«Використання тестів «Намалюємо свій характер»

та «Неіснуюча тварина» для визначення лідерських

якостей і здатності до управлінської діяльності»*

Умова завдання

Провести тестування за проективними методиками «Неіснуюча тварина» та «Намалюємо свій характер» і на їх основі виявити у дос­ліджуваних такі якості, які вказують на можливий успіх в уп­равлінській діяльності:

• прагнення до лідерства;

• творчий потенціал;

• здатність до самоорганізації;

• здатність до створення позитивного психологічного клімату в колективі.

Тестові завдання подані нижче після «Концепції аналізу».

Концепція аналізу

1. Хоча названі тести призначені для вивчення характеру і скеро­ ваності особистості і є проективними, при паралельній інтер­ претації результатів цих тестів можна отримати досить дос-' товірну інформацію про здатність до управлінської діяльності.

2. Зрозуміло, що інтерпретація результатів тестування, яка офіцій­ но подається в збірниках і посібниках, не є повною. Адже немож­ ливо передбачити всі можливі варіанти доповнення графічних сти­ мулів чи намалювання «неіснуючих тварин». Тому у досліджува­ них виникає безліч запитань до експериментатора після опрацю­ вання тестів за схемами аналізів, які подаються в методиках.

*Розроблено нами.-Лет.

427

3. Методику «Намалюємо свій характер», як показує практика проведення занять, варто подавати після того, як студенти вже ознайомлені з тестом «Неіснуюча тварина».

4. Для аналізу лідерських якостей необхідно мати перед собою малюнки обох тестів. Треба мати на увазі, що інтерпретація квадрату 8 тесту «Намалюємо свій характер» є частковим відтворенням тесту «Неіснуюча тварина». Тобто: малюнок у порожньому квадраті 8 цього тесту інтерпретується за такими ознаками, що і «неіснуюча тварина», навіть якщо там нама­ льована не тварина, а щось інше.

5. Аналіз характеристики «Прагнення до лідерства».

Якщо в квадраті 1 намальоване сонце, у квадраті 8 трикутник, стріла чи блискавка, а в якості «неіснуючої тварини» щось подібне на одну із «царських» порід (лев, тигр, слон), то можна впевнено сказати, що досліджуваний має стабільне прагнення до лідерства.

Крім цього, потрібно «пройтись очима» по всіх квадратах і оціни­ти, чи в деталях інших малюнків підтверджується ця тенденція. Тоб­то, чи є в інших малюнках елементи трикутників і стріл, які за тес­том Сьюзена Деллінгера характеризують енергійність та здатність концентруватися на основній цілі.

Без розвиненого честолюбства до лідерства не прагнуть, тому, якщо в квадраті 3 у досліджуваного стріла, яка летить у мішень, у квадраті 11 «хрестики-нулики», «неіснуюча тварина» розташована ближче до верхньої межі аркушу, то ця якість притаманна особистості.

Якщо, крім цього, у квадраті 7 малюнок розташований над лінією, в квадраті 10 незамкнуті круги, а лінії в «неіснуючій тварині» з дос­татнім натиском, чіткі і не перериваються, то досліджуваний - впев­нена і незалежна людина, яка знає, чого вона хоче.

6. Аналіз характеристики «Творчий потенціал».

На творчий потенціал у тесті «Неіснуюча тварина» вказують ориг­інальність, незвичність форми чи назви. На цю тенденцію звертається увага і на малюнках в методиці «Намалюємо свій характер». Але є й ознаки, які чітко вказують на творчі можливості або ж заперечують їх.

Якщо в квадраті 2 більша частина малюнка міститься за межами внутрішнього квадрату і має романтичний або «космічний» харак­тер, то вас ваблять не тільки подорожі, але й все нове. З цієї точки зору слід оцінити також квадрати 6, 7, 10 і 12.

428

Трапляється, що в квадратах 9, 12 і 7 досліджуваний дублює ма­люнки, тобто «нарощує» їх: домальовує багато квадратів, кілець чи хвиль, особливо не додаючи своєї фантазії. Це, звичайно, характе­ризує схильність до репродуктивної діяльності, яка є антиподом творчої.

У тесті «Неіснуюча тварина» на стандартність і банальність вка­зують: однотипна форма ніг, взяття відомої назви тварини, хоча на­голошувалось, що її теж треба придумати свою; намалювання тва­рин, які майже не відрізняються від реальних.

7. Аналіз характеристики «Здатність до самоорганізації».

Здатність до самоорганізації визначається певною мірою елемен­тами раціональності, Прагматизму, упорядкування, ранжування в мис­ленні індивіда.

У тесті «Неіснуюча тварина» на здатність до самоорганізації вка­зують точно і ретельно з'єднані ноги (лапи) з корпусом, збільшені порівняно з фігурою розміри голови («мислитель»), поєднання раці­ональних змістовних частин у назві.

В методиці «Намалюємо свій характер» на здатність до упоряд­кування (планування) інформації і дій може вказувати той факт, якщо в квадраті 4 (дорога) піддослідний намалював осьову лінію і маши­ни, які рухаються в протилежних напрямках, як на шосе (за правила­ми). «Вухо», намальоване в 10-му квадраті, означає не тільки прихо­ваний характер (а це також уміння зберігати таємниці), але й праг­нення до інформованості, як у тесті «Неіснуюча тварина».

На дисциплінованість, працелюбність і логічність мислення вка­зують «підкорення» малюнкам у квадратах 6 і 9, а також домалюван-ня кіл і з'єднання точок в 10 і 12 квадратах.

Необхідно з точки зору довершеності малюнків (закінченості де­талей), виділення в них основних ознак (акцентів) і наявності струк­тур квадратної форми оцінити всі 12 квадратів. Якщо названі ознаки «проходять червоною ниткою» через весь тест, то це додатково підтверджує зроблені висновки щодо здатності досліджуваного до самоорганізації.

8. Аналогічно за цими тестами можна проаналізувати здатність керівника (досліджуваного) до створення сприятливого пси­ хологічного мікроклімату в колективі.

На цю здатність буде вказувати наявність гумору в малюнках, фігур

429

круглої форми, елементів природи (дерева, квіти), предметів домаш­нього вжитку; нейтральних, але здатних себе захистити тварин; дру­желюбне ім'я (характер звуків) у назві неіснуючої тварини та ін.

ТЕСТ «НЕІСНУЮЧА ТВАРИНА»

Вигадайте та намалюйте тварину, що не існує, та назвіть її ім'ям, що не існує.

Метод дослідження побудований на основі теорії психомотор­ного зв'язку. Для реєстрації стану психіки використовується дос­лідження стану моторики (зокрема, моторика правої домінантної руки, що малює), зафіксоване у вигляді графічного сліду руху (ма­люнку).

Згідно з вченням І.М.Сєченова, будь-яке уявлення, що виникає у психіці, будь-яка тенденція, пов'язана з ним, завершується рухом («будь-яка думка завершується рухом»). Якщо реальний рух з будь-якої причини не відбувається, то у відповідних групах м'язів сумуєть-ся певна напруга енергії, необхідної для здійснення руху, що відпо­відає думці. Так, наприклад, образи та думки (уявлення), що викли­кають страх, викликають у групах мускулатури ніг та в м'язах рук напругу, яка є необхідною у випадку відповіді на страх втечею, або захистом за допомогою рук (вдарити, захиститись). Тенденція руху є спрямованою у просторі: віддалення, наближення, притягнення до себе, нахил, випрямлення, підняття, падіння тощо. При виконанні малюнку аркуш паперу (або полотно картини) являє собою модель простору і, окрім стану м'язів, фіксує відношення до простору, тоб­то тенденцію, що виникла.

Простір, у свою чергу, пов'язаний з емоційним забарвленням пе­реживання та періодом часу (теперішнім, майбутнім, минулим), а також із дійсністю та ідеально-мисленнєвим планом роботи психі­ки. Простір, розміщений позаду та ліворуч від суб'єкта, пов'язаний із минулим та з бездіяльністю (відсутністю активного зв'язку між думкою-уявленням, плануванням та його здійсненням); правий бік, простір попереду та нагорі пов'язаний із періодом майбутнього та дієвістю. На аркуші (моделі простору) лівий бік та низ пов'язані з негативно забарвленими та депресивними емоціями, з невпевнені­стю, пасивністю; правий (відповідно до домінантної правої руки) та верх - з позитивно забарвленими емоціями, енергією, активністю, конкретністю дії.

430

На цих закономірностях грунтуються наступні давно розроблені та статистично вивірені тести: «Малюнок людини» (Маховер), «Пло­дове дерево», «Міокінетика» Мира-і-Лопеса. Відповідно до цих за­кономірностей можна аналізувати будь-який довільний малюнок.

Окрім загальних закономірностей психомоторного зв'язку та відношення до простору при тлумаченні матеріалу тесту, використо­вуються теоретичні положення оперування символами та символіч­ними геометричними елементами та фігурами.

За своїм характером тест належить до проективних. Статистичній перевірці чи стандартизації не підлягає, тому аналізується як довіль­ний малюнок; результат аналізу можна передати в описових формах.

За складом даних тест - орієнтовний, не може бути використа­ний, як єдиний метод дослідження. Він вимагає об'єднання з інши­ми методами чи тестами, тобто використання в якості батарейного засобу дослідження.