати персонал до праці, досягнути більшої віддачі кожного працівника на робочому місці.
Річ у тім, що, стимулюючи працівника, ви можете думати, що він мотивований. Насправді, якщо ці стимули не збігаються із першочерговими потребами вашого підлеглого, вони не будуть «спрацьовувати», мотивувати, переходити у внутрішній психічний план індивіда, спонукати його до бажаної вам діяльності і результативності.
Запам'ятайте, ви, як керівник, стимулюєте, а мотивує кожен себе сам. Образно кажучи, приміряє на себе запропоновані вами піджаки. Тому ви і повинні якнайкраще знати потреби своїх підлеглих.
Приклад 1
Вашому підлеглому 57 років. Після призначення пенсії він працювати не прагне. Як його стимулювати, щоб віддача на роботі була якнайефективнішою?
Збільшити по можливості платню, щоб ваш підлеглий після виходу на пенсію зміг отримувати її якомога вищою.
Доручати «аристократичну», а не «чорнову» роботу, яка вима гає не так кваліфікації та інтелекту, як високих енергетичних затрат. Це може бути: консультаційна робота з передавання досвіду моло дим, участь у переговорах, віднайдення ключової інформації і т.д., зробити його до певної міри неформальним лідером, навіть якщо фор мальним він і не є.
Відзначати його старанність у роботі, особливо при інших пра цівниках, заохочувати морально, ставити в приклад. Своєю багато річною працею будь-яка людина це заслужила.
Віднайти інші стимули, які пов'язані з уподобаннями, схиль ностями цього працівника, сімейним і родинним станом тощо.
Приклад 2
Ваш підлеглий - молодий спеціаліст, який нещодавно закінчив вуз. Як можна стимулювати його?
97
1. Оточити,
передусім, хоч і малопомітною, але
відчутною ува
гою
і турботою, щоб цей працівник відчув,
що ваша організація - це
його рідний
дім.
Пам'ятайте, що ви, як керівник, своєю поведінкою і ставленням задаєте тон іншим працівникам.
Покажіть молодому фахівцеві, що його думка для вас авторитетна.
Добре було б намалювати молодому працівникові можливу пер спективу його кар'єри у вашій організації. Але будьте обережним, не малюйте надто рожевими фарбами. Молодості притаманний макси малізм: якнайбільше і все відразу!
Молоду людину потрібно ввести в її оточення, в середовище молоді - клуб цікавих зустрічей, молодіжний театр, туристські та спортивні інтереси - це приблизно те неформальне середовище, яке дасть можливість молодому фахівцеві більше «розкритися», «при в'яже» до вашої організації.
Стимулюйте матеріально. Хай побачить, що сумлінна праця не є марною працею «за того хлопця».
Приклад З
Ваш працівник - самотня жінка, яка виховує дитину. Для неї основні проблеми, на нашу думку, - це вижити матеріально, дати добре виховання дитині, підтримувати статус, бачити перспективу в житті.
Як можна зацікавити такого працівника в ефективній праці?
1. Проявляйте увагу до її сім'ї, дитини. Дайте можливість додат ково заробити кошти для нормального матеріального існування.
Допоможіть влаштувати дитину до висококваліфікованих педагогів, у престижні художні чи спортивні гуртки, клуби, сприяйте в літньому оздоровленні тощо.
2. Бажано, щоб така працівниця мала більш-менш вільний робо чий режим і могла в своїх справах час від часу відлучатися.
3. Покажіть, що вона вкрай необхідна вашій фірмі, організації, відділу як кваліфікований фахівець і чудова людина.
При призначенні на керівну посаду треба враховувати «психологічний портрет» цієї людини. Може бути небезпека, що життєві негаразди, боротьба за «місце під сонцем» потенційно заклали в характер авторитарний стиль керівництва. Але в кінцевому підсумку все залежатиме від ваших «акцентів» як керівника.
98
Ми навели кілька прикладів стимулювання працівників різних соціально-демографічних категорій. Але ці приклади треба сприймати скоріше як інформацію для роздумів, а не як рецепти. Способи стимулювання залежать від конкретної особистості, яка може бути мотивована, і таланту керівника.
Ефективність стимулювання і весь процес може перевірятися за такою схемою:
^ |
Вивчення біологічних та інтелектуально-духовних потреб працівників | |
|
і |
|
|
Формування загальних та індивідуальних стимулів | |
|
і |
|
|
Поступове і селективне впровадження стимулів | |
|
|
|
|
Перевірка трансформації стимулів у мотиви за продуктами діяльності | |
|
|
|
-^ |
Корекція стимулів |
Рис. 12. Схема процесу стимулювання працівників і перевірки його ефективності